Вікторія Пацюк, Володимир Казаков
Урбаністична Україна: в епіцентрі просторових змін:
монографія / за ред. К. Мезенцева, Я. Олійника,
Н. Мезенцевої. К: Вид-во «Фенікс», 2017. С.378-393.

Чи зможе індустріальний туризм змінити обличчя Кривого Рогу?

Прискорені темпи суспільного розвитку, доволі стрімкий перехід від індустріального до інформаційного суспільства зумовлюють необхідність кардинальної переоцінки ролі та значення індустріальних регіонів, їх перспективних функцій. Якщо в Україні дана проблематика лише з’являється на порядку денному, то в ряді європейських країн давно визначились з основними орієнтирами щодо перспектив розвитку індустріальних регіонів та пройшли їх успішну апробацію. Переживши бум промислового виробництва у середині 1950-х - 1970-х роках та згорнувши або перенісши індустріальне виробництво до інших країн, розвинені європейські країни зберегли численні артефакти промислового виробництва, представлені різноманітними будівлями та спорудами заводів, фабрик, шахт. Це зумовило дилему щодо перспектив їх використання: звільнити території від індустріальних «пережитків» минулого чи спрямувати зусилля на кардинальну трансформацію підприємств, їх використання в суспільно-корисних цілях. Як наслідок, більшість країн обрали шлях масштабних перетворень колишніх індустріальних об’єктів на культурно-просвітницькі центри, розвиток індустріального туризму.

Україна, з огляду на значний та тривалий індустріальний розвиток, також має широкий спектр промислових об’єктів, що можуть стати «плацдармом» для розвитку індустріального туризму. Становлення даного туристичного напряму дозволить індустріальним центрам не лише сформувати їх привабливий туристичний образ, вийти на ринок туристичних послуг, але й поліпшити соціально-економічну ситуацію за рахунок диверсифікації економіки. Рух за збереження індустріальної спадщини вперше з'явився в Англії на початку 1960-х років, коли почали спонтанно виникати місцеві групи ентузіастів, які боролися за порятунок пам'яток індустрії, яким загрожував процес реконструкції. З метою збереження, реабілітації та пропаганди індустріальної спадщини як частини національної та міжнародної культури всього людства в 1970-ті роки було створено Міжнародний Комітет зі збереження індустріальної спадщини. Із Великої Британії рух щодо збереження індустріальних пам’яток поширився в інші країни Європи. Активізувався цей процес завдяки успішному досвіду розвитку індустріального туризму в Рурському районі Німеччини, де у 1999 році було завершено формування регіонального «Маршруту виробничої спадщини», що згодом трансформувався в проект «Європейський маршрут індустріальної спадщини» (European Route of Industrial Heritage - ERIH). Цей проект реалізувався за підтримки фондів Європейського Союзу зі сподіванням, що «нові форми туризму, які розвиваються на основі індустріальної спадщини, можуть відіграти важливу роль у відродженні промислових районів, допомагаючи їм будувати краще економічне майбутнє» [2]. Проект ERIH нині об’єднує європейську індустріальну спадщину у мережу туристичних маршрутів, що відображають промислову спадщину різних регіонів та ознайомлюють з історією ключових галузей промисловості (зокрема, Єврорегіон Маас-Рейн, Саар-Лотарінгія-Люксембург, Голландський маршрут, Сілезія, Рурський маршрут, Саксонія-Ангальт, Південний Уельс тощо).

У країнах Європейського Союзу відчутною є підтримка державних структур, громадських організацій, а подекуди й Європейської комісії щодо розвитку індустріального туризму. Кожні два роки, починаючи з 2006 року, проводяться Європейські конференції з розвитку індустріального туризму. У 2014 році на V Європейській конференції (місто Феррол, Іспанія) Україну було представлено з презентацією на тему «Індустріально-туристичні тренди міста Кривого Рогу».

Що являє собою індустріальний туризм?

Індустріальний туризм трактується як вид туризму, зосереджений у промислових регіонах і спрямований на задоволення пізнавальних, професійних, ділових інтересів туристів на основі використання ресурсу працюючих промислових підприємств та індустріальної спадщини (індустріальних ландшафтів, індустріальної архітектури, відвідування як функціонуючих, так і непрацюючих підприємств).

Виникненню індустріального туризму сприяло декілька тенденцій. По-перше, туризм перетворився на одну з важливих галузей світової економіки, що активізувало зусилля багатьох країн світу, спрямовані на зайняття певної ніші на міжнародному туристичному ринку. У зв’язку з цим зросло значення оригінальних туристичних продуктів, впровадження нестандартних пропозицій, які спроможні задовольнити запити різних вікових, соціальних та професійних груп населення. По-друге, до туристичної діяльності прагнуть залучити нові території та нові об’єкти, які, в свою чергу, можуть бути тематично спрямованими. По-третє, відбулася зміна орієнтирів у мотивах туристів, які у багатьох випадках прагнуть розширити свій кругозір за рахунок відвідування незвичних та унікальних об’єктів.

