Микола Панчук, Оксана Тороус
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
«Готельно-ресторанний бізнес і курортна справа України»
(м. Івано-Франківськ, 6 грудня 2022 р.)
Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет
імені Василя Стефаника, 2022. 458 с. С.392-396.

Оцінка сучасного стану рекреаційних об’єктів Карпатського НПП

Рекреаційна діяльність Карпатського національного природного парку є провідним фактором, який визначає використання його територій.

Функції національних парків виходять за межі виключно збереження біорізноманіття. Метою їхнього створення є відпочинок, тому вони дозволяють відвідування туристів та перебування на своїй території за певними умовами. Територія Карпатського національного природного парку є досить привабливою для відвідувачів, так як ця місцевість виділяється оригінальним культурним ландшафтом, в якому мальовничо поєднуються м’які обриси гір, розсіяні по схилах дерев’яні оселі і геометричні візерунки дерев’яного вориння, високі стіжки сіна і блискучі бані хрещатих церков. Це території з унікальними пам’ятками природи, горами, пралісами, мінеральними джерелами, долинами річок та потоків, місцезростанням рідкісних рослин.

Діяльність Карпатського національного природного парку базується на основних принципах організації відпочинку та оздоровлення відвідувачів і спрямована на підвищення привабливості регіону. Інтегрування рекреаційного господарства Парку в туристичний комплекс територіальних громад, які розміщені на території Парку вимагає налагодження тісної співпраці у сфері обслуговування рекреантів із закладами розміщення, туристичними комплексами, садибами зеленого туризму.

Від багатства природних ресурсів залежить організація видів й форм рекреаційної діяльності. Особливості географічного розташування та рельєфу Карпатського національного природного парку, сприятливий клімат, багатство та унікальність природно-ресурсного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу створили можливості для інтенсивного розвитку туризму. В останні роки територія національного парку стає все більш привабливою для внутрішнього туризму.

Відпочинок в Парку організовується еколого-освітніми та прогулянковими стежками, місцями та зонами відпочинку. Він відбувається на об’єктах, що мають наукову, пізнавальну, естетичну, рекреаційну цінність.

Однією із вимог до екологічного туризму є облаштування, належним чином, стежок, зон, місць відпочинку, розширення рекламно-видавничої та інформаційної діяльності, забезпечення якісного асортименту послуг, створення сервісної рекреаційно-туристичної інфраструктури. На даний час, екологічний туризм, на природоохоронних територіях, повинен стати потужним каталізатором збереження довкілля, як загальної концепції встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захисту інтересів майбутніх поколінь

Еколого-освітня та науково-пізнавальна стежка, прогулянкова - виділений в натурі маршрут, по мірі проходження якого ведеться розповідь про природні об’єкти і явища, що зустрічаються і відбуваються на цій території. Саме екологічні стежки є ефективною допоміжною формою пропаганди природоохоронних заходів, вивчення природного середовища та його охорони з метою виховання екологічної культури та поведінки людини в оточуючому природному середовищі.

Еколого-освітні стежки Парку розміщені в різних ландшафтах та природних комплексах і проходять через естетично привабливі місця. Загальна протяжність еколого-освітніх стежок на території Парку становить - 122,5 км. Середня довжина еколого-освітніх стежок - 7,5 км. Половина з них мають менше 5 км., а середня тривалість переходу по цих стежках не перевищує 3 годин. Тільки 3 стежки мають довжину більше 10 км., що пов’язане з важкодоступністю регіону. На 8 - облаштовані контрольно-пропускні пункти, на яких працюють обліковці та здійснюють інформування (інструктаж) рекреантів. Також вони пропонують флаєри зі схемою маршруту, де описана характеристика території, протяжність і особливості стежки. Елементи благоустрою стежок гармонійно поєднуються з навколишнім середовищем. Для відпочинку, особливо на дальних маршрутах, облаштовані колоди-лавочки, навіси від дощу тощо.

