Плачинда Т.С.
Матеріали II Всеукр. наук.-практ. конф.
«Сучасний стан та потенціал розвитку
індустрії гостинності в Україні»
(м. Херсон, 25 квітня 2023 р.)
Херсон: ХДАЕУ, 2023. 172 с. С.153-155.

Філософська підготовка майбутніх фахівців сфери гостинності

Сучасність потребує висококомпетентних і конкурентоспроможних фахівців, ба більше, з метою відбудови нашої держави після Перемоги над країною агресором росії, знадобляться висококваліфіковані фахівці.

підготовка фахівців сфери гостинності

Безперечно, у післявоєнному періоді затребуваними будуть фахівці з готельно-ресторанної справи, позаяк кожен іноземець забажає на власні очі побачити нескорену Україну та переконатися у стійкості та відваги українців. Тому актуалізації набуває якісна фахова підготовка майбутніх фахівців означеної спеціальності, зокрема її наукова складова. Формуванням у майбутніх фахівців сфери гостинності системи знань сучасних філософських і загальнометодологічних знань у контексті науково-дослідної роботи покликана дисципліна «Філософія науки».

Підготовка майбутніх фахівців сфери гостинності з дисципліни «Філософія науки» відбувається на другому (магістерському) рівні та передбачає оволодіння:

  • необхідними компетентностями для провадження якісної й ефективної наукової діяльності;
  • сучасними філософськими та загальнометодологічними знаннями;
  • формування творчого та критичного мислення;
  • навчити використовувати наукову методологію у пізнавальній роботі;
  • сформувати вміння доводити та відстоювати власну думку, тобто - сформувати у здобувачів вищої освіти належні якості науковця.

Метою дисципліни що вивчається майбутніми фахівцями готельно-ресторанної справи, є:

  • сформувати у них філософську культуру мислення;
  • навчити пізнавати навколишній світ;
  • дати сучасні філософські та загальнометодологічні знання у контексті науково-дослідної роботи;
  • навчити практично застосовувати сучасні філософські знання у процесі виконання власного наукового дослідження під час розв’язанні комплексних завдань тощо.

Завданням дисципліни «Філософія науки» є:

  • розкриття змісту історико-філософського процесу як об’єктивного розвитку філософії;
  • сформувати у здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Готельно-ресторанна справа» цілісну систему філософських знань, що сприятиме формуванню наукового світогляду, гуманістичного потенціалу особистості, її високій духовності, загальної культури, творчого мислення, вмінню аналізувати явища та процеси сучасного світу, свідомо використовувати наукову методологію у пізнавальній роботі;
  • сформувати навички творчого мислення, вміння доводити та відстоювати власну думку [2].

Діяльність викладача під час викладання означеного курсу направлена на формування наступних загальних компетентностей:

  • здатність генерувати нові ідеї (креативність);
  • здатність до абстрактного мислення, аналізу, синтезу;
  • здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети;
  • здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами та науковцями з інших галузей знань);
  • здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів) тощо.

Щодо спеціальних (фахових) компетентностей, то наша увага зосереджена на формуванні здатності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи застосовувати науковий, аналітичний, методичний інструментарій для формування та реалізації ефективних зовнішніх та внутрішніх комунікацій на підприємствах сфери гостинності тощо.

Пропонований курс розрахований на 3 кредити ЄКТС, передбачає 16 годин лекцій, 14 годин практичних занять і пропонує наступні теми для вивчення:

  • філософський аспект розвитку науки, взаємодія філософії та науки;
  • предмет, мета та завдання філософської підготовки здобувачів;
  • загальнометодологічні поняття філософії і науки, що використовуються в пізнавальній діяльності;
  • основні концепції філософії науки, філософські наукові принципи;
  • поняття наукової теорії, філософське поняття істини;
  • структура та класифікація науки, структура наукового дослідження;
  • сутність характеристика та класифікація методів наукового пізнання;
  • наука і моральність: проблеми і дискусії.

Під час лекційних і практичних занять наголошується, що наука як форма суспільної свідомості тісно взаємодіє з іншими формами суспільної свідомості і її вплив на них постійно зростає. Наразі наука почала відігравати роль деякої надформи, що визначає всі інші - філософію, мистецтво, мораль, релігію тощо. Впевнюємося у тому, що фактично усі форми суспільної свідомості базуються на наукових підвалинах, а філософія науки, як галузь філософії, досліджує феномен науки в історичному розгортанні всіх його соціокультурних вимірів [1].

Зважаючи на складний процес наукової діяльності, здобувачам наголошується, що насамперед, учений як творча особистість, повинен мати наступні особистісні якості: високий інтелект, широке коло інтересів, самостійність переконань, дотепність, оригінальність, помірність у висновках, життєлюбство, працьовитість, рефлексивність, критичність тощо.

Для науковців-початківців (здобувачів магістерського рівня) надважливо мати уявлення про методологію та методи наукової творчості, оскільки саме на першому етапі оволодіння навичками наукової роботи найбільше виникає питань методологічного характеру. Передусім бракує досвіду у використанні методів наукового пізнання, застосуванні логічних законів і правил, нових засобів і технологій тощо. Тому, такі теми дисципліни як: «Основні концепції філософії науки. Філософські наукові принципи» та «Сутність характеристика та класифікація методів наукового пізнання» зосередженні на вивчені необхідних методів і принципів дослідження для наукової роботи здобувачі, зважаючи на специфіку наукового пізнання й особливості обраної галузі дослідження.

Таким чином, філософська підготовка майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи сприяє:

  • формуванню розвинутого наукового світогляду;
  • становленню високої культури мислення;
  • розумінню основних закономірностей розвитку науки, культури, суспільства в цілому і людській особистості в ньому;
  • оволодінню основними універсальними методологічними принципами, нормами, підходами в процесі наукового пошуку;
  • орієнтації на високі моральні принципи та на розвинутий естетичний смак, на загальнолюдські гуманістичні духовні цінності;
  • критичному аналізу, оцінці та синтезу нових і складних ідей;
  • розв’язанню значущих соціальних, наукових, культурних, етичних та інших проблем.

Після філософської підготовки здобувачі освіти другого (магістерського) рівня повинні вміти:

  • використовувати філософію наукового пізнання для власної науково-дослідної роботи;
  • адаптувати пізнавальні методи у власному науковому досліджені, використовувати категоріальні схеми;
  • працювати з науковими матеріалами у напряму їх узагальнення та філософської інтерпретації;
  • працювати з категоріальним апаратом філософії, а також будь-якої іншої галузі знання, доводячи їх до рангів дослідницьких інструментів.

Список літератури

1. Плачинда Т.С. Наука та науково-дослідна діяльність: Курс лекцій. 2-е вид. доп. і перероб. Кропивницький: ЛА НАУ, 2020. 144 с.
2. Плачинда Т.С. Філософія науки: Навчально-методичний посібник (для здобувачів вищої освіти доктора філософії). Кропивницький ЛА НАУ, 2020. 104 с.