Семенов В.Ф.
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної
конференції "Туристичний та готельно-ресторанний
бізнес: світовий досвід та перспективи розвитку
для України" (м. Одеса, 10 квітня 2019 р.)
Одеса: ОНЕУ, 2019. 881 с. С.125-129.

Блокчейн-технології в управлінні регіональним розвитком туризму

Актуальним та своєчасним для існування і процвітання сфери туризму на сьогоднішній день є нарощування запасу нових здібностей і набору інновацій, що певною мірою відповідає дефініціям «нова економіка», «економіка, заснована на знаннях», «зелена економіка» тощо, що набули широкого розповсюдження в країнах ЄС і з 1990-х рр. є домінуючим принципом встановлення нових пріоритетів у політиці й економіці країн співтовариства.

Нова економіка виступає як складний економічний процес, покликаний підвищити ефективність господарювання. У ХХІ ст. зростає інтелектуальний зміст будь-якої праці, чи то сільське господарство, чи то промисловість, заклади туризму або готельно-ресторанний бізнес. Інформація і знання становлять одночасно і вихідний матеріал, і продукт діяльності. Тому сьогодні все більше людей, які приходять на роботу і занурюються в світ ідей та нової інформації, нових знань. Поза сумніву те, що нові знання породжують нову економіку, яка в сучасному суспільстві виступає основним економічним ресурсом доходів для усіх сфер, у тому числі й для сфери туризму і рекреації [4, с.98].

Якщо говорити про рекреацію, то ще у ХІХ столітті К. Маркс сформулював тезу про те. що вільний час, витрачений людиною на власний розвиток, є «головним багатством суспільства», необхідною і достатньою «умовою розвитку людської індивідуальності». Далі К. Маркс пише, що наступить момент, коли «мірою багатства буде жодним чином не робочий, а вільний час» [2, с.19; К.Маркс, т. 46, ч.II, с.217].

Пізніше, американські вчені М. Клаусон і Дж. Кнетч у своїй праці «Економіка природо-орієнтованої рекреації», досліджуючи американське суспільство під кутом зору використання бюджету часу громадянина США, прийшли до висновку, що «добробут суспільства напряму залежить від кількості вільного часу, який люди використовують на рекреацію» і що «…в майбутньому конкуренція за вільний час споживачів буде значно жорсткішою, ніж за гроші і що грошові кошти будуть використовуватись для економії часу, тобто, конвертуватися у часі» [5, с.8].

Наприкінці ХХ століття, швидкі зміни в суспільстві, співвідносні з технологічними революціями й глобальною інформатизацією, породили парадигму безперервної освіти, викликали появу безлічі субкультур, пов’язаних з різноманітними практиками самовдосконалення. ХХІ століття прийшло разом з процесами конвергенції (злиття) рекреаційного (нетрудового) часу і практик саморозвитку особистості в єдиний паттерн так званих «активного стилю життя», «здорового стилю життя», «злиття з природою» тощо. Усі ці стилі життя, таким чином, не тільки з’єднали рекреаційний час з різноманітними видами самовдосконалення й особистісного зростання, але й перетворили усе це в ліквідний ринковий продукт [3,с.8].

Сьогодення, як наступний етап формування постіндустріального суспільства, - це провадження нової економіки, або з позицій нашої теми, - індустрії динамічного відтворення людського капіталу чи економіки природо-орієнтованого туризму й рекреації, чи рекономіки, яка пропонує на світовому ринку асортимент з понад 500 видів активного відпочинку в умовах природного середовища. В сучасній літературі спостерігається перехід до нового бачення рекреації як особливого виду діяльності, що стає необхідною умовою нормальної людської життєдіяльності, засобом компенсації напруження та відновлення працездатності і, як наслідок, умова продовження самого виробництва.

Індустрія природо-орієнтованого туризму і рекреації (рекономіка, аутдор-індустрія) постала одним з провідних драйверів розвитку в епоху переходу до цифрової економіки. На думку багатьох дослідників сучасного туризму наступним етапом буде сполучення рекономіки з блокчейн-технологіями і поява вже цифрової рекономіки, першим етапом якої має бути перехід на блокчейн-технології регіональних систем управління туризмом.

Красномовним прикладом регіонального розвитку індустрії природо-орієнтованого туризму і рекреації є США, де в регіонах, на природних територіях, що особливо охороняються створено понад 7,6 млн. робочих місць, а до федерального і місцевих бюджетів надходить понад 125 млрд. доларів щорічно. В цілому ж річний оборот аутдор-індустрії в США у 2016 році складав понад 887 млрд. доларів. За прогнозами у 2020 році ця цифра наблизиться до 1 трлн. дол. США. Кількість візитів до національних парків і національних стежок США щорічно складає понад 330 млн. осіб. У США окрім цього існує статистика візитів до природних парків місцевого значення у 50-и штатах, яких нараховується десь понад 760 млн. на рік. Отже загальний рекреаційний трафік у США складає понад одного трильйона візитів на рік [5, с.10].