Індустріальний туризм є важливою складовою сталого розвитку старопромислових регіонів. Підтвердженням цього є досвід багатьох європейських країн, в яких колишні промислові регіони отримали «нове життя» за рахунок створення на базі відпрацьованих промислових об’єктів туристичних атракцій. Зважаючи на досвід розвитку індустріального туризму в ряді європейських країнах, можна виділити такі його напрями:

  • екскурсії на діючі підприємства. Зважаючи на закриття або винесення в інші країни багатьох промислових виробництв, як правило, такі екскурсії проводяться переважно на підприємства харчової промисловості, в першу чергу - на підприємства з виробництва алкогольних напоїв, кондитерських виробів, сирів. Це водночас є й вигідним маркетинговим кроком, оскільки сприяє покращенню іміджу підприємств;
  • музеєфікація промислових об’єктів, що здійснюється за двома напрямами:
    1. створення музейних комплексів на базі відпрацьованих промислових об’єктів. Таких прикладів в європейських країнах дуже багато, частина з яких, що зберегли своє автентичне обличчя та мали особливу цінність у роки активного функціонування, отримали статус об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Наприклад, королівські соляні шахти Величка і Бохні (Польща), кам’яновугільні копальні Валлонії (Бельгія), фабричні поселення Солтейр та Нью-Ланарк, фабрики в долині річки Дервент (Велика Британія), фабричне селище Креспі-д'Адда (Італія), копальні Раммельсберга, залізоробний завод у місті Фельклінген, вугільна шахта Цольферайн (Німеччина), шахтарське місто Рьорус (Норвегія), деревообробна фабрика у Верлі (Фінляндія), кам'яновугільний басейн у регіоні Нор-Па-де-Кале (Франція) тощо;
    2. створення ультрасучасних креативних музеїв. Таку тенденцію переважно наслідують потужні автомобільні корпорації (зокрема, BMW, Porsche, Фольксваген, Мерседес) [9].
  • створення рекреаційних зон на базі техногенних ландшафтів. Програми зі зміни функціонального призначення індустріальних територій реалізовані у Великій Британії, Ірландії, Німеччині, Франції, Бельгії, Польщі. Наприклад, у Шеффілді та його околицях на місці колишнього сталеливарного заводу створено парк зі стадіоном, вугільний кар’єр перетворено в систему озер для водних видів спорту, на місці родовища пісковиків організовано тренування зі скелелазіння, на валах вздовж річок буровугільних розробок в Німеччині (наприклад, зона відпочинку Вілле на околицях м. Кельн) [7]. На базі відпрацьованих техногенних ландшафтів кам’яновугільних шахт Валлонії (Бельгія) та регіону Нор-Па-де-Кале (Франція) створено оглядові майданчики, прокладено стежки для теренкуру, маршрути для велосипедистів, а відпрацьовані кар’єри заповнені водою та перетворені в об’єкти риболовлі;
  • ревалоризація індустріальних об’єктів та їх трансформація в об’єкти суспільного призначення. Найбільшої популярності отримало створення спортивних майданчиків, конференц-залів, виставкових, концертних залів, проведення фестивалів в умовах індустріального середовища, створення музеїв (особливо музеїв сучасного мистецтва) тощо. Практично в кожному старопромисловому місті Європи можна знайти приклад трансформації індустріального об’єкту в заклад харчування.

Потенціал розвитку індустріального туризму в Кривому Розі

Індустріальне надбання України цілком придатне для формування на його основі інфраструктури індустріального туризму. Однак, на даний момент його розвиток гальмується низкою чинників, зокрема:

  • організаційно-правових (несформованість відповідної правової бази, проблеми з ліцензуванням організацій, що займаються просуванням індустріального туризму, відсутність єдиних методик та стандартів оцінки послуг індустріального туризму);
  • адміністративно-економічних (незацікавленість та недостатнє розуміння місцевою владою та керівництвом промислових підприємств економічної ефективності організації індустріально-туристичної роботи, низький рівень надання послуг, обмежені можливості швидкого просування українського індустріально-туристичного продукту на зовнішній ринок, низькі доходи від діяльності індустріального туризму);
  • інфраструктурних (незадовільний рівень туристичного облаштування об’єктів, відсутність спеціалізованих туроператорів, гідів, недостатній рівень техніки безпеки на промислових підприємствах);
  • інформаційних (відсутність якісної реклами, слабка поінформованість населення промислових регіонів стосовно потенціалу індустріального туризму).

