Щука Г.П., Сокол Т.Г.
Матеріали ХІV Міжнар. наук-практ. конф.
«Туристичний та готельно-ресторанний бізнес
в Україні: проблеми розвитку та регулювання»
(м. Черкаси, 23-24 березня 2023 р.)
Черкаси: ЧДТУ, 2023. Т.1. С.108-112.

Визначення тематики фестивалю як важлива умова його успішного просування (на прикладі Закарпаття)

На Закарпатті традиційно проводиться значна кількість фестивалів, що може після Перемоги виступати основою для відродження подієвого туризму чи додатковим засобом організації дозвілля туристів, які прибули в регіон з лікувально-оздоровчими, культурно-пізнавальними, діловими чи іншими цілями.

Щоб успішно позиціонувати івент на туристичному ринку, необхідно розуміти, хто складає його цільову аудиторію. Адже цілком очевидно, що споживачі різних типів фестивалів можуть кардинально відрізнятися за демографічними, економічними, соціальними та іншими показниками. Сформувавши уявлення про подію на основі рекламних повідомлень, турист відвідує захід з певними очікуваннями, підтвердження (або не підтвердження) яких значною мірою залежить від правдивості, повноти, якості отриманої інформації. Виправдані сподівання визначають рівень задоволеності споживача і впливають на його лояльність як до конкретного івенту, так і до регіону загалом. Тому дуже важливо формувати пропозицію таким чином, щоб вона була приваблива, але при цьому не викликала зайвих очікувань. Це актуалізує питання визначення тематики фестивалів.

Треба відзначити, що закарпатські фестивалі неодноразово потрапляли в коло наукових інтересів вітчизняних науковців. Проте, єдиного підходу до їхньої класифікації так і не було зроблено.

Наприклад, аналізуючи одні й ті ж фестивалі, дослідники поділяють на зовсім різні групи:

• гастрономічні, мистецькі, історичні, етнічні та спортивно-туристичні (Н. Габчак [4, с.258]),
• фольклорно-мистецькі, гастрономічні, тематичні, етнічні, спортивні та історичні (Г. Кіш [7]);
• фольклорні, винні, гастрономічні та сучасні (Н. Паньків [9, с.128]);
• мистецькі, гастрономічні та інші (J. Tarpai [11, с.18]),
• мистецькі, музичні, гастрономічні, релігійні, спортивні та інші (E. Sass [2, с.373]),
• культурні, гастрономічні, традиційні, винні, спортивні, релігійні та інші (S. Berghauer, A. Tóth [1, с.28]).

Така ситуація ускладнює науково-пізнавальну роботу здобувачів вищої освіти, як і оцінкову значимість самих подій. В результаті фестиваль етнічного мистецтва «Лемківська ватра», фольклорний фестиваль «Проводи отар на полонини» втратили свої етнічні ознаки і перейшли у групу «тематичних», зайнявши місце поруч із Парадом наречених; а фестиваль-конкурс стрілецької пісні «Красне поле» потрапив до групи історичних [6].

Не краща ситуація з позиціонуванням цих івентів на туристичному ринку. Нами було проаналізовано 11 сайтів вітчизняних туроператорів, які містили інформацію про закарпатські фестивалі. Виявилося, що тематика події у більшості випадків не вказується, або визначається довільно: дегустаційний, гастрономічно-колядницький, гастро-культурний, спортивно-розважальний тощо.

Натомість організатори у більшості випадків презентують майбутні івенти як етнофестивалі, вважаючи, що цей термін передбачає поєднання всіх без винятку пропозицій. Наприклад, програма одного з етнофестивалів передбачає екуменічну службу, відкриття харчоблоку в місцевій школі, культурні заходи (концертні виступи художніх колективів, дегустація страв та напоїв, ремісничі майстер-класи, ярмарок, народні дитячі ігри); виступ колективу «AWS» [10].

Ми зробили спробу згрупувати фестивалі Закарпаття, проаналізувавши заявлені програми святкування.

