Рогова А.Л., Лівий Б.О.
Матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції розвитку індустрії
туризму та гостинності: глобальні виклики»
(м. Харків, 15 квітня 2025 р.). Харків:
ХНУМГ імені О.М. Бекетова, 2025. 425 с. С.115-117.

Вплив психологічних факторів на споживання продукції ресторанного господарства

Військові дії мають масштабний вплив не лише на тих, хто перебуває безпосередньо на фронті, а й на цивільне населення, що живе поза зоною бойових дій. Люди можуть переживати сильний стрес через новини, сирени, вибухи або втрату близьких. Постійне напруження виснажує, призводячи до апатії, депресії та втрати мотивації. Економічний вплив проявляється у дефіциті окремих товарів, що робить життя дорожчим і складнішим.

ресторан

Під впливом емоційного стресу наша харчових поведінка може зазнавати змін. Більшість людей стали менше витрачати кошти на харчування та розваги поза домом, на відвідування закладів готельно-ресторанного господарства. Але частина населення користується послугами ресторанів, кафе, маючи на за мету відволіктися від негативних думок та зняти стрес [1].

В умовах емоційного напруження харчовий вибір часто стає менш обдуманим та більш емоційно зумовленим. Стрес може призвести до збільшення споживання «комфортної» їжі, яка, як правило, містить багато цукру та жирів. Деякі люди відчувають потребу у «винагороді» у вигляді їжі після стресових ситуацій, що може призвести до переїдання та негативних наслідків для здоров’я [2]. Ендорфіни, що виробляються при споживанні улюбленої їжі, можуть покращити настрій, тому люди підсвідомо обирають продукти, які викликають у них позитивні асоціації.

Дієтологія та психологія хоча і відносяться до різних галузей дослідження, очевидно, що вони тісно взаємопов’язані. Емоційний стан споживача відіграє ключову роль у виборі страв, оскільки емоції можуть впливати на смакові вподобання, рівень апетиту та загальну поведінку під час прийому їжі. Ресторани, які враховують ці аспекти, можуть ефективніше залучати клієнтів та підвищувати рівень їхньої лояльності. Фахівцям ресторанного бізнесу важливо бути чутливими до потреб своїх клієнтів та пропонувати їм такі продукти та послуги, які відповідають їхньому емоційному стану та потребам у складний час.

В умовах війни споживчі потреби змінюються через економічну нестабільність, психологічний стан населення, проблеми з логістикою та інші фактори. Ресторанний бізнес повинен адаптуватися до цих умов, щоб вижити та зберегти клієнтів. Можна виділити такі основні стратегії реагування на зміни попиту.

  • По-перше, це адаптація меню під емоційний стан клієнтів, пропонуючи різні варіанти для тих, хто шукає «їжу-комфорт» або, навпаки, легкі страви. Споживачі шукають більш економні варіанти, тому варто пропонувати бюджетні позиції та знижені порції. Використання кольору, музики та атмосфери може впливати на вибір і підсвідомі бажання клієнта.
  • По-друге, під час війни зростає попит на традиційні страви як елемент підтримки національної культури.
  • По-третє, через проблеми з імпортом варто робити ставку на місцевих виробників. Співпраця з місцевими фермами дозволяє ресторанам отримувати свіжі, екологічно чисті продукти, а також підтримувати локальних виробників. У разі дефіциту окремих продуктів можливо використання альтернативних інгредієнти в рецептурах улюблених страв без втрати якості.

Звичайно, сучасні умови потребують оптимізації роботи закладів ресторанного бізнесу. Наприклад, перехід на формат доставки та самовивозу. Багато людей можуть уникати заклади через ризики безпеки, тому зручний сервіс доставки - ключовий фактор успіху. Графік роботи ресторанів адаптується до комендантських годин і дотримання норм повітряної тривоги. Важливо створювати відчуття безпеки - наприклад, облаштувати укриття або встановити генератор для стабільної роботи. Окремі заклади при можливості розширюють мережі локацій, відкривають точки з фудтраками або невеликі кіоски в безпечніших районах.

Для підвищення лояльності до бренду ресторани і кафе пропонують знижки для військових, волонтерів і медиків, влаштовують безкоштовні обіди для тих, хто потребує допомоги. Благодійні ініціативи можуть привернути увагу споживачів і партнерів. Для постійних клієнтів, офісних працівників є система накопичення балів, акції «1+1», бюджетні бізнес-ланчі тощо.

Війна змушує людей більше часу проводити в Інтернеті, тому важливо підтримувати комунікацію через Instagram, Telegram тощо. Запуск власного додатку або співпраця з службами доставки допомагає збільшити продажі.

Таким чином, психологія є невід’ємною складовою споживчої поведінки у сфері ресторанного господарства. Використання знань про когнітивні та емоційні аспекти вибору страв сприяє підвищенню ефективності маркетингових стратегій, що веде до зростання прибутковості закладу та покращення якості обслуговування. Ресторанний бізнес у час війни має бути гнучким і готовим до змін. Основний фокус - це доступні ціни, локальні продукти, безпека клієнтів та соціальна відповідальність. Заклади, які швидко адаптуються до нових умов, зможуть не лише вижити, а й зміцнити свою репутацію та клієнтську базу.

Список літератури

1. Держак Н.О., Канцур І.Г., Сніжко Ю.І. Формування емоційних складових «економіки вражень» в готельно-ресторанному бізнесі // Ефективна економіка. 2024. №6.
2. Adam T.C., Epel E.S. Stress, Eating and the Reward System // Physiology & Behavior. 2007. Vol.91. Issue 4. pp.449-458.