Найбільші порівняльні переваги щодо розвитку індустріального туризму в Україні має місто Кривий Ріг, що володіє унікальною ресурсною та геопросторовою базою задля становлення даного туристичного напряму, адже тут представлений практично повний спектр різнорідних фабрично-заводських підприємств та гірничопромислових ландшафтів. Нині індустріальний туризм визнано одним із десяти стратегічних напрямів розвитку міста, що в майбутньому може приносити значні фінансові дивіденди до його бюджету.

індустріальний туризм у Кривому Розі

Ресурсний потенціал індустріального туризму Кривого Рогу є значним охоплює такі складові:

  • діючі виробництва;
  • техногенні ландшафти;
  • індустріальна спадщина;
  • унікальні техногенні об’єкти;
  • кадровий потенціал;
  • інфраструктура.

Розглянемо кожну із цих складових детальніше.

Діючі виробництва. Серед працюючих промислових об’єктів найбільший туристичний попит характерний для підприємств, що регулярно організовують екскурсії для туристів, де створені оглядові майданчики, розроблені екскурсійні маршрути. Так, у місті Кривий Ріг туристичний потенціал мають гірничо-металургійний комплекс «Арселор Міттал Кривий Ріг», чотири потужних гірничо-збагачувальних комбінати, вісім потужних залізорудних шахт, що входять до переліку найглибших в Європі, а також понад 80 фабрично-заводських об’єктів. «Арселор Міттал Кривий Ріг» - найбільше металургійне підприємство України та один із найпотужніших гірничо-металургійних комбінатів Європи. Продукція підприємства використовувалася при будівництві найамбітніших світових проектів - хмарочосу Бурдж Халіфа у Дубаї, собору Святої Трійці в Тбілісі, стадіону «Олімпійський» у Києві тощо. Головними туристичними атракціями є музей підприємства та доменна піч №9, що введена в експлуатацію у 1974 році й донині залишається найбільшою в Україні та однією з найбільших у світі. Тут організовано огляд процесу плавки чавуну, роботи коксохімічних батарей, машини безперервного лиття заготовок [1].

Північний гірничо-збагачувальний комбінат - найбільше гірничодобувне підприємство Європи, де найбільший інтерес для туристів мають Першотравневий та Ганнівський кар’єри (зокрема, у Першотравневому кар’єрі створено оглядовий майданчик, геопарк), а також дробильна фабрика та скансен гірничої техніки. Центральний гірничо-збагачувальний комбінат - єдине підприємство в Україні, що одночасно використовує відкритий та підземний способи видобутку руди. Його туристичний потенціал формують ряд кар’єрів, шахта ім. Орджонікідзе (найстаріша діюча шахта в місті - з 1911 року), комплекс велетенських відвалів і шламосховище. На Південному та Інгулецькому гірничо-збагачувальних комбінатах створено сучасні оглядові майданчики на схилах унікальних кар’єрів.

Криворізький залізорудний комбінат є найбільшим підприємством України з видобутку залізної руди підземним способом, що включає чотири надпотужні шахти, зокрема, Тернівську (раніше - ім. Леніна) - найглибшу залізорудну шахту Європи (глибиною 1605 м.). На підприємстві організовано туристичні маршрути до унікального навчального полігону (модель шахти з діючими машинами і механізмами), наземної виробничої інфраструктури шахт з підйомом на копри, підземних горизонтів зі спуском під землю на глибину до 1350 метрів. Також екскурсійні маршрути організовані на руднику «ЄВРАЗ Суха Балка» - до найпотужнішої шахти міста «Ювілейна» наземними об’єктами з підйомом на копер (висотою 108 м, з якого відкривається панорама північної та центральної частини промислового міста Кривий Ріг), а також зі спуском під землю (на глибину 1280 м з переодяганням у сучасний шахтарський одяг).

Техногенні ландшафти - це штучно створені ландшафти (культурні ландшафти) в межах промислових частин міста. Їх техногенний характер формують кар’єри (11), відвали (89), провальні зони (26), шламосховища (15), спелестологічні об’єкти (35) [5]. Серед кар’єрних форм рельєфу найбільшу туристичну цінність має кар’єр Південного гірничозбагачувального комбінату - «фантастичне утворення», що за своїми масштабами є найбільшим в Україні - площею 616 га, довжиною три км та шириною майже три км. Кар’єр має глибину 410 м та включає 28 робочих горизонтів, де прокладено 300 км залізничних колій. «Відвальні ландшафти» використовуються як оглядові майданчики з панорамою міста. Так, з Бурщицького та Петровського відвалів відкривається найкраща панорама нічного міста:

  • з Бурщицького відвалу можна спостерігати сяючі у жовтих і білих ліхтарях центральні райони міста, металургійний комбінат «Арселор Міттал Кривий Ріг» (темні кар'єри з освітленими екскаваторами та потужними вантажівками), труби Південного та колишнього Новокриворізького гірничо-збагачувальних комбінатів;
  • з Петровського відвалу - найбільш заселені райони міста (Саксаганський та Жовтневий), прожектори та червоні вогники високих копрів шахт.

