Подзігун С.М.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
"Стратегічні перспективи туристичної та готельно-
ресторанної індустрії в Україні: теорія, практика та
інновації розвитку" (м. Умань, 30-31 жовтня 2019 р.)
Умань: Візаві, 2019. 350 с. С.339-341.

Специфіка визначення індексу потенціалу конкурентоспроможності в туризмі

індекс потенціалу туристичної конкурентоспроможності Незважаючи на важливе значення туризму, в багатьох країнах залишається низка перепон, що перешкоджають його розвитку. Всесвітній економічний форум (ВЕФ) спільно з провідними організаціями та компаніями туристичної індустрії, працювали разом, щоб розробити індекс потенціалу туристичної конкурентоспроможності (ІПТК), який розраховується з 2007 року і заноситься у звіт «Доповідь про конкуренцію у сфері туризму і подорожей», що видається ВЕФ [1].

ІПТК має за мету виміряти фактори і діючу політику, що сприяє збільшенню привабливості туристичного сектору в різних країнах світу на основі трьох широких категорій змінних, які поліпшують або стимулюють розвиток туристичного сектору. Ці категорії підсумовуються в трьох субіндексах:

  • А: нормативно-правова база;
  • Б: бізнес середовище та інфраструктура;
  • В: людські, природні та культурні ресурси.

Перший субіндекс охоплює ті елементи, які пов’язані з політикою і колом питань, що підпорядковані безпосередньо уряду країн і державному сектору; другий субіндекс представлений елементами ділового середовища і, так званої, «жорсткої» інфраструктури кожної країни, третій субіндекс включає людські, культурні та природні елементи обдарованості ресурсами тієї чи іншої країни.

Кожен з субіндексів має власні складові, що були визначені експертами ВЕФ, і, власне, є параметрами туристичної привабливості. Усього їх 14:

  1. політика влади в галузі туризму. Цей показник відображає в якій мірі політичний клімат сприяє розвитку туристичного сектора в кожній країні. Уряди можуть мати важливий вплив на привабливість розвитку цього сектора, в залежності від того, яку політику вони створюють і закріплюють, підтримують або перешкоджають розвитку туризму;
  2. екологія. Значення природних умов для туризму не може бути переоціненим. Цілком очевидно, що політика і фактори підвищення екологічної стійкості мають вирішальне значення для забезпечення того, щоб країна залишалася привабливою у майбутньому;
  3. охорона і безпека. Гарантування безпеки в країні є одним з найважливіших факторів, що визначає ІПТК, адже туристи утримуються від небезпечних подорожей країнами та регіонами;
  4. здоров’я і гігієна. Охорона здоров’я і доступність медичних послуг, як і забезпечення безпеки, є важливим чинником ІПТК;
  5. пріоритетність сектору туризму і подорожування. Проголошуючи туризм одним із пріоритетних секторів національної економіки, уряд відображає це в бюджетному плануванні, а саме, виділяючи необхідні кошти на проекти розвитку індустрії. Це також може мати позитивний ефект у вигляді залучення подальших інвестицій у приватний сектор;
  6. інфраструктури повітряного транспорту. Висока якість і доступна інфраструктура повітряного транспорту забезпечує простоту доступу до місць призначення, а також доступ до туристичних ресурсів всередині країни;
  7. інфраструктура наземного транспорту. Особливо важливо для зручності пересування в межах країни, а також регіонального туризму;
  8. туристична інфраструктура. Як і транспортна інфраструктура, якість і доступність специфічної інфраструктури туризму є важливим елементом ІПТК;
  9. інформаційні і комунікаційні технології. З огляду на зростаюче значення середовища «в режимі реального часу» для планування маршрутів і бронювання квитків та проживання, якість інформаційних і комунікаційних технологій в кожній країні відіграє важливу роль;
  10. вартість відпочинку. Порівняльний аналіз цін є ще одним ключовим елементом ІПТК. Менші витрати, підвищують привабливість деяких країн для багатьох туристів;
  11. людські ресурси. Дуже важливо мати високу кваліфікацію і здорових працівників в економіці, гарантуючи тим самим, що туристичний сектор має доступ до людських ресурсів, необхідних для розвитку і росту;
  12. національні туристичні сприйняття. Це, в основному, ступінь відкритості країни і суспільства для туризму та іноземних відвідувачів;
  13. природні ресурси. Країни, які здатні запропонувати мандрівникам доступ до їхніх природних фондів явно мають конкурентну перевагу відносно розвитку туристичного сектору;
  14. культурні ресурси. Культурні ресурси, що є в розпорядженні кожної країни - вагомий показник у ІПТК.

Кожний з основних параметрів складається з ряду окремих змінних, яких загалом налічується близько 90. Набір даних включає в себе як «жорсткі» дані (або достовірні дані), що були отримані з загальнодоступних джерел, міжнародних туристичних установ, і «гнучкі» дані, тобто дані щорічних обстежень і опитувань у всіх країнах, охоплених дослідженнями ВЕФ. Таким чином, ІПТК робить можливим визначити конкретні важелі для поліпшення туристичної конкурентоспроможності в різних країнах світу, надає можливість побачити перешкоди для туристичного розвитку, звернути на це увагу уряду, а також налагодити діалог між приватним і державним секторами для розвитку туризму на національному рівні.

Бібліографічний список

1. The Travel & Tourism Competitiveness Report 2019. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_TTCR_2019.pdf.