Сеньків М.І.
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 31 жовтня - 1 листопада 2018 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2018. 342 с. C.314-317.

Універсальна доступність у міжнародному туризмі: сутність і принципи

Доступність - центральний елемент відповідальної і стійкої туристичної політики. Доступний туризм приносить блага не тільки особам з інвалідністю - він приносить блага усім. Туризм, доступний для всіх - це форма туризму, яка передбачає процес співпраці учасників туристичного процесу, що дозволяє людям, які мають потреби в доступі, в тому числі пов’язаному з мобільністю, зором, слухом і когнітивними функціями, функціонувати незалежно, справедливо і з гідністю шляхом надання їм розроблених на основі принципів універсального дизайну продуктів туризму, послуг і середовищ. Обов’язковим інструментом для досягнення доступності є універсальний дизайн, тобто дизайн всіх речей, в центрі уваги якого знаходиться людина і який враховує потреби та можливості різних людей [3].

У Конвенції ООН про права людей з інвалідністю універсальний дизайн визначається як «розробка продуктів, середовищ, програм і послуг, які можуть бути використані усіма людьми в максимально можливій мірі без необхідності адаптації чи спеціалізованого проектування». Універсальний дизайн не повинен виключати допоміжні пристрої для певних груп людей з інвалідністю там, де це необхідно [2].

Метою універсального дизайну є спрощення життя всіх людей, створення продуктів, комунікацій і навколишнього середовища, які можуть використовуватися найбільшою кількістю людей при мінімально можливих економічних витратах. Виділяють сім принципів універсального дизайну:

  • рівноправне використання;
  • гнучкість у користуванні;
  • просте та зручне використання;
  • сприйняття інформації незалежно від сенсорних можливостей користувачів;
  • припустимість помилок;
  • низький рівень фізичних зусиль;
  • наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях незважаючи на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача [1].

Доступність, в основі якої є філософія універсального дизайну, має бути присутня у всьому туристичному ланцюгу цінностей. Елементи цього ланцюга - це: управління туристичними напрямками, туристична інформація і реклама, міське середовище та архітектура, транспортні системи, проживання, харчування і конференц-послуги, культурні об’єкти, екскурсії та інші місця і заходи для туристів.

універсальна доступність у міжнародному туризмі

Органи управління в сфері туризму і туристична адміністрація повинні розробити стратегію розвитку доступного туризму. Це дасть можливість оцінити існуючі послуги і виявити ті, де необхідні зміни. Концепція доступної туристичної території (регіону, населеного пункту, району) повинна включати в себе необхідні зручності, інфраструктуру і транспорт, щоб створити різноманітну, доступну і надихаючу обстановку. Необхідно стежити, щоб туристичні об’єкти або заклади розміщення, розташовані в регіонах, де відсутній доступний транспорт, відповідне середовище і зв’язок з іншими туристичними об’єктами, не рекламувалися як доступні.

Туристична література та інші рекламні матеріали повинні містити чітку інформацію про доступність послуг і зручностей, бажано з використанням міжнародних символів, які легко зрозуміти. Інформація для людей з інвалідністю повинна бути, по можливості, включена в загальні інформаційні матеріали. У рекламних матеріалах повинна бути інформація про те, як зв’язатися з організацією через доступні засоби зв’язку, і про те, чи можна отримати рекламні матеріали в альтернативному форматі. У місцях, де приймають туристів, повинен бути доступний список всіх допоміжних сервісів для туристів з інвалідністю. Системи бронювання повинні бути доступними, щоб будь-який турист міг скористатися ними самостійно. Для цього Інтернет-сайти та інші системи бронювання повинні бути розроблені відповідно до «Керівництва з доступності веб-контенту» (WCAG), опублікованому на сайті https://www.w3.org/.

Основні показники універсальної доступності міського середовища та архітектури включають:

  • парковки (спеціальні парковки для людей з обмеженою мобільністю, спеціальні місця посадки/висадки туристів в/з транспорту);
  • комунікації (використання мови жестів, шрифту Брайля, збільшувальних форматів та інших альтернативних методів, засобів і підходів до комунікації);
  • системи позначень (оголошення повинні бути візуальними і звуковими тощо);
  • горизонтальне переміщення (ширина коридору/проходу повинна дозволяти вільно розминутися двом інвалідних коляскам, тощо);
  • вертикальне переміщення (ліфти, сходи, пандуси);
  • санітарні об’єкти загального користування;
  • ціни (додаткові витрати, необхідні для забезпечення доступності послуг та споруд, не мають на увазі підвищення цін для людей з інвалідністю).

Пасажирський транспорт, у т.ч. приватні автомобілі, які здаються в оренду, автобуси, таксі, трамваї, фунікулери, поїзди, пороми і круїзні кораблі, повинні бути створені так, щоб бути безпечними, комфортними і однаково доступними для людей з інвалідністю або обмеженою рухливістю. При наданні інформації пасажирам до і під час поїздки, необхідно враховувати потреби людей з порушеннями органів чуття: для них інформація мусить бути представлена в аудіо- і візуальному форматі. На пішохідних переходах повинні бути світлофори з візуальним і звуковим сповіщенням, щоб люди з проблемами зору та слуху могли безпечно ними скористатися.

Заклади розміщення повинні мати у своєму розпорядженні достатню кількість номерів для людей з інвалідністю. Дизайн всіх пристосувань і механізмів повинен відповідати принципам універсального дизайну. У закладах розміщення повинні приймати собак-поводирів і забезпечувати їх усім необхідним. Поблизу закладів розміщення повинна бути достатня кількість ресторанів, кафе і барів з доступними умовами, які включають доступність входу в приміщення, дизайн меблів з урахуванням потреб людей, що пересуваються на візках, стійки різної висоти, меню з легко прочитаним текстом, на абетці Брайля або в альтернативному форматі (через сайт або мобільний додаток), доступні туалети і т.д. В меню необхідно включити додаткові страви для людей з харчовою непереносимістю різного роду (діабетиків та ін.). Конференц-приміщення повинні бути обладнані спеціальними місцями або зонами для розміщення гостей, що користуються візками, а також спеціальними навушниками або індукційними петлями для людей з проблемами слуху. Необхідно переконатися, що аудіовізуальна інформація може бути доповнена аудіо-дескрипцією, субтитрами або перекладом на мову жестів при необхідності.

Власники або адміністратори музеїв повинні забезпечити доступність об’єкта для відвідувачів з інвалідністю, в тому числі за допомогою підйомників і пандусів, де це необхідно. Інформація повинна надаватися і у візуальному, і в аудіо-форматі. Персонал, що працює з відвідувачами, повинен пройти необхідне навчання, щоб обслуговувати відвідувачів з інвалідністю. Повинна бути передбачена послуга оренди коляски або іншого обладнання для відвідувачів з обмеженими фізичними можливостями [3].

Список використаних джерел

1. Принципи універсального дизайну. URL: https://ud.org.ua/publikatsiji/11-printsipi-universalnogo-dizajnu.
2. Convention on Rights of Persons with Disabilities. URL: https://www.un.org/development/desa/disabilities/convention-on-the-rights-of-persons-with-disabilities.html.
3. Recommendations on Accessible Tourism. Madrid: UNWTO, 2013.