Провальні ландшафти Кривого Рогу - це унікальні явища, які виникли внаслідок обвалення стель верхніх підземних горизонтів шахт до глибини 100-600 метрів (провальні лійки глибиною до 150 м, провальні колодязі глибиною до 250 м, тераси і зсуви, скелясті стінки з крутизною, подібною до справжніх гір). Частина проваль зайнята невеликими, але привабливими озерами. В стінках деяких проваль розкриті підземні штреки та підземні горизонти старих шахт віком понад 60 років. Найкраще провалля збереглися у північній частині Кривого Рогу - поблизу шахт «Тернівська», «Гвардійська», ім. Орджонікідзе. Провалля шахт Кривого Рогу є унікальними в Європі, тому мають для розвитку індустріального туризму особливе значення [5].

Туристичний потенціал мають і такі форми техногенних ландшафтів, як затоплені озерами колишні кар’єри глибиною понад 10 м. Ці озера виникли без втручання з боку людини. Перше озеро в Пастуховських кар’єрах утворилося ще у 1908 році та існує й донині. У межах міста утворилося 22 кар’єрних озера, які зосереджені переважно у південній частині. Криворізькі озера є унікальними за своїми природними ознаками, зокрема мають високу прозорість води (коливається від 0,5 до 5 м., що є унікальним показником навіть для природних водойм України). Найглибше озеро виникло в кар’єрі № 1 колишнього Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату (70 м.). Затоплені кар’єри Кривого Рогу - потенційні місця для організації рекреаційної діяльності.

Індустріальна спадщина міста представлена залишками виробничих об’єктів, залізниць, гідротехнічних споруд, мостів, робітничих селищ, фрагментами давніх гірничопромислових ландшафтів. На території Кривого Рогу та найближчих околиць представлені такі типи об’єктів індустріальної спадщини:

  • історичні непрацюючі промислові об’єкти (закинуті заводи і фабрики, старі кар’єри з видобутку залізної руди і граніту, старі шахти тощо);
  • поселення гірників криворізьких рудників, які розташовувалися компактно поруч з місцями видобутку залізної руди;
  • споруди обслуговуючого призначення (робочі лазні, адміністративні контори, будівлі пошти та інші);
  • гідротехнічні споруди (греблі водосховищ, каналізовані русла рік, підземні дериваційні тунелі річок);
  • об’єкти транспортної комунікації (магістральні залізниці та шосе, відкотні залізниці рудників, водостічні труби, заводські мости, залізничні станції, локомотивні депо тощо).

Найбільшу цінність з точки зору туристичного використання можуть мати 45 старих кар’єрів і 64 відвалів віком понад 100 років, шість шламосховищ старих рудників, три водосховища на ріках Інгулець і Саксагань, підземний тунель річки Саксагань, чотири водонапірні вежі, водогін, споруда насосної станції старого Гданцівського рудника, дренажний канал, три водовідвідні канали на ріках Інгулець і Саксагань, шість старовинних заводів, два водні млини, три працюючі старі шахти, руїни 50 старих шахт, 12 відкритих стволів шахт, три штреки, 11 штолень, дві підземні виробки на старому Кочубеївському руднику, один квершлаг шахти «Північна-вентиляційна», три провальні колодязі, п’ять фундаментів споруд підйомників залізної руди зі старих кар’єрів (яким немає аналогів в Україні і Європі), 13 старовинних мостів, старовинні залізниці (віком понад 100 років), 17 відкотних залізниць рудників, 30 шляхопроводів, вісім залізничних станцій, три локомотивних депо, 42 будівлі станцій, 61 робітниче селище, 161 старовинна будівля, 11 парків і скверів, десять кладовищ робітників і гірників, 17 будівель садиб рудопромисловців, 13 палаців культури рудників, 74 пам’ятники і пам’ятні знаки промислової тематики, 17 меморіальних дощок, які присвячені керівникам промисловості та будівництву індустрії [5].

Унікальні техногенні об’єкти. У Кривому Розі сконцентровано низку унікальних техногенних об’єктів, зокрема Саксаганський підземний тунель, підземний швидкісний трамвай, Криворізький Гранд-каньйон, а також спелестологічні об’єкти.

