Сапога Л.М.
Матеріали VІІІ Всеукр. наук.-практ. конф.
«Географія та туризм» (м. Харків,
12 березня 2025 р.). Харків: ХНПУ
ім. Г.С. Сковороди, 2025. 535 с. С.67-70.

Методичний потенціал краєзнавчих екскурсій у шкільній географії в умовах нової української школи

Нині шкільний курс географії частіше асоціюється з класичною формою уроку. Однак, нові тенденції та реформування в середній освіті диктують необхідність іншого підходу до навчання. Вирішенням цієї проблеми може стати реалізація діяльнісного підходу в навчанні географії через краєзнавство, що сприяє більш якісному засвоєнню матеріалу та його практичному застосуванню порівняно з класичним підходом, де робота в класі виступає домінантною, а часто єдиною формою у взаємовідносинах учитель-учень. Крім того, краєзнавчі екскурсії варто розглядати з позиції формування інтересу в учнів, що дає змогу стимулювати подальше занурення в предмет поряд із розширенням загального та міжпредметного кругозору [3].

Різноманітність педагогічних технологій, доступних до реалізації в освітньому процесі, надає педагогам як основної, так і додаткової освіти широкі можливості. Це дає змогу повною мірою реалізувати урок, як систему, і зробити заняття більш захопливими за допомогою варіювання форм діяльності, орієнтованих на практичну значущість, як того вимагають сучасні освітні програми.

Як один з ефективних додаткових способів перевірки та закріплення знань з краєзнавства та базових географічних навичок з їх практичним застосуванням пропонується до реалізації така схема проведення регулярних краєзнавчих екскурсій.

Під час уроків у курсі географії 6 класу учні знайомляться з основними поняттями, вчаться використовувати картографічні матеріали, зокрема топографічні, компас і принцип його використання, а також різноманітні закономірності, пов’язані з рухом Землі навколо своєї осі та навколо Сонця, складові географічної оболонки Землі. Далі отримані теоретичні знання перевіряються за допомогою усних відповідей, індивідуальних і групових форм роботи в межах класно-урочної системи, що формує особистісні та предметні результати.

Для практичного засвоєння матеріалу програмою з Географії. 6 клас НУШ заплановано проведення екскурсії у природу [2,с.25].

Екскурсія має на меті - сформувати в учнів уявлення про природу як єдину систему, ознайомити їх із різноманітністю природних компонентів, навчити спостерігати за змінами в природному середовищі та виховувати дбайливе ставлення до довкілля.

Завдання екскурсії:

1. Ознайомитися з природним середовищем: визначити основні компоненти природи (рельєф, водойми, рослинність, тваринний світ, кліматичні умови).
2. Розпізнавати рослини та тварин: навчитися визначати види дерев, кущів, трав'янистих рослин, помічати сліди діяльності тварин.
3. Дослідити екологічні зв’язки: розглянути взаємозв’язки між живими організмами та неживою природою.
4. Спостерігати за сезонними змінами: звернути увагу на погодні умови, стан рослинності, активність тварин.
5. Формувати екологічну свідомість: навчитися правилам поведінки в природі, розуміти важливість її збереження.
6. Розвивати дослідницькі навички: вести спостереження, записувати цікаві факти, малювати схеми чи ескізи знайдених об’єктів [4].

Екскурсія допоможе учням краще зрозуміти природу, її цінність та необхідність дбайливого ставлення до навколишнього середовища.

Екскурсія проводиться у вихідні дні у форматі позаурочної діяльності. Усі учні діляться на групи по 3-4 особи. Кожна група забезпечується топографічними картами, компасами, а також офлайн-картами. Ці джерела інформації забезпечують учасникам необхідну допомогу в навігації для виконання залікового завдання: маршрут, що містить у собі кілька ключових точок, який потрібно пройти і досягти точки призначення. Дорогою дітей супроводжують кілька батьків або учнів старших класів, які вже мали подібний досвід, що надалі дає необмежену відтворюваність цього педагогічного експерименту. Під час руху маршрутом передбачається використання учасниками засобів орієнтування на місцевості для визначення поточного місця розташування, напряму руху, найоптимальнішого маршруту для досягнення кожної точки. У списку завдань присутня низка запитань і загадок практичного спрямування з біології, географії та екології, відповіді на які можна отримати шляхом спостереження та аналізу навколишніх умов під час проходження маршруту. Уся інформація ґрунтується на практичних знаннях і вміннях, які отримують під час освітнього процесу.

На заключному етапі всі команди збираються разом на останній ключовій точці, діляться емоціями, отриманими результатами. Заключний етап є формою групової активності з можливістю отримання зворотного зв'язку та обміну досвідом. На завершення педагог проводить розповідь на краєзнавчу тему про особливості даної місцевості, її культурну та природну значущість. Це наочно демонструє наступність тем у курсі шкільної географії та історії з реальними об’єктами.

Даний алгоритм дій дає змогу органічно вписати подібні екскурсії в парадигму географічної освіти як методичної системи з усіма властивими їй компонентами - від цільового до оцінювально-результативного, з чітким упором на системно-діяльнісний підхід.

Під час реалізації подібних одноденних краєзнавчих екскурсій в учнів формуються всі види освітніх результатів: особистісні - почуття впевненості в собі, можливість покластися на свої знання; предметні - практичні навички орієнтування, аналізу природних об’єктів, зокрема їхнього походження, пошук причинно-наслідкових зав’язків; а також метапредметні - аналіз залежностей, комунікація, регулювання своєї діяльності.

Таким чином, географічна грамотність у всіх її проявах, як частина природничо-наукового світогляду, дасть змогу учням мати більш повне уявлення про світ, його будову та взаємозв’язки компонентів у ньому [1].

Варто зазначити, що практична роль краєзнавства в шкільній і додатковій освіті серйозно сприяє патріотичному, екологічному вихованню, що співвідноситься з базовими настановами освітніх і виховних програм з географії.

Це стосується як матеріальної, природної, так і культурної спадщини, які тісно взаємопов’язані. Ідея про те, що дім - це не тільки оселя, а й місце, що оточує тебе від народження, з усіма його компонентами, має цілеспрямовано впроваджуватися учням учителями географії як один із ключових кроків у процесі виховання в межах школи як фундаментального соціального інституту.

Література

1. Даценко Л.М., Зав’ялова Т.В., Непша О.В., Самек Ю.І. Місце екскурсій і походів у вивченні корисних копалин в шкільному курсі географії // Географія та екологія: наука і освіта: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Умань, 17-18 квітня 2008 р.). Умань: СПД Сочінський, 2008. С.44-47.
2. Запотоцький С.П., Карпюк Г.І. та ін. Модельна навчальна програма «Географія. 6-9 класи» для ЗЗСО. URL: https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-ni-prohramy/pryrodnycha-osvitnia-haluz/.
3. Непша О.В, Сапун Т.О., Тамбовцев Г.В. Мета та завдання шкільного краєзнавства // Мелітопольські краєзнавчі читання: Збірник матеріалів ІV відкритої регіональної наук.-практ. конф. (Мелітополь, 21 грудня 2018 р.). Мелітополь, 2018. С.114-117.
4. Непша О.В., Гришко С.В., Опашко Г.І,, Рішко А.Р. Екскурсії як форма позаурочної роботи з вивчення географії свого краю // Актуальні наукові дослідження в сучасному світі. 2020. Вип.11(67). Ч.8. С.152-157.