Найпопулярнішими об’єктами Карпатського НПП є:

• Екотуристичний візит-центр Карпатського національного природного парку відображає своєрідну модель українського національного парку, яка включає в себе три найважливіші компоненти: природу - красу та унікальність природного ландшафту, історію - характерність та неповторність історико-етнографічного середовища, релігію - сакральність, святість місцевих пам’яток архітектури.
• Вольєрне господарство засноване в 1992 році на площі 5,3 га з метою збереження та розмноження парнокопитних в Карпатах. Основними мешканцями є олень благородний та дикий кабан. В просторих вольєрах живуть срібні, золоті та мисливські фазани, голуби: кучерявий, кар’єр, голуб павич, а також кріль європейський. Для тварин створені всі необхідні умови для їх безпечного та комфортного життя.
• Стежка на гору Маковиця відкриває для подорожуючих чудові краєвиди міста Яремча та навколишніх сіл. Відвідувачі мають змогу прогулятися змішаним лісом, де переважають бук, ялина та ялиця. Пройшовши відкритими ділянками Горганського хребта, відвідувачі натрапляють на показове приватне полонинське господарство. З висоти 984,5 м.н.р.м. добре видно хребет Явірник, вершини Хомяк, Синяк і Довбушанку, а також Говерлу і Петрос.
• Похід на гору Маковиця можна поєднати з прогулянкою екостежкою «До найстарішого дерева», яка проходить посеред букових пралісів - одного з небагатьох місць в Європі, де лісові масиви збереглись у первозданному вигляді.
• На Стежці Довбуша рекреанти знайомляться з екзотичним скельним ландшафтом ямненських пісковиків, з печерами, панорамою каньйону ріки Прут. Стежка Довбуша є пам’яттю народним месникам-опришкам та їхньому ватажку Олексі Довбушу, які вели на цій території національно-визвольну боротьбу в 1738-1745 роках. Довкола оточує змішаний ліс, сформований буком, ялицею та смерекою. Особливий інтерес представляє реліктова сосна - найдавніша з усіх видів, чутливий індикатор чистоти повітря.
• Одним з наймальовничіших куточків Горганського гірського масиву є водоспад Гук. Він знаходиться в урочищі Женець на висоті 900 м.н.р.м. Вода вільно падає з висоти 15 метрів. Водоспад є сильним природним джерелом від ємно-заряджених іонів.
• Гора Хомяк (1542 м.н.р.м.) знаходиться у гірському масиві Горгани - частині Карпат, вершини якої мають круті схили, вкриті кам`яними розсипами - горганами. На самій вершині гори Хом`як в 2006 році на високому постаменті зі сходами з каменю встановлено статую Матері Божої, біля якої відбувається богослужіння.
• Гора Говерла (2061 м.н.р.м.) є найвищою гірською вершиною Парку і найвищою точкою України. З її вершини відкривається прекрасний вид на Чорногірський хребет. Схили цієї гори мають величезне значення, оскільки це дім для багатьох рідкісних, ендемічних та реліктових рослин. Тут ростуть близько 700 видів вищих судинних рослин, 43 з яких занесені до Червоної книги України. Це найбільш відвідувана атракція на території Парку.
• На вершині гори Піп Іван (2028 м.н.р.м.) знаходиться будівля колишньої польської астрономо-метеорологічної обсерваторії - унікальної пам’ятки історії і архітектури України, що відома в народі під назвою «Білий слон». Це найвища в Україні споруда, збудована в 1938 році. На даний час ведуться роботи по відновленню астрономічно-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван (Чорногірський хребет, Карпати) та створення на її основі Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» Прикарпатського університету та Варшавського університету (Республіка Польща).

Рекреаційне використання території Парку, особливо природно-заповідних територій, має свої позитивні й негативні сторони. З одного боку рекреація, виконуючи свої основні функції (медико-біологічну, соціально-екологічну, культурну), сприяє підтриманню та зміцненню здоров’я, викликає позитивні емоції на лоні природи. З іншого боку при рекреаційному використанні природного середовища можуть виникнути несприятливі зміни, які при великій кількості рекреантів, на певній території, можуть бути небезпечними. Все частіше доводиться спостерігати за впливом людини на природні екосистеми, внаслідок чого посилюються ерозійні процеси, засмічується територія.

Рекреаційні об’єкти Карпатського національного природного парку відповідають найвищим вимогам екологічного дизайну, вони призначені для підвищення якості відвідування, забезпечуючи цікаву, безпечну та ефективну подорож для всіх категорій туристичного бізнесу.

Список використаних джерел літератури

1. Літопис природи Карпатського національного природного парку.
2. Киселюк О. І., Приходько М. М., Яворський А.І. та ін. Карпатський національний природний парк: монографія. Івано-Франківськ: Фоліант, 2009. 672 с.