Саксаганський підземний дериваційний тунель є унікальною гідротехнічною спорудою, що являє собою підземну річку на глибині від 31 до 63 м, яка проходить під житловою зоною міста. Створення тунелю було обумовлене необхідністю відведення води річки Саксагань від великих запасів залізної руди колишнього рудника ім. Кірова. Наразі ріка Саксагань впадає в ріку Інгулець на 1,5 км нижче від природного гирла. Тунель введений в дію у 1957 році. На поверхні тунель має вхідний і вихідний портали, які складаються з башт, всередині яких встановлена шлюзова конструкція регуляції пропуску і випуску води. На шляху тунелю в балці Південній Червоній створено підземний водоспад глибиною 24 м і діаметром 8 м, аналогів якому немає в Україні. Всі поверхневі об’єкти Саксаганського тунелю мають вільний доступ для огляду туристами.

Унікальною транспортною спорудою для України є швидкісний трамвай, що має одну лінію довжиною 18,7 км., налічує 15 станцій, з яких чотири - підземні. Більша частина лінії збудована за стандартами метрополітену, але як рухомий склад використовуються трамвайні вагони. Швидкісний трамвай - це фактично метрополітен, збудований не в місті мільйонері або обласному центрі, що також підкреслює історичну своєрідність міста. Криворізький Гранд-каньйон - техногенне утворення, що виникло в результаті відсипання відвалів Південним гірничозбагачувальним комбінатом висотою до 150 м. обабіч русла ріки Інгулець. Долина рівнинної річки штучно була перетворена в справжній гірський каньйон. Довжина каньйону становить 2,2 км, глибина 150 м, ширина по днищу 200 м. Аналогів такому утворенню немає в Європі [1].

Спелестологічні об'єкти - підземні порожнини штучного походження, що нині не використовуються за прямим призначенням. Подібні об'єкти є основою для розвитку екстремального туризму. Такий вид туризму на Криворіжжі передбачає відвідування штучних порожнин, які виникли внаслідок промислових розробок переважно залізних руд. В межах міста та у найближчих околицях розміщено 34 спелестологічні об'єкти: 12 відкритих стволів шахт, три штреки, 11 штолень, дві підземні виробки, один квершлаг, два провальні колодязі, три гезенки висхідних виробок [5]. Тобто Кривбас має суттєві передумови для розвитку спелеотуризму, проведення спортивних екстремальних походів.

Кадровий потенціал. Системний розвиток будь-якого виду туризму повинен бути забезпечений відповідно підготовленими кадрами в галузі менеджменту туризму, екскурсійної справи, готельно-ресторанного господарства, анімації. При географічному факультеті Криворізького національного університету діє кафедра фізичної географії, краєзнавства та туризму, фахівці якої тривалий період досліджують проблеми розвитку індустріального туризму в Кривому Розі, вивчають територіальну дислокацію об’єктів індустріальної спадщини, розробляють пропозицій щодо створення рекреаційних зон в техногенному середовищі. З 2014 року на базі географічного факультету відкрито напрям підготовки «Туризм», а у 2015 році підготовлено першу групу фахівців-екскурсоводів.

Інфраструктура. Ефективність розвитку індустріального туризму, як і будь-якого іншого виду туристичної діяльності, значною мірою залежить від інфраструктурного забезпечення, що в першу чергу включає: готельне господарство, транспортне забезпечення, організацію харчування туристів,заклади вечірніх анімаційних програм для туристів. Туристична інфраструктура Кривого Рогу представлена 12 закладами розміщення туристів (у т.ч. два чотирьохзіркових готелі), 77 туристичними підприємствами, 452 закладами громадського харчування. На задоволення потреб дозвілля туристів орієнтована діяльність культурно-мистецьких закладів - цирку, Палац молоді і студентів, трьох кінотеатрів, трьох театрів, 32 музеїв, двох виставкових залів, 12 розважальних центрів тощо [6]. Однак, аналіз даного сегменту в м. Кривому Розі показує, що він вимагає значного вдосконалення і значних інвестицій, територіальної реорганізації, зважаючи на величезну протяжність міста (практично 100 км з півночі на південь).

У місті Кривий Ріг працює десять музеїв промислової тематики, зокрема музеї найбільших гірничо-металургійних підприємств міста (металургійного комбінату «Арселор Міттал Кривий Ріг» та чотирьох гірничозбагачувальних комбінатів). Так, у Музеї Південного гірничозбагачувального комбінату встановлено 3D-інсталяцію роботи кар’єру, широкоформатний екран для огляду роботи кар’єру в он-лайн режимі, інтерактивний макет підприємства, працюючі моделі виробничої техніки. Про історію та розвиток залізниці на Криворіжжі розповідають виставкові зали музею локомотивного депо та музею історії Криворізької дирекції залізничних перевезень державного підприємства «Придніпровська залізниця» . Загальна історія міста і краю представлена в Міському історико-краєзнавчому музеї з двома філіями (Тернівська та 3D-відеогалерея).

