Рибак Г.П.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
"Стратегічні перспективи туристичної та готельно-
ресторанної індустрії в Україні: теорія, практика та
інновації розвитку" (м. Умань, 30-31 жовтня 2019 р.)
Умань: Візаві, 2019. 350 с. С.48-50.

Використання територій природно-заповідного фонду в рекреаційній діяльності

Сучасні тенденції організації повноцінного відпочинку серед ландшафтів природно-заповідних об'єктів створюють прекрасні умови для розвитку різних видів туризму, головною метою яких є гармонізація відносин між економічною вигодою, отриманою від рекреації, екологічною безпекою природних територій, що використовуються для відпочинку і задоволення потреби людини в спілкуванні з природою. До установ природно-заповідного фонду (ПЗФ) України, які здійснюють рекреаційну діяльність шляхом створення функціональних зон регульованої та стаціонарної рекреації, відносяться біосферні заповідники, національні природні парки і регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади і зоопарки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва і дендропарки.

Більшість наукових робіт з питань розвитку та використання природно-заповідного фонду спрямовані на вивчення їх географічного розташування або оцінку окремих об'єктів. Незважаючи на значимість проведених досліджень, проблеми створення та розвитку територій та об'єктів природно-заповідного фонду вивчена недостатньо.

Об'єкти природно-заповідного фонду мають різне призначення. Якщо головна функція природних і біосферних заповідників - зберегти ландшафтне та біорізноманіття, то на національні природні (НПП) і регіональні ландшафтні парки (РЛП) покладено кілька функцій: природоохоронна, рекреаційна, еколого-освітня та інші [1] .

На основі даних Міністерства екології та природних ресурсів України було проведено аналіз динаміки кількості об'єктів природно-заповідного фонду України у розрізі років, спостерігається тенденція збільшення природоохоронних територій (рис.1) [2].

Рис. 1 Динаміка об'єктів ПЗФ в період 2012-2017 рр.

За побудованою діаграмою на основі даних 2017 року, можна зробити висновок, що найбільше в структурі природно-заповідного фонду є національних природніх парків, заказників та регіональних ландшафтних парків (рис. 2).

Рис. 2 Структура об'єктів ПЗФ за 2017 рік

Тому, на нашу думку, є доцільним використання цих території у рекреації. Одним з таких об'єктів є «Скелі Довбуша» - унікальна пам'ятка історії та природи. Враховуючи потребу громади, а також гостей, у створенні рекреаційної зони для різних категорій населення є рішення в облаштуванні відпочинково-рекреаційної зони на території скельно-печерного комплексу Поляницького регіонального ландшафтного парку, розташованого в Долинському районі Івано-Франківської області [3].

Проект рекреаційної зони спрямовано на створення кращих умов для відпочинку та дозвілля більше 20000 мешканців Болехівської міської ради, шляхом облаштування рекреаційної зони. За допомогою реалізації проекту буде створено інфраструктуру для здорового та активного відпочинку та дозвілля. Даний проект є кроком для створення нової туристичної атракції, не лише для місцевого населення, адже Бубнище знаходиться неподалік Львівської області, та безпосередньо туристів-курортників із Моршина та Трускавця потенційно можна вважати відвідувачами цієї відпочинкової зони.

Таким чином, використання природного середовища в організації дозвілля населення - це одна з характерних особливостей парків як культурних закладів, що і визначає актуальність проекту. Саме за парками завжди залишається можливість забезпечити ті форми відпочинку, які потребують психологічного відриву від міського оточення.

Бібліографічний список

1. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» №2456-XII від 16.06.1992 р. URL: https://skole.org.ua/zakon_pzf.html.
2. Статистичний збірник Довкілля України за 2017 рік. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/11/zb_du2017.pdf.
3. Скелі Довбуша - Болехів. URL: https://tour.dolyna.if.ua/skeli-dovbusha-bolehiv/.