Шахова М.Ю.
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної
конференції "Туристичний та готельно-ресторанний
бізнес: світовий досвід та перспективи розвитку
для України" (м. Одеса, 10 квітня 2019 р.)
Одеса: ОНЕУ, 2019. 881 с. С.368-371.

Поняття та види спортивного туризму

Спортивний туризм - це складова сучасного туризму, найбільш активна і динамічна частина туристської діяльності, що базується на громадських засадах. Спортивний туризм - це також вид спорту, який включає різноманітні активні туристичні заходи, спортивні походи усіх категорій складності, чемпіонати, першості за усіма видами спортивного туризму (пішохідний, лижний, гірський, водний, велосипедний, мотоциклетний, автомобільний, спелеологічний, вітрильний), комплексні заходи, експедиції.

За видами спортивний туризм поділяється на:

• пішохідний туризм - пересування на маршруті проводиться в основному пішки;
• лижний туризм - пересування на маршруті здійснюється в основному на лижах;
• гірський туризм - піші походи в умовах високогір’я;
• водний туризм - сплав по річках залежно від категорії, річки, як правило, гірські;
• спелеотуризм - подорожі по підземних порожнинах;
• вітрильний туризм - подорожі на суднах під вітрилом по морю або акваторіями великих озер;
• на засобах пересування - розділ, що включає в себе велосипедні, кінні та авто- та мотоподорожі;
• комбінований туризм - подорожі, що поєднують в собі елементи різних видів туризму.

За організаційними формами спортивний туризм поділяється на: спортивні походи, змагання зі спортивного туризму, експедиції, екскурсії.

Вид спорту «Спортивний туризм» був включений в Єдину спортивну класифікацію в 1949 р., має певні розрядні вимоги для отримання спортивних звань і розрядів. У 1970 вперше були проведені змагання на кращий туристський похід.

У 1949 включений в Єдину всесоюзну спортивну класифікацію (ЄВСК), визнаний видом спорту. У 1963 році створена Центральна рада з туризму ВЦРПС: розпочато створення туристичних секцій, клубів туристів при колективах фізкультури і спортивних клубах, а при регіональних радах по туризму - туристичних клубів. У 1965 році розпочато присвоєння розрядів і звань аж до звання Майстер спорту за вчинення спортивних походів 5 категорії складності. У 1970 вперше організовані змагання на кращий туристський похід.

З 1976 року по всій країні організовуються федерації спортивного туризму, які об’єднують представників різних видів туризму, найбільш кваліфікованих туристів. У 1994 році розпочато присудження звання Майстер спорту міжнародного класу за походи 6 категорії складності.

В цілому позитивна дія спортивно-оздоровчого туризму як самостійного і соціально-орієнтованого виду діяльності і способу життя значного прошарку суспільства пояснюється тим, що він являється:

1. формою «народної дипломатії», яка заснована на реальному знайомстві з життям, історією, культурою, звичаями народів;
2. ефективним засобом духовного і фізичного розвитку особистості, виховання дбайливого відношення до природи, взаєморозуміння і взаємоповаги між народами і націями;
3. найбільш демократичним видом відпочинку, який характеризується специфічною формою народної творчості, вільним вибором форми власної активності усіх соціально-демографічних груп населення, починаючи з дітей дошкільного віку і закінчуючи пенсіонерами.

Особливо відмітимо, що спортивно-оздоровчий туризм займає важливе місце у професійній підготовці фахівців з фізичної культури і спорту. У практичній діяльності вказаних фахівців потрібні теоретичні знання і практичні уміння організації туристської роботи з основними віковими групами населення, проведення учбово-тренувальних, спортивних, краєзнавчих і інших походів в різних кліматичних і географічних районах, розробки і проведення комбінованих походів.

Завдяки відносній доступності спортивно-оздоровчим туризмом займаються діти та учнівська молодь, а також всі верстви населення незалежно від соціального стану і достатку. Спортивний туризм є одним з поширених видів спорту. З точки зору соціології виділяють соціальні підрозділи в спортивному туризмі: команда (туристська група), секція (клуб туристів), федерація спортивного туризму.

Туристсько-спортивне змагання - це пересування людини поодинці або у складі групи в природному середовищі на будь-яких технічних засобах і без таких. Проводиться на наступних класах дистанцій:

• I - Клас довгих дистанцій - «спортивні походи і тури».
• II - Клас коротких дистанцій - «укорочені спортивні походи і тури».
• III - Клас нестандартних дистанцій - «подорожі і тури».
• IV - «Аварійно-рятівні і екстремальні дистанції і тури».
• V - Клас технічних дистанцій - «туристське багатоборство».
• VI - Клас технічних дистанцій на штучному рельєфі (перешкодах).

Список використаних джерел

1. Алексеева О.В. Основы спортивно-оздоровительного туризма: учеб. пособие для студентов. Улан-Удэ, 2009. 220 с.
2. Давыденко И.В. Доминанты рынка событийного туризма // Перспективы развития науки в современном мире: материалы междун. начно-практич. конф. Краков, 2012. С.97-103.
3. Олійник В.В., Шикіна О.В. Сучасний стан та перспективи розвитку подієвого туризму на території України // Глобальні та національні проблеми економіки. 2016. Вип.14. С.460-463.
4. Пивоваров М. История спортивного туризма: Маркетинг. 2000. №2. С.63-68.
5. Федотов Ю.Н., Востоков И.Е. Спортивно-оздоровительный туризм: учебник / под общ. ред. Ю.Н. Федотова. М.: Советский спорт, 2003. 238 с.