Економічна оцінка курортно-рекреаційного потенціалу нашої держави, а також реалізація заходів, спрямованих на його максимально ефективне використання, є однією з пріоритетних макроекономічних задач [3, с.11].

Важливою особливістю туристичного потенціалу нашої країни також є те, що її регіони є дуже привабливими для туристів, зокрема для іноземних. Водночас,в Україні, яка є рівноправним членом європейської та світової спільнот, наявний ресурсний потенціал природних парків, як прибутковий сегмент туризму і рекреації, практично не використовується, а стан і результативність розвитку туризму не тільки відстає від передових країн світу, але й не відповідає вимогам сучасного суспільства.

Головною перешкодою для аутдор-індустрії в регіонах України є відсутність інституціональних умов для виробництва, обміну й розподілу послуг і товарів, пов’язаних з цією сферою (відсутнє відповідне законодавство, не розробляється стратегія розвитку аутдора в Україні, не створено переліку вимог до рекреаційної активності споживачів з метою забезпечення безпеки і якості послуг тощо). Водночас, з виникненням цифрової економіки децентралізованих мереж природоорієнтований туризм і рекреація (аутдор) в Україні отримали досить ефективний інструмент: блокчейн-технології, які дозволяють різко скоротити відставання нашої країни у цій сфері від світових стандартів. Технологія блокчейн з плином часу здатна докорінно змінити ринок туризму і рекреації в Україні.

Для національної економіки України, у тому числі для сфери туризму в регіонах, враховуючи формування масового споживчого ринку й нової цифрової економіки, аутдор-індустрія являє собою надзвичайно перспективний напрям розвитку. Створення в регіонах у сфері природо-орієнтованого туризму і рекреації формату цифрової рекономіки дозволить вирішити проблему формування і розвитку інституціональних умов аутдор-індустрії. На заваді створення стартапів стоять органи управління, які категорично не готові до ринкової прозорості блокчейн-маркета, як не готові поки що й новостворені в процесі децентралізації територіальні громади.

Стартапи, основані на блокчейнах, вперше з’явились не в туризмі. Першими були банківські послуги і зберігання даних у ІТ- індустрії, потім - послуги нотаріусів, захист інтелектуальної власності тощо. І тільки потім блокчейн-технології почали надавати послуги в сферах: туризму, медицини, фітнесу і лайфстайла - готелі, ресторани, авіаквитки, екскурсоводи, страхування, здоровий стиль життя тощо.

За словами Д.О. Чахової й А.І Кошелєвої «склалася ситуація, орієнтована на очікування моменту, коли можна буде запустити блокчейн в туризмі, що пояснюється неконкурентоспроможністю більшості туристичних і рекреаційних підприємств» [5, с.12], що є неприйнятним для туристичної сфери на тлі процесів глобалізації. Туризм, попри інституційну відсталість нашої країни від розвинутих країн, має бути інтегратором послуг усіх інших секторів сервісної економіки, локомотивом інституціональних змін при переході до нової цифрової економіки й ініціатором переходу до блокчейну для усіх інших сфер і секторів національної економіки, які співпрацюють з туризмом.

Таким чином, блокчейн-туризм має бути складовою стратегії і тактики управління регіональним розвитком туризму, стати одним з новітніх інструментів економічного стимулювання для формування попиту і пропозиції на туристичні послуги на регіональному і місцевому рівнях. Блокчейн дозволить, в першу чергу, постачальнику послуг продавати свої послуги споживачеві без посередників, що потенційно збільшує розмір знижки і кеш-бека для кінцевого споживача. Застосування технології блокчейн-туризму також передбачає більш ефективні методи нормативного регулювання тих частин ринку рекреаційних послуг, які до сьогодні залишаються у тіні, тобто поза нормативним полем і поза увагою місцевої влади, як, наприклад, ринок приватного житла, організатори екстремальних рекреаційних активностей тощо. Створення в регіонах України у сфері природо-орієнтованого туризму і рекреації стартапів, основаних на блокчейнах дозволить здійснити значний стрибок у розвитку цього економічного сегменту й вирішити проблему оновлення інституційних умов рекономіки або аутдор-індустрії.

Список використаних джерел

1. Мелани С. Блокчейн. Схема новой экономики. М.: Олимп-Бизнес, 2017. 123 с.
2. Пласковицкий А.Л. Карл Маркс о свободном времени и развитии человеческой индивидуальности. URL: https://plas.by/triada/glava0.php.
3. Семенов В.Ф., Нєчева Н.В. Макроекономічний контекст ефективного управління персоналом підприємств курортно-рекреаційної сфери: монографія. Одеса: Бондаренко М.О., 2019. 258 с.
4. Семенов В.Ф., Басюк О.В. Використання потенціалу нової економіки при формуванні інноваційних структур організації і управління туризмом: монографія. Одеса: Атлант, 2013. 356 с.
5. Чахова Д.А., Кошелева А.И. Проблемы и перспективы развития блокчейн-туризма в регионах РФ (на примере Калужской области) // Региональная экономика и управление. 2018. №1(53).