Осінська О.Б., Кузьма Х.В.
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 31 жовтня - 1 листопада 2018 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2018. 342 с. С.303-305.

Туризм як форма міжнародної торгівлі послугами

міжнародний туризм Сучасні тенденції розвитку світової економіки свідчать про постійне збільшення впливу сфери послуг та скорочення її залежності від сфери виробництва. Сучасна структура міжнародної торгівлі послугами представлена послугами високих технологій (комунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги), туристськими і фінансовими послугами.

Міжнародний туризм як специфічна форма пропозиції і попиту перетворилась на важливий елемент суспільного виробництва. Обмін послугами у сфері міжнародного туризму дає змогу країнам, які відвідують іноземні туристи, включати до складу свого національного багатства природні ресурси у вигляді особливостей клімату, красот природи, а також культурних, історичних, релігійних, архітектурних та інших пам’яток.

Туризм - це не тільки специфічна форма торгівлі послугами, а й великий сектор економіки багатьох країн світу. З точки зору економічних показників, туристський сектор є одним з найбільш швидко розвиваючих. Динамічний розвиток туристських ринків дозволяє створювати нові робочі місця, забезпечувати розвиток суміжних галузей, а значить підвищувати добробут населення.

Міжнародний туризм розвивається у тісному взаємозв’язку з іншими аспектами міжнародного життя, тому темпи зростання обсягу міжнародного туризму визначаються загальною кон’юнктурою світової економіки.

Міжнародний туризм - це реалізація комплексу туристичних послуг на території країни, в якій їх споживач є іноземним громадянином, причому отримання зазначених послуг є основним цільовим призначенням перебування споживача у цільовій країні, де він не веде оплачуваної діяльності.

Фірма, яка організовує виїзд туриста за кордон, може бути однонаціональною стосовно нього. Визначальною рисою міжнародного туризму є надання відповідних послуг фізичній особі в іноземній щодо нього, незалежно від національної юрисдикції фірми - контрактора туристичної угоди.

Туристичні послуги переважно є «невидимими товарами», щоправда, як і в інших випадках, у характеристиці цих послуг як «невидимих», міститься чимала умовність.

  • По-перше, сутністю видовищно-оглядового, історичного туризму саме і є візуальне ознайомлення, отже, «невидимість» стосується нематеріальних наслідків послуги після того, як вона була надана.
  • По-друге, з туризмом пов’язаний супутній бізнес, зокрема виготовлення та реалізація сувенірів, буклетів, навіть одягу, товарів місцевого виготовлення. І, оскільки чіткого розмежування між «туризмом» і «супутнім бізнесом» немає, можна зробити висновок і про частково товарну природу цього виду послуг.

Отже, туризм може бути ефективним засобом сприяння соціально-економічному зростанню для всіх країн, якщо одночасно вживаються необхідні заходи з метою вирішення найбільш термінових національних завдань і досягнення національною економікою прийнятного рівня самозабезпеченості, за якого країна не повинна витрачати більше того, що вона сподівається отримати від туризму.

Відповідно потрібно вживати, зокрема, таких заходів (якщо потрібно, то за допомогою різних форм двосторонньої і багатосторонньої технічної співпраці) для забезпечення того, щоб:

  • були створена надійна інфраструктура й основні об’єкти;
  • були створені навчальні заклади для задоволення потреб туристської індустрії в персоналі на різних рівнях;
  • туризм становив частину комплексного плану розвитку країни нарівні з іншими пріоритетними секторами, сільським господарством, промисловістю, охороною здоров’я, соціальним забезпеченням, освітою та ін.;
  • розвиток внутрішнього туризму стимулювався би так само, як і розвиток міжнародного туризму. Міцна база внутрішнього туризму була б великою перевагою, яка б сприяла розвитку міжнародного туризму в країні;
  • при плануванні внутрішнього туризму розробляється підхід на територіальній основі з урахуванням загального плану розвитку для формування збалансованого і комплексного зростання на благо суспільства;
  • завжди ретельно враховувалася загальна здатність природного, фізичного і культурного навколишнього середовища, місць призначення до прийому туристів (пропускна спроможність).

Сектор туризму займає особливе місце в сфері послуг. За своєю суттю туристичні послуги багатокомпонентні, а сам туристичний продукт поєднує результат діяльності підприємств, що здійснюють абсолютно різні види діяльності. У широкому розумінні, можна сказати, що в туристичний сектор входять в більшою чи меншою мірою практично всі сектори сфери послуг: від рекламно-інформаційних, транспорту, торгівлі, гостинності, закінчуючи такими галузями, як освіта, охорона здоров’я, спорт та культура.

Туризм є одним з основних чинників створення додаткових робочих місць, прискорює розвиток дорожнього та готельного будівництва, стимулює виробництво всіх видів транспортних засобів, сприяє збереженню народних промислів і національної культури регіонів і країн. На розвиток туризму в світі впливають науково-технічний прогрес, підвищення якості життя населення, збільшення тривалості вільного часу, відпусток, економічна і політична стабільність і ряд інших факторів.