Панченко Світлана
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сакральне та туризм» (м. Київ, 28 квітня 2023 р.)
К.: ТОВ «Геопринт», 2023. 325 с. С.252-254.

До питання паломницької літератури як форми комунікації під час здійснення сакральних мандрівок

Паломницькі путівники мають велике комунікативне значення для здійснення паломництва так само як і спеціалізована художня література, документальні і художні фільми відповідної тематики, розповіді, інтерв’ю пілігримів про здійснення сакральних мандрівок. Путівники та книги про паломництво дають достатньо інформації, натхнення та ідей, як організувати власну подорож або пройти «чужими слідами». Тому висвітлення цієї теми є доречним із точки зору соціальної комунікації. Для мотивації паломництва складалися численні путівники, ітінерарії - описи подорожі, багато з яких стали згодом важливими історичними джерелами [1].

пілігрим

Звісно, що без допомоги путівників не можливо було занотувати паломництво, враження, місцини перебування, емоції від пережитого. Про це свідчать відомості в таких друковані джерелах, як: праця «Київ, його святині, стародавності та відомості, які необхідні для поціновувачів та мандрівників» (1871 р.); збірка «Земне життя Пресвятої Богородиці» (1898 р.); путівник «Паломник Київський» (1845 р.), «Києво-Печерський патерик» (ХІІІ ст.) [2].

Важливі свідчення і особисті враження від паломництва залишив нащадкам Данило Паломник у творі «Житье и хожденье Данила Руськия земли ігумена». Він першим описав своє пілігримство, яке здійснив в 1106-1108 рр. У його описах присутня не лише сакральна інформація, але й вміщено надзвичайно цікавий фактологічний матеріал географічного, історичного, етнографічного змісту. «Хождение Данила» було перекладене грецькою, німецькою, французькою мовами» [2, с.50-61].

У філософських творах Г. Сковороди зокрема «Розмові п’яти подорожніх про істинне щастя в житті» розповідається про подорожі, паломництва «мандрівного філософа» по Україні, Угорщині, Італії, Німеччині [1].

У книзі В. Григоровича-Барського «Мандри Василя Григоровича-Барського святими місцями Сходу з 1723 по 1747 рік» розповідається про релігійні мандри відомого українця, зокрема про відвідання Венеції, Неаполя, Риму, монастиря Святого Пантелеймона. В. Григорович-Барський склав путівники найвідоміших святинь Сходу в Єрусалимі, Назареті, Віфлеємі, біля Мертвого моря й Тиверіадського озера, на горі Фавор, на Синаї. Мандрівник переказує відомі апокрифічні легенди: сказання про Лобне місце, про мощі Святої Катерини, про гробницю Мелхідесека біля Голгофи, про священні джерела на Синаї тощо. Географічні, історичні, етнографічні та археологічні нотатки у «мандрах» своєрідно переплітаються з розповідями про монастирі, храми, культові обряди, притулки для прочан, мощі, чудотворні ікони. Відвідавши всі найвідоміші місця, пов’язані з історією християнства, мандрівник описав їх значно докладніше і точніше, ніж його попередники [3].

Наведемо приклади міжнародних паломницьких путівників, які мають міжнародне значення і відображають історичну пам’ять міжнародних паломництв. Серед них: «Peregrinationes Terrae Sancte» (Венеція, 1491 р.), «Mirabilia urbis Romae» (Рим, 1140-1143 рр.), «The Piligrim’s Guide to Santiago de Compostella» (Przewodnik, 1995), норвезький «Шляхами святого Олафа», німецький путівник «Ходіння чужими слідами», шотландський «Fife Pilgrim Way».

Також вважаємо за необхідне назвати сучасні художні твори, щоденники, спогади, які сприймаються паломниками як путівники і духовними мотиваторами щодо здійснення паломницьких подорожей: Пауло Коельо «Щоденник мага або паломництво» (1987 р.), Максим Беспалов «Шлях на край світу» (2016 р.), Патрік Грей і Джастін Скісак «Я підштовхну тебе: подорож на 500 миль, двоє найкращих друзів і один інвалідний візок» (2017 р.), Тімоті Іген (Timothy Eagan) «Паломництво у вічність» (2019 р.), Майкл Вулф «Хадж: Паломництво американця до Мекки» (1993 р.), Тодд Вассе «Ходіння по колу: у пошуках щастя в загубленій Японії» (2020 р.), Ліза Демпстер «Неоновий пілігрим» (2009 р.), Філ Кузіно «Мистецтво паломництва: путівник для тих, хто шукає, як зробити подорож священною» (2021 р.), Тхіч Нхат Хан «Довга дорога обертається на радість» (2011 р.), Крістін Вальтерс Пайнтнер «Душа всередині: вісім практик для подорожі всередину» (2015 р.), Вілʼям Далримпл «Зі Святої гори: Подорож серед християн Близького Сходу» (1998 р.), Пілігрим миру «Пілігрим миру: її життя і діяльність з власних слів» (1994 р.), Роберт Макфарлейн «Старі шляхи: Подорож пішки» (2013 р.), Розмарі Махоуні «Самотній паломник: Подорожі по священній землі» (2004 р.), Вікторія Престон «Ми - паломники: Подорож у пошуках себе» (2021 р.) [4].

Аналіз паломницької літератури, документальних і художніх фільмів, щоденників, мемуарів, інтерв’ю паломників потребує детального вивчення, оскільки ця тема продовжує свій історичний шлях і все більше охоплює нові наукові напрями. Проводяться міжнародні конференції, круглі столи, захищаються дисертації, пишуться статті, розробляються і впроваджуються міжнародні наукові проєкти, видаються монографії, посібники, підручники, розробляються і впроваджуються навчальні курси у вищих навчальних закладах, коледжах. Це свідчить про активне наукове життя теми «Паломництво і релігійний туризм» і про його сталий розвиток (sustainable development) навіть у кризових умовах.

Література

1. Панченко С.А. Релігійний туризм в Україні: стан, потенціал, перспективи: Монографія. К.: Автограф, 2019. 163 с.
2. Релігієзнавство: навч. посіб. К.: Освіта, 1997. 239 с.
3. Григорович-Барський В. Мандри по Святих Місцях Сходу з 1723 по 1747 рік. К.: Основи, 2000. 768 с.
4. 23 Books About Pilgrimages: Memoirs, Fiction and the Quest for Self. URL: https://libromaniacs.com/books-about-pilgrimages/.
5. Peel V., Sørensen A. Exploring the Use and Impact of Travel Guidebooks. Bristol: Channel View Publications, 2016. 264 p. URL: https://research.monash.edu/en/publications/exploring-the-use-and-impact-of-travel-guidebooks.