Шковира А., Козловський Є.В.
Тези доповідей V Міжнародної науково-практичної
конференції-фестивалю «Нематеріальна культурна
спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід,
практики, інновації» (м. Київ, 19-20 травня 2022 р.)
К.: Вид. центр КНУКіМ, 2022. 298 с. С.287-289.

Тенденції світового ринку туристичних послуг в умовах посилення глобалізаційних процесів

Стрімкий розвиток світового ринку туристичних послуг та туристичної індустрії загалом характеризується відповідністю світовим тенденціям, серед яких є участь міжнародного туризму в процесах регіоналізації та глобалізації. Важливою частиною світового ринку туристичних послуг є процеси транснаціоналізації міжнародної туристичної індустрії, куди увійшли транснаціональні туроператорські корпорації, готельні ланцюги та транснаціональні туристичні транспортні корпорації.

З погляду на сучасний стан світового господарства характерним є перевага сфери послуг в міжнародній економіці, в структурі економіки та національного виробництва окремих держав.

Глобалізація є істотно новим етапом, що включає в себе процеси інтеграції та уніфікації економічних, культурних, політичних складових та форсуванням темпу інтернаціоналізації життєдіяльності суспільства. Процес глобалізації світового господарства торкається системи міжнародних відносин та завдяки трансформації національних економік обумовлюють тенденції сучасності. Глобалізація в індустрії туризму характеризується розширенням глобального інформаційного простору, використання знання як основного елементу розвитку суспільства, розширення сфери послуг через утворення нових ТНК. Особливостями ринку туристичних послуг в умовах глобалізації та регіоналізації вважають наступні:

• транснаціоналізація;
• міжнародний поділ праці та збільшення міжнародної трудової міграції;
• розвиток інформаційних систем;
• конкурентна боротьба;
• гомогенізація міжнародного споживчого ринку;
• інтернаціоналізація фінансів та уніфікація світового валютного ринку.

Пандемія COVID-19 стала глобальним викликом сучасного світу, поширення якого певним чином сталося завдяки інтенсивному процесу глобалізації. Світова економічна, політична та торговельна системи зазнали значних змін за період настання пандемії, яка внесла значні корективи в усі сфери життя суспільства, що є опосередкованим проявом негативного наслідку процесу глобалізації. Проблема пандемії носить світовий та регіональний характер. Через різке скорочення обсягів туристичних поїздок зменшився обсяг виробництва туристичних послуг та пропонування їх на міжнародному туристичному ринку, відбувся процес так званої «короткотривалої аварійної зупинки» не лише в туризмі а й економіці світу в цілому. Складна ситуація у світі внаслідок пандемії COVID-19 призвела до глибоких та довгострокових структурних і трансформаційних змін у міжнародному туризмі. За регіонами, Азіатсько-Тихоокеанський регіон, перший регіон, який постраждав від впливу COVID-19, у першому кварталі 2020 року кількість прибулих скоротилася на 35%. Другим найбільшим ударом стала Європа зі зниженням на 19%, в Америці (-15%), Африці (-12%) і на Близькому Сході (-11%) [2].

Основними тенденціями міжнародного туризму в умовах посилення глобалізації та пандемії COVID-19 є:

• стимулювання інвестицій в індустрію туризму та регуляції ринку туристичних послуг, диверсифікація ринку туристичних послуг;
• частковий перехід від глобалізації до регіоналізації (вибір туристів на користь менш людних видів туризму);
• стрімкий розвиток технологій орієнтований на роботизацію та інформатизацію;
• переорієнтація на екологічність та відсіювання нездатних до пристосування на ринку туристичних послуг.

Пандемія змушує більшість туристичних підприємств вводити нововведення та адаптуватися до безпрецедентних змін у бізнесі. Успішні інновації, безумовно, матимуть вирішальне стратегічне значення, сприяючи підтримці конкурентоспроможності підприємств під час та після пандемії. Щодо інноваційних продуктів, готелі та ресторани поступово впроваджують технологічні системи для безпечного надання послуг, наприклад, повністю автоматизовані системи реєстрації, автомати реєстрації в кіосках самообслуговування, безконтактну доставка товарів, використовуються роботи-прибиральники, електростатичні розпилювачі, цифрові паспорти здоров’я та різноманітні сертифікати.

Завдяки своїй наскрізній економічній природі та глибокому соціальному значенню міжнародний туризм має унікальні можливості, щоб допомогти постраждалим суспільствам та громадам повернутися до зростання та стабільності. Впродовж багатьох років цей сектор незмінно доводив свою стійкість та здатність не лише відновлюватися як сектор економіки, але й сприяти соціальному та економічному відродженню людства. Але це переважно залежить від розвиненості різноманітних соціальних інститутів у сфері туризму та державної політики спрямованої на створення умов для розвитку туризму [1].

Останнім часом урядами різних країн були вжиті заходи щодо підтримки економіки, зокрема і сфери туризму:

• відстрочення податків і зборів (податкові канікули);
• відстрочення платежів за кредитами (кредитна відпустка);
• загальне сприяння процесу надання позик;
• субсидії на заробітну плату;
• допомога безробітним;
• полегшення для різних секторів та територій.

Заходи, спрямовані на відновлення ринку праці (особливо це стосується сфери послуг), такі як короткострокова робота або пряма підтримка, безумовно, послаблять негативний вплив пандемії завдяки прямому грошовому потоку. Те саме стосується грантів, податків і кредитних канікул, будь-яких відстрочок платежу, податкових кредитів. Ці заходи доступні в більшості країн для постачальників туристичних послуг.

Список використаних джерел

1. Козловський Є.В. Сучасні інформаційно-технологічні можливості управління туристичним підприємством // Strategic Management: Global Trends and National Peculiarities: monograph. Baltija Publishing, 2019. pp.580-593.
2. Impact Assessment of the COVID-19 Outbreak on International Tourism. URL: https://webunwto.s3.eu-west-1.amazonaws.com/s3fs-public/2020-03/24-03Coronavirus.pdf.