Отже, всі фестивалі (де фестиваль - масове святкове дійство, присвячене демонстрації та огляду значних досягнень в різних галузях людської діяльності), які проводяться в регіоні, можна умовно розділити на дві великі групи:

• ті, що пов’язані з життям певної національної спільноти, її історією, побутом, культурою (етнографічний фестиваль, етнофестиваль - це дійства, повʼязані зі святкуванням певних культурних традицій народу, що опираються на місцеві традиції, обряди та переконання [13, с.158]);
• ті, що демонструють сучасні досягнення в мистецтві та спорті (збірного терміну для цих івентів не існує, тому інколи їх позначають як «сучасні») (див. рис. 1).

Рис. 1. Класифікація фестивалів Закарпаття

Етнографічні фестивалі в Закарпатті неоднорідні. В залежності від основної ідеї, на якій будується вся програма, можемо виділити фестивалі мистецькі, еногастрономічні та історичної реконструкції.

Організатори мистецьких етнографічних фестивалів регіону здебільшого не обмежуються одним видом мистецтва (лише піснями, чи лише хореографією). Традиційно свято проходить у вигляді концерту творчих колективів (це може бути як огляд, так і конкурс), який доповнюється майстер-класами з традиційних ремесел, дегустацією національних страв та напоїв, народними іграми та забавами. Співвідношення цих складових (концерт / майстер-клас / дегустація) на кожному святі різне і час від часу може змінюватися, але перевага (і за кількістю учасників, і за площею, і за приділеною увагою та часом) все ж таки залишається на боці мистецтва. Серед таких подій можна назвати фольклорні фестивалі «На Синевир трембіти кличуть», «Словенська ружа», фестивалі народного мистецтва «Мерцішор», «Лемківська ватра».

Під назвою «еногастрономічні фестивалі» (де еногастрономія - це вдале поєднання вин та інших алкогольних напоїв зі стравами [8, с.129]) ми об’єднали ті винні, пивні та гастрономічні фестивалі регіону, які презентують традиційну кухню. Наприклад, «Червене вино», «Огинь і мнясо», «Закарпатське божоле», «Фестиваль молодого вина та смаженого гуся», «Угочанська лоза». Але не фестиваль вуличної їжі чи «Ням-ням фест».

Еногастрономічні фестивалі Закарпаття лише теоретично можна поділити на винні, пивні та гастрономічні (леквару, ріпи, бринзи, лечо тощо), оскільки гастрономічні івенти завжди супроводжуються дегустацією алкогольних напоїв, і навпаки. Тематика фестивалю простежується за конкурсною програмою: якщо визначається кращий винороб, тоді це винний фестиваль, кращий кулінар - тоді гастрономічний. Еногастрономічні фестивалі завжди супроводжуються виступами творчих колективів. Співвідношення цих складових (концерт / майстер-клас / дегустація) на кожному святі різне і час від часу може змінюватися, але перевага (і за кількістю учасників, і за площею, і за приділеною увагою та часом) все ж таки залишається на боці напоїв чи гастрономії.

Фестивалі історичної реконструкції отримали таку назву за головною ідеєю заходу - реконструкції (відновлення) автентичних звичаїв і свят народу. Серед цієї групи фестивалів популярними є «Проводи отар на полонину», «Гуцульські бетлегеми», «Василля», «Закарпатська свальба».

Для порівняння: програма фестивалю «Гуцульські бетлегеми» передбачає: колядування та вінчування традиційних гуцульських бетлегемів; змагання та конкурси команд бетлегемів; дегустацію страв гуцульської кухні, голубців та вина [10]. Як бачимо, етнографічні фестивалі історичної реконструкції також супроводжуються виступами народних колективів та дегустацією страв та напоїв етнічної кухні.

Дні угорської / словацької / румунської / чеської культури, дні закарпатських сіл та міст досить часто також позиціонують як етнофестивалі, що логічно, з огляду на програму святкування. Наприклад, дні Угорщини проходили під назвою «Гастро-культурний фестиваль Hungary FEST». На святкуванні були представлені народні пісні і танцювальні колективи; колоритні угорські страви та напої. На території фесту діяло ярмаркове містечко, де можна було придбати вироби народних майстрів [5].