Серед інших інфраструктурних об’єктів - промисловий скансен та геопарки. Перший в Україні промисловий скансен - музей гірничої техніки під відкритим небом, де представлено артефакти, що презентують «силу та міць важкої індустрії криворізького краю», - розташований поряд з палацом культури Північного гірничозбагачувального комбінату. Розробляється концепція створення скансену в межах комбінату «Арселор Міттал Кривий Ріг», де буде представлено не лише гірничо-примислове, а й металургійне обладнання. Новостворені геопарки під відкритим небом розташовані в Першотравневому кар’єрі Північного гірничозбагачувального комбінату біля оглядового майданчика, в алеї парку ім. Савицького на Південному гірничозбагачувальному комбінаті та в головному парку міста (ім. Федора Мершавцева). В геопарках виставлені брили гірських порід, які видобуваються в кар’єрах, та інформація по них та гірничозбагачувальні комбінати Кривого Рогу.

Особливу туристичну атракцію становить протяжність самого міста. Місто Кривий ріг утворилося шляхом злиття окремих рудників Кривбасу, поступово витягнувшись на понад 100 км уздовж залізорудної смуги майже за меридіаном. Місто Кривий Ріг є найдовшим містом Європи.

Стратегія розвитку індустріального туризму в Кривому Розі

Наявний туристичний потенціал для розвитку індустріального туризму в місті може бути ефективно використаний за умови усвідомлення місцевою владою та керівництвом промислових підприємств переваг зміни іміджу міста металургів на імідж туристичного центру (хоча й індустріальної спрямованості).

Обговорення перспектив розвитку індустріального туризму в місті ініційовано міською владою 2012 року, після чого в результаті спільної роботи Управління економіки Криворізької міської ради, фахівців Інституту розвитку міста Кривого Рогу та експертів Криворізького національного університету було розроблено «Програму розвитку промислового туризму в місті Кривому Розі на 2013-2015 роки» [10], яку було затверджено на сесії міської ради у 2013 році. Після її реалізації Програму було пролонговано на 2016-2020 роки [11] Основною метою Програми є «здійснення заходів, спрямованих на розвиток туристичної галузі, забезпечення умов для повноцінного розвитку індустріального туризму, створення якісного туристичного продукту, здатного відобразити все різноманіття індустріальної спадщини та максимально задовольнити потреби внутрішнього й міжнародного туризму» [11]. Ключовими завданнями розвитку індустріального туризму в місті визначено:

  • створення сприятливих передумов для формування якісного та конкурентоспроможного туристичного продукту та його позиціонування на державному та міжнародному туристичних ринках;
  • створення відділу розвитку промислового туризму на базі комунального підприємства «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» Криворізької міської ради;
  • залучення провідних промислових підприємств міста до розвитку індустріального туризму;
  • створення розвинутої інфраструктури індустріального туризму;
  • підтримка розвитку малого та середнього підприємництва у сфері туристичної інфраструктури;
  • організація зон відпочинку на базі техногенних ландшафтів (рекультивованих територій);
  • проведення маркетингових досліджень у туристичній галузі, представлення міста на національних і міжнародних туристичних виставках в Україні та за кордоном;
  • створення туристичного бренду міста;
  • проведення активної рекламної діяльності, спрямованої на формування іміджу міста як туристичного центру;
  • створення сприятливого організаційно-правового середовища у сфері індустріального туризму;
  • формування кваліфікованого кадрового та наукового потенціалу галузі, збереження та відновлення унікальних пам’яток індустріальної спадщини Криворіжжя;
  • створення туристичних коридорів у межах міста як основних векторів екскурсійної діяльності за програмами турів та забезпечення транспортної доступності до важливих індустріально-туристичних об’єктів;
  • забезпечення організаційних заходів і технічних вимог до безпеки туристів [11].

Важливими кроками для реалізації потенціалу Кривого Рогу як центру індустріального туризму були такі:

