Сабецька Т.І.
Матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф.
«Інновації, тренди та виклики в індустрії
гостинності» (м. Львів, 4-5 травня 2023 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2023. 190 с. С.39-43.
Основні виклики індустрії туризму в режимі воєнного часу
В умовах сьогодення індустрія гостинності належить до найприбутковіших галузей світової економіки, що характеризується динамічним розвитком та активним зростанням. Донедавна в Україні туристична галузь також була однією із найбільш перспективних. З початком повномасштабної російсько-української війни індустрія гостинності, як і багато інших галузей економіки, пережила справжнє потрясіння, що в кінці-кінців призупинило нормальну економічну діяльність вітчизняної туристичної галузі.
Цілком очевидно, що будь-які військові конфлікти становлять серйозну загрозу для функціонування та подальшого розвитку індустрії туризму. І говорити про відновлення, про стратегії, про можливості та перспективи безглуздо, допоки не припиняться бойові дії і не будуть отримані надійні гарантії безпеки. Основними викликами для готельно-туристичного бізнесу в умовах воєнного часу є наступні:
- Критичне зниження рівня безпеки і неможливість гарантувати захист життя та здоров’я туристів, що обумовлює катастрофічне скорочення притоку туристів, тобто підприємства готельно-туристичного бізнесу втрачають потенційних клієнтів, а отже можливість отримати дохід.
- В зоні воєнного конфлікту в сотні разів зростає ризик пошкодження, руйнування та знищення:
- туристичних об’єктів, які, власне, і формують інтерес туристів до того чи іншого регіону (країни, місцевості, населеного пункту);
- туристичної інфраструктури (готельно-відпочинкових комплексів, готелів, приватних садиб, пансіонатів, санаторіїв тощо).
- Міграція населення з зони військового конфлікту, що звісно скорочує кількість потенційних клієнтів підприємств готельно-туристичного сектору. Також відбувається міграція працівників туристичних підприємств, що зумовлює дефіцит кадрових ресурсів даної галузі.
- Закриття повітряного простору України для цивільної авіації суттєво ускладнює логістичні шляхи для тих осіб, які навіть в умовах воєнного часу мають намір відвідати Україну.
- Окрім заборони цивільної авіації, в Україні спостерігається суттєве порушення вибудуваних протягом багатьох років наземних логістичних маршрутів, що ускладнює пересування громадян в межах країни.
- Призупинення, а то й повне згортання державних і регіональних туристичних програм, у зв’язку з необхідністю перерозподілити бюджетні кошти на закриття потреб насамперед оборонного сектору країни, а також на фінансове забезпечення соціальної сфери.
- Погіршення туристичної привабливості країни чи регіону. Навіть якщо бойові дії локалізовані в певному регіоні, знижується туристичний імідж всієї країни. Адже не має жодних гарантій того, що воєнні дії не перекинуться у відносно безпечні регіони, або що агресор не застосує далекобійну зброю для ураження регіонів, які територіально віддалені від зони активного конфлікту.
- Суттєвого скорочуються фінансові потоки від туристичної індустрії до бюджетів різних рівнів.
Як показує минулий досвід, через низький туристичний імідж країни та нерозвинену туристичну інфраструктуру, Україна належить до держав, де переважає сектор внутрішнього туризму. Історично склалося, що на базі унікальних природно-рекреаційних ресурсів в Україні створено потужний санаторно-курортний комплекс, розрахований насамперед на внутрішнього споживача. Даний сектор туристичної галузі має непогані перспективи подальшого розвитку, який можливий, по-перше, після припинення воєнних дій, і по-друге, за умови модернізації туристичної інфраструктури санаторно-курортної галузі. А в поєднанні з правильною, ефективною державною політикою, спрямованою на підвищення туристичної привабливості України на міжнародній арені, можна залучити в сектор санаторно-курортного туризму іноземних клієнтів.
Активні воєнні дії на території нашої країни та хоч і позитивні, але доволі розмиті прогнози повоєнного відновлення і відбудови багатьох схиляють до думки, що перспективи розвитку вітчизняного туризму виглядають доволі песимістично. Разом з тим можна навести чимало прикладів іноземних кран, які зуміли відновити власну індустрію гостинності після збройних конфліктів.
Зокрема, Дворська І. описує приклад Хорватії, туристичний бізнес якої практично зупинився після війни в 1990-х рр. Основний акцент у післявоєнній стратегії відновлення індустрії туризму в Хорватії був зроблений на активне просування та піар-кампанію. Завдяки цьому туристам стали відомі чудові незаселені острови країни, а «хорватські пляжі почали отримувати «голубі прапори» за свою екологічність та чистоту» [1]. Завдяки успішній піар-компанії хорватськими туристичними місцинами зацікавилися міжнародні оператори туристичного ринку, що дало суттєвий поштовх до розвитку туристичної галузі країни. Найкращим свідченням успіху є той факт, що сьогодні туристична індустрія Хорватії генерує близько 15 % ВВП країни [2, с.59].
Ще одним яскравим прикладом реалізації успішної антикризової стратегії у сфері туристичного бізнесу після війни є Грузія. Зрозуміло, що російсько-грузинський військовий конфлікт, який відбувся у 2008 р., здійснив негативний вплив на туристичну галузь країни. Проте, як не парадоксально це звучить, саме війна зробила Грузію відомою на весь світ. Адже до воєнного вторгнення Грузія як туристичний об’єкт була відомою приблизно 2-3% населення світу, зараз же Грузія приковує до себе увагу мандрівників із багатьох країн.
Звісно, в даному контексті не можна не згадати Ізраїль, який перебуваючи у статусі постійної війни, залишаться однією із перлин світового туризму. Адаптувавшись до особливостей ведення туристичного бізнесу в умовах перманентної війни, туризм залишається однією із ключових секторів економіки Ізраїлю, на який припадає близько 5% експорту і 6% зайнятих [2].
Зважаючи на зарубіжний досвід, можна припустити, що післявоєнний період має всі шанси стати перспективним для розвитку українського туризму. Очевидно, що найбільш цікавими для мандрівників будуть знакові локації та маршрути, пов’язані з війною, адже характер людської природи стимулюватиме у туристів цікавість і бажання побачити все «на власні очі». Важливо, щоб наша країна зуміла вдало скористатися тими шансами, які відкриються перед туристичною галуззю України в післявоєнний період. Надзвичайно важливо буде якнайшвидше відновити туристичну інфраструктуру, зробити перебування іноземних туристів в Україні безпечним та комфортним. Також потрібно буде продемонструвати світовій спільноті весь спектр унікальних культурно-рекреаційних ресурсів нашої країни для того, щоб зацікавити відвідувачів не тільки воєнними об’єктами, а й показати наші величезні природні багатства та культурну спадщину. Адже очевидно, що після років мирного, спокійного життя інтерес до воєнної тематики поступово згасатиме, тому важливо, щоб такий інтерес та зацікавленість не знівелювалися по відношенню до України.
Список використаних джерел
1. Дворська І. Туристична галузь після війни: чи можлива реанімація та антикризове управління? URL: https://tourlib.net/statti_ukr/dvorska2.htm.
2. Носирєв О., Деділова Т., Токар І. Розвиток туризму та індустрії гостинності в стратегії постконфліктного відновлення економіки України // Соціально-економічні проблеми і держава. 2022. Вип.1(26). С.55-68.