Письменницька М.В.
Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф.
«Модернізація економіки в умовах зростання
суспільної свідомості: людинорозмірність,
духовність, партнерство, кооперація»
(м. Полтава, 1 листопада 2016 p.)
Полтава: ПУЕТ, 2016. 231 с. C.170-172.
Внутрішній туризм в Україні: сучасні тенденції та проблеми розвитку
Основною сучасною тенденцією розвитку туризму в Україні є суттєве скорочення обсягу виїзних туристів (майже на 35% - 2519390 осіб у 2013 p., 2085273 осіб у 2014 р. та 1647390 осіб у 2015 р.) та відносна активізація внутрішнього туристичного потоку [1]. За окремими оцінками «попит на тури всередині країни» зріс у 2015 р. на 15-20% [2]. Причиною такого явища є значна девальвація гривні, суттєве підвищення вартості комунальних послуг та, як наслідок, різке скорочення доходів населення. Тому для більшості населення України міжнародні туристичні поїздки стали недоступними, а в задоволенні своїх рекреаційно-туристичних потреб значна частина наших співвітчизників переорієнтувалась на внутрішній ринок.
Найбільший притік туристів відзначається у Причорноморсько-Азовському та Карпатському регіонах. Відчутно зріз потік туристів в Одеській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (у 2015 році у порівнянні з попереднім роком середнє зростання кількості туристів за окремими підрахунками склало близько 30%). Зростання потоку внутрішніх туристів зумовило зростання вартості туристичних послуг, перш за все, у вищезазначених регіонах, але, нажаль, поки що практично не вплинуло на підвищення якості обслуговування. Якщо і надалі платіжна спроможність громадян України залишиться низькою, а вартість туристичних послуг - високою, це може стати суттєвим стримуючим чинником для подальшого розвитку внутрішнього туризму. Тому в сучасних умовах для інтенсифікації міжрегіонального туристичного обміну туристичним операторам необхідно створювати «бюджетні», якісні та регіонально іміджеві туристичні продукти.
Значною перешкодою для збільшення внутрішніх туристичних подорожей, насамперед, самодіяльного характеру (так званий «дикий туризм») є обмеженість доступних (за вартістю) квитків (плацкартного класу) на залізничному транспорті та відсутність прямого залізничного сполучення між окремими регіонами країни (наприклад, Полтава-Чернівці). Це обмежує міжрегіональний потік туристів, тому що купейні квитки є значно дорожчими, а подорож «з пересаджуванням» збільшує її тривалість та відповідно вартість.
Окремо варто відзначити катастрофічний стан автошляхів практично у всіх регіонах країни, у т.ч. і в найбільш затребуваних туристами. Авіаційні перевезення є дорогими та недоступними для більшості наших співвітчизників, тому значна частка внутрішніх туристичних перевезень здійснюється автомобільним транспортом. Нажаль, більшість українських автошляхів є сьогодні справжнім випробуванням як для автоперевізників так і для туристів, оскільки їх технічний стан негативно впливає на безпечність та комфортність подорожі.
Таким чином, без вирішення вищезазначених проблем забезпечити подальший ефективний розвиток внутрішнього туризму в Україні, на наш погляд, практично неможливо.
Список використаних джерел
1. Державна служба статистики. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
2. Любити своє. Українці переорієнтовуються на внутрішній туризм. URL: https://ua.korrespondent.net/ukraine/events/3506013-luibyty-svoie-ukraintsi-pereoriientovuuitsia-na-vnutrishnii-turyzm.