  1. інституційно-організаційні заходи:
    • проведення інвентаризації та створення міського реєстру індустріально-туристичних об’єктів;
    • підписання договорів про співпрацю з провідними промисловими підприємствами, туристичними фірмами та закладами туристичної індустрії;
    • розробка низки екскурсійних маршрутів (понад 50, зокрема, комплексні «Кривий Ріг багатогранний», «Кривий Ріг - місто руди та металу», «Криворізький уїк-енд», «Кривий Ріг - промислова перлина України», тематичні «Кривий ріг шахтарський, металургійний, гірничий», «Таємниці Кочубеївських штолень», «Стежками старовинного Гданцівського рудника»», «Кривий Ріг геологічний», «Краса затоплених кар’єрів», «Криворізький Гранд-каньйон», велоіндустріальні «Криворізька зона відчуження», «Криворізький клондайк», «Марсіанські краєвиди», а також дайвінг у затоплених кар’єрах, екстремальні спуски в закинуті шахти та провальні колодязі, водноіндустріальні на байдарках по Інгульцю) [3];
  2. інформаційно-презентаційні заходи:
    • створення сайту «Діюча індустрія», присвяченого розвитку індустріального туризму у Криворізькому регіоні» (http://krt.dp.ua/ua/) [1];
    • презентація туристичних можливостей міста на важливих туристичних форумах (V Міжнародній туристичній виставці в м. Забже, Польща (2013), ІІ Київському міжнародному туристичному форумі, V Європейській конференції з індустріального туризму в м. Феррол, Іспанія (2014), XV Міжнародному конгресі Міжнародний Комітет зі збереження індустріальної спадщини в м. Лілль, Франція (2015));
    • розробка та видання буклетів, відеороліків, що репрезентують туристичний потенціал міста;
  3. геомаркетингові заходи:
    • проведення соціологічних досліджень туристичних вподобань населення;
    • створення туристичного бренду промислового туризму міста;
    • проведення у місті Міжнародного науково-практичного форуму «Індустріальний туризм: реалії та перспективи» (2013).

За даними опитування, проведеного на сайті http://irm.kr.ua, основною цільовою аудиторією індустріального туризму у Кривому Розі є особи віком 19-25 років (52,6% опитаних) та 26-35 років (29,5%); за соціальним станом - студенти (34,3%), працівники науки, освіти, культури (21,9%), працівники підприємств матеріальної сфери виробництва (15,3%); пріоритетними об’єктами промислового туризму є шахти (18,2%), кар’єри (17,9%), непрацюючі старовинні індустріальні об’єкти (15,2%). Щодо форми проведення екскурсії, то більшість респондентів віддали перевагу комбінованій автобусно-пішохідній екскурсії (25,7%), пішохідній (21,2%), екстремальній екскурсії з використанням нетрадиційних транспортних засобів (16,2%). В цілому мешканці позитивно оцінили перспективи Криворіжжя щодо розвитку індустріального туризму: «дуже добрі» - 52,3%, «добрі» - 29,4%;

Ключовими передумовами розвитку індустріального туризму у Кривому Розі та перетворення міста на туристичний центр є:

  • заповідання унікальних антропогенних ландшафтів;
  • музеєфікація об’єктів індустріальної спадщини;
  • створення зон відпочинку в умовах антропогенномодифікованих ландшафтів
  • створення анімаційних розважальних програм в умовах функціонування індустріальних підприємств

Заповідання унікальних антропогенних ландшафтів. За теоретичну основу заповідання було взято керівні положення методологій, за якими заповідатись можуть:

  1. не лише добре збережені ландшафти, а й певною мірою порушені, які володіють потенціалом самовідновлення щодо повернення до майже первинного стану;
  2. антропогенні ландшафти, хоча деякі, іноді й характеризуються докорінними відмінностями від первинного стану - кар’єри, відвали, провали, підземні розробки (шахти);
  3. ніякої різниці між природними та антропогенними ландшафтами щодо заповідання не повинно бути; заповідатися повинні будь-які з антропогенних ландшафтів, які мають онтологічну та гносеологічну цінність, починаючи від гірничопромислових і закінчуючи сільськогосподарськими та рекреаційними ландшафтами, з метою збереження їх як явищ універсуму або для самовідновлення первинних геосистем;
  4. природні об’єкти, які відрізняються сакральною (в історичному аспекті) цінністю;
  5. територіальна організація заповідної справи має здійснюватись тотально [4].

На теренах Криворіжжя заповідання потребують шахти, кар’єри, відвали, антропогенізовані ділянки річкових долин, провалля підземних рудників. Проте на сьогоднішній день робота по заповіданню техногенних об’єктів не набула масштабності - в 1990-х роках статус заказника місцевого значення отримали лише кар’єр і відвал «Візирка» Інгулецького рудоуправління.

Музеєфікація об’єктів індустріальної спадщини. Музеєфікація виробничих споруд є найбільш поширеним способом збереження індустріальної спадщини, що рекомендований для об’єктів, які втратили свою первинну функцію. Ці пам’ятки дозволяють простежити і наочно показати зміну умов і засобів праці, історію становлення та розвитку різних галузей промисловості і транспорту. Музеєфікація індустріальної спадщини Криворіжжя повинна орієнтуватися на рівень збереженості та «задіяності» в суспільному житті індустріальної спадщини та враховувати їх естетичну, історичну, соціальну та інформаційну цінність. Таким чином, вона може бути здійснена за такими напрямами: створення музеїв при підприємствах, відкриття скансенів та віртуальних музеїв. Загалом технічно-історичний потенціал регіону цілком дозволяє створити тут музеї гірничодобувної справи, металургійної справи, сталі, заліза, а на базі одного з підприємств міста території доцільно створити музей-завод [8].

