Полякова Ю.В., Басій Н.Ф.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 23-24 листопада 2023 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2018. 342 с. С.25-28.

Міжнародний туризм в умовах глобальних ризиків

Міжнародний туризм сьогодні розглядається як складний галузевий комплекс світового значення, що характеризується значним інноваційним потенціалом та розвивається завдяки задоволенню зростаючих потреб сучасної людини у різних видах відпочинку, дозвілля та подорожей, форма яких реалізується шляхом переміщення через державний кордон.

Світове господарство вважається неподільним глобальним цілим, де на постійній основі відбуваються процеси різного плану та різної якості. Глобалізацію світового господарства обумовили такі взаємопов’язані фактори: міжнародний поділ праці, інтернаціоналізація фінансів, нові інформаційні і технологічні системи, посилення конкурентної боротьби між країнами, гомогенізація міжнародного споживчого ринку. Своєю чергою глобалізація і регіоналізація - складові єдиного процесу розвитку міжнародного туризму, що робить його унікальним економічним інструментом, здатним формувати виробничі системи інтернаціонального характеру і зберігати локальну значущість [1].

Протягом тривалого часу туризм вважався одним з найбільш стабільних секторів економіки, основою економічного розвитку багатьох розвинених країн світу та країн, що розвиваються. У той же час він незмінно доводив свою стійкість і спроможність не лише повертатися до попереднього стану після економічних криз, а й сприяти більш широкому економічному і соціальному відновленню.

Проте криза COVID-19 сильно вразила туристичну економіку з безпрецедентними наслідками для робочих місць та бізнесу. Туризм був одним з перших секторів, на які пандемія істотно вплинула, так як запроваджені заходи щодо стримування вірусу призвели до майже повного припинення туристичної діяльності у міжнародному середовищі.

Уряди країн та міжнародні організації намагалися підтримати туристичний сектор, запроваджуючи термінові програми та проекти для підтримки бізнесу, фіскальні заходи (від прямої фінансової допомоги до спрощення процесів кредитування), пом’якшення правил державної допомоги, нові вказівки щодо прав пасажирів та застосування директив про туристичні подорожі, запровадження комунікаційних платформ, опитувань, сприяння працевлаштуванню та навчанню в сфері туризму. Найважливішу роль у розробці ефективних заходів у відповідь на соціальні та економічні виклики продовжує відігравати соціальний діалог між урядами та соціальними партнерами. Діючи в односторонньому порядку, уряди не спроможні повністю ліквідувати причини і наслідки кризи, а також забезпечити соціальну стабільність і відновлення.

Для прикладу, Франція розробила економічний пакет, який складався з термінового плану підтримки працівників та компаній. Інші фінансові заходи підтримки бізнесу охоплювали податкові знижки; відстрочку сплати орендної плати, рахунків за воду, газ та електроенергію для найменших підприємств, які перебувають у скрутному становищі тощо. Уряд Іспанії ухвалив пакет допомоги, який обертався навколо чотирьох основних принципів: пом’якшення умов тимчасових колективних звільнень; підтримка працівників та підприємств, які постраждали від падіння активності; гарантування ліквідності бізнесу та підтримка досліджень у пошуку вакцини проти коронавірусу. Натомість австрійський уряд вжив заходи підтримки для всіх галузей економіки, включаючи туризм: пакет відновлення COVID-19 із наданням гарантій на кредити, підтримкою орендодавців, запровадженням прямих субсидій; інвестиційний бонус COVID-19 щодо стимулювання підприємств в інвестуванні у власний бізнес і збереження компаній та робочих місць [2].

Отже, спалах COVID-19 вплинув на країни в різний період, по-різному і в різній мірі. Проте у всьому світі реакція на стримування пандемії переросла у національні карантини та широке запровадження обмежень на подорожі та закриття кордонів, що зробило туризм одним із найбільш постраждалих секторів. Майбутнє туризму визначатиметься ефективністю побудови партнерських відносин на всіх рівнях. Реакція та активна координація між різними гравцями в умовах глобальних ризиків стає надзвичайно важливою. Значний вплив пандемії на туризм у поєднанні з актуальністю розвитку галузі для стимулювання економіки, робочих місць і доходів вимагає надійної підтримки на національному та міжнародному рівнях.

Список використаних джерел

1. Зайцева В.М., Корнієнко О.М. Міжнародний туризм та глобалізація в сучасному світі // Вісник Запорізького національного університету. 2012. №2(8). C.55-65.
2. Внучко С., Тимошенко Т. COVID-19 та соціальний діалог в туристичній галузі: практика ЄС та українські реалії. URL: https://tourlib.net/covid19/vnuchko.pdf.