Група фестивалів, які не увійшли до категорії «етнографічних» і яким ми дали узагальнюючу назву «сучасні», представлена в основному фестивалями мистецтва. Ці івенти, на що вказують програми, чітко поділяються за жанрами (пісенні, хореографічні, театральні, кіно, радіо тощо), віком (дитячі, юнацькі), кваліфікацією учасників (самодіяльні, професійні) тощо. Проходять вони традиційно у формі конкурсів і не мають такої різнопланової програми як етнографічні, тому менш цікаві з туристичної точки зору і не представлені на сайтах туроператорів.

До групи «сучасні» увійшли також нечисленні релігійні (Фестиваль духовної музики), спортивні («Ужгородська регата», «Богатирська сила»), екологічні («УжҐрінФест», «Праліс-фест»), флористичні («Кохання в Сент-Міклоші») та інші події, які складно однозначно віднести до тієї чи іншої групи («Парад наречених», фестиваль ігрових програм «Грайлик», освітній фестиваль «Ужгород EdFest», «Beauty Around Me» тощо).

Ряд івентів, хоча вони і були представлені в Інтернеті як фестивалі, досить складно такими назвати. Мова йде про такі події, як фестиваль «День Боржавської вузькоколійки», фестиваль дитячої радості «Мир-літо».

Проведений аналіз наукових праць, сайтів вітчизняних туроператорів та програм закарпатських фестивалів дає змогу зробити наступні висновки:

• в регіоні відбувається велика кількість подій, проте єдина класифікація їх відсутня;
• в основному це етнографічні івенти зі схожими програмами;
• організатори фестивалів не розуміються на особливостях організації різних типів етнографічних фестивалів, що актуалізує питання підготовки івент-менеджерів;
• відсутність чіткого розуміння тематики фестивалю та їхня однотипність ускладнює просування даного турпродукту, що є одним із стримуючих факторів розвитку event-туризму в регіоні.

Література

1. Berghauer S., Tóth A. Fesztiválok // Kárpátalja magyarlakta területeinek turisztikai helyzetfelmérése. Beregszász, 2019. pp.26-31.
2. Sass E. Kárpátalja fesztiváljainak elemzése internetes megjelenésük alapján // Fesztiválturizmus. Budapest, 2016. pp.368-382.
3. В Закарпатті пройде етнофестиваль «День Бетлена» (ПРОГРАМА) // Голос Карпат. Культура. 2019. 12 жовтня. URL: https://goloskarpat.info/culture/5da22f46292e2/.
4. Габчак Н.Ф. Фестивальний туризм Закарпаття та його регіональна політика // Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2013. Вип.44. С.256-262.
5. Гастро-культурний Hungary FEST відбудеться в Ужгороді // Закарпаття онлайн. 2019. 27 серпня. URL: https://zakarpattya.net.ua/News/195082-Hastro-kulturnyi-Hungary-FEST-vidbudetsia-v-Uzhhorodi.
6. Капустей М.І. Географія фестивалів Закарпаття // Економіка. Управління. Інновації. Серія: Економічні науки. 2013. №2.
7. Кіш Г.В. Розвиток фестивального туризму як складової геотуризму (на прикладі Закарпатської області). URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/3373/1/РОЗВИТОК%20ФЕСТИВАЛЬНОГО%20ТУРИЗМУ%20ЯК%20СКЛАДОВОЇ%20ГЕОТУРИЗУ.pdf.
8. Організація обслуговування у закладах ресторанного господарства: Підручник / За ред. Н.О. П’ятницької. 2-ге вид. перероб. та допов. К.: Центр учбової літератури, 2011. 584 с.
9. Паньків Н.Є. Сучасні тенденції розвитку подієвого туризму на Закарпатті // Вісник Хмельницького національного університету. 2021. №5. Т.1. С.125-135.
10. Різдвяний фестиваль «Гуцульські бетлегеми» запрошує гостей. URL: https://tourinform.org.ua/hutculski-betlehemy-2019.
11. Тarpai J. A természeti és társadalmi erőforrások szerepe Kárpátalja turizmusfejlesztésében és hatása a területfejlesztésre. Pécs, 2013. 181 р.
12. Фестивалі Закарпаття / уклад., ред., пер. Л.М. Алексеєнко, ідея І. Ключевський. Ужгород: Патент, 2010. 44 с.
13. Щука Г.П. Подієвий туризм: навчально-методичний посібник. Берегове: ЗУІ, 2023. 171 с.