Створення зон відпочинку в умовах антропогенномодифікованих ландшафтів. За мету такий захід передбачає перетворення наявного непридатного для рекреації гірничопромислового ландшафту в ландшафт, сприятливий для тих чи інших форм туристично-рекреаційної діяльності. Такі зони відпочинку доцільно організовувати поблизу затоплених кар’єрів. В Україні класичним прикладом створення паркової зони відпочинку на місці гірничопромислових земель є Олександрівський парк в місті Покров (до 2016 року - Орджонікідзе) Дніпропетровської області, створений на марганцеворудних кар’єрно-відвальних комплексах. Подібну практику можна впровадити і у Кривому Розі. Так, затоплений Жовтневий гранітний кар’єр з відвалом (народна назва урочища «Біла Гора» ) вже є місцем відпочинку багатьох жителів міста, хоча й не має відповідної інфраструктури. За наявності транспортних під’їздів та інфраструктурних закладів у Кривому Розі можна створити низку аналогічних закладів.

Створення анімаційних розважальних програм в умовах функціонування індустріальних підприємств. У другій половині ХХ століття туристичний ринок перейшов від виробництва товарів та надання послуг до професійної організації умов для отримання цікавих вражень. Основною формою продукту споживання стає діяльність - можливість участі в пізнавальному переживанні, що ґрунтується на різного роду атракціях. Зростає роль анімації під час відвідування індустріальних об’єктів, що може бути урізноманітнено не лише яскравим демонструванням виробничого процесу, а й залученням відвідувачів до створення певної продукції. Основними напрямами анімаційної діяльності на теренах Криворіжжя можуть стати: «театралізація» процесу виробництва, історична реконструкція індустріального процесу, різноманітні шоу виробничої тематики, костюмовані програми з безпосередньою участю відвідувачів в процесі видобутку та виробництва готової продукції, створення тематичних промислових парків.

Отже, викладене вище дає підстави стверджувати, розвиток індустріального туризму в Кривому Розі може кардинально змінити «обличчя міста», створити його більш привабливим, з одного боку, та забезпечити створення нових робочих місць та збільшення надходжень до бюджету, з іншого. Адекватне позиціонування Кривого Рогу на ринку туристичних послуг, а саме врахування його порівняльних переваг щодо інших міст та регіонів, є важливою умовою його конкурентоспроможності як в туристичній сфері, так і серед міст постіндустріальної орієнтації.

Список використаних джерел

1. Діюча індустрія. URL: http://krt.dp.ua/ua/
2. Європейський маршрут індустріальної спадщини. URL:https://www.erih.net/
3. Казаков В.Л. Екскурсійний потенціал міста Кривого Рогу як передумова становлення туризму в промисловому регіоні // Стратегія розвитку національного туризму і його кадрове забезпечення: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. К., 2015. С.88-92.
4. Казаков В.Л. Оптимізація гірничопромислових ландшафтів: традиції та новації // Географія та екологія: наука і освіта. Матер. ІV Всеукр. наук.-практ. конф. Умань: Вид. «Сочінський», 2012. С.79-83.
5. Казаков В.Л. Системний підхід до розвитку індустріального туризму (на прикладі Кривого Рогу) // Збалансований розвиток туристичних регіонів: національний і світовий досвід: зб. матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (Львів, 25-26 квітня 2013 р.) Львів: Ліга-Прес, 2013. С.218-220.
6. Криворізький ресурсний центр. URL: https://krmisto.gov.ua/.
7. Пацюк В.С. Аналіз світового досвіду становлення туризму індустріальної спадщини // Теоретичні, регіональні, прикладні напрями розвитку антропогенної географії та геології: матеріали III Міжнар. наук. конф. Кривий Ріг, 2011. С.273-278.
8. Пацюк В.С. Особливості становлення індустріального туризму у Кривому Розі // Індустріальний туризм: реалії та перспективи: Матеріали І-го Міжнар. наук.-практ. форуму. Кривий Ріг: Вид. Р.А. Козлов, 2013. С.117-120.
9. Пацюк В.С., Шиян Д.В. Аналіз європейського досвіду розвитку туризму індустріальної спадщини задля його подальшої апробації в Україні // Географія та туризм. 2015. Вип.34. С.56-63.
10. Програма розвитку промислового туризму в місті Кривий Ріг на 2013-2015 роки.
11. Програма розвитку промислового туризму в місті Кривий Ріг на 2016-2020 роки. URL: http://krt.dp.ua/files/pdf/The_program_of_development_of_industrial_tourism_2016-2020.pdf.