Шлапак А.В.
Науковий вісник НЛТУ України. 2004. №7. C.278-284.
Оцінка впливу географо-естетичних критеріїв на рекреаційне використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду
Розроблено систему оцінки комплексного впливу географо-естетичних критеріїв на рекреаційне використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Запропонована система коефіцієнтів визначає привабливість території чи об'єкту природно-заповідного фонду на основі географо-естетичної оцінки природно-заповідних ландшафтів, наявності на їх території декоративних груп рослин, інтродукованих деревних і чагарникових рослин та їх цінності.
Широке застосування у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) цінних і високодекоративних деревних та чагарникових порід-інтродуцентів, вдало підібраних декоративних груп рослин та поєднання різноманітних ландшафтів з високою географо-естетичною цінністю безперечно підвищують їх рекреаційну привабливість, а отже й економічну оцінку рекреаційного використання таких територій. Тому з метою порівняння економічної оцінки рекреаційного використання природно-заповідних територій та аналогічного лісового масиву рекреаційного використання розроблена система оцінки впливу перерахованих критеріїв.
Серед видів використання територій та об'єктів ПЗФ важливе місце належить їх використанню у рекреаційних цілях. До установ ПЗФ, які згідно зі законодавством України, мають право організовувати і здійснювати рекреаційну діяльність [3], належать національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Відвідування територій та об'єктів ПЗФ рекреантами, зазвичай, проводиться з метою контакту з природою, глибшого пізнання її краси, ознайомлення з новими, цікавими, не властивими для даної місцевості рослинами, привабливими краєвидами, визначними пам'ятками, такими як химерні скелі, водоспади, вікові дерева, пам'ятки історії і культури тощо. Тому при збільшенні у структурі насаджень конкретного об'єкту ПЗФ інтродукованих деревних і чагарникових порід, декоративних груп рослин привабливість такого об'єкту для тих, хто відпочиває зростає, чим власне і створюються передумови для збільшення рекреаційного відвідування таких територій. А це, зокрема, підвищує економічну оцінку рекреаційного використання територій та об'єктів ПЗФ.
Тому при розрахунку економічної оцінки рекреаційного використання територій та об'єктів ПЗФ нами пропонується враховувати географо-естетичну оцінку природно-заповідних ландшафтів, наявність на їх території декоративних груп рослин та інтродукованих деревних і чагарникових рослин, більшість з яких здатні зберігати високі декоративні, санітарно-гігієнічні та естетичні властивості. Для оцінки їх впливу нами пропонується введення наступних коефіцієнтів: коефіцієнта інтродукції КІнтрод, коефіцієнта цінності інтродуцентів Кцінності, коефіцієнта декоративної групи рослин (біогрупи) КДГР, коефіцієнта інтродукованості декоративної групи рослин КІнтродДГР та коефіцієнта географо-естетичної цінності ландшафтів КГЕЦЛ.
При наявності на території чи об'єкті ПЗФ інтродукованих рослин, тобто рослин, які раніше тут не зростали, ми пропонуємо застосовувати коефіцієнт інтродукції КІнтрод. Значення цього коефіцієнту залежно від відсотку інтродукованих деревних і чагарникових рослин на ділянці запропоновані у шкалі наявності інтродукованих деревних і чагарникових рослин (табл. 1).
Таблиця 1. Шкала наявності інтродукованих деревних і чагарникових рослин
| Частка інтродукованих деревних і чагарникових рослин, % | Коефіцієнт інтродукції (КІнтрод) |
| 10 і менше | 1,1 |
| 10,1-20,0 | 1,25 |
| 20,1-30,0 | 1,5 |
| 30,1-50,0 | 2,0 |
| 50,1-70,0 | 2,5 |
| 70,1 і більше | 3,0 |
В Україні інтродуковано більше 1000 видів і форм деревних та чагарникових порід [7]. Ми пропонуємо об'єднати всі інтродуценти у три групи, ввівши коефіцієнт цінності інтродуцентів Кцінності:
- для інтродукованих з регіонів СНД - Кцінності = 3,0;
- для інтродукованих з інших регіонів - Кцінності = 5,0;
- для червонокнижних, рідкісних та унікальних - Кцінності = 10,0.
Для сукупності інтродукованих деревних і чагарникових рослини, які мають однаковий коефіцієнт цінності, значення добутку коефіцієнтів інтродукції КІнтрод та цінності інтродуцентів Кцінності наведено у табл. 2.
Таблиця 2. Шкала визначення загального коефіцієнта, який враховує коефіцієнт інтродукції та цінність інтродуцентів
| Частка інтродукованих деревних і чагарникових рослин, % | КІнтрод | Коефіцієнт цінності інтродуцентів (Кцінності) | ||
| інтродуковані з регіонів СНД Кцінності = 3,0 |
інтродуковані з інших регіонів Кцінності = 5,0 |
червонокнижні, рідкісні та унікальні Кцінності = 10,0 |
||
| 10 і менше | 1,1 | 3,3 | 5,5 | 11,0 |
| 11-20 | 1,25 | 3,75 | 6,25 | 12,5 |
| 21-30 | 1,5 | 4,5 | 7,5 | 15,0 |
| 31-50 | 2,0 | 6,0 | 10,0 | 20,0 |
| 51-70 | 2,5 | 7,5 | 12,5 | 25,0 |
| 71 і більше | 3,0 | 9,0 | 15,0 | 30,0 |
Якщо на території чи об'єкті ПЗФ зростають тільки аборигенні рослини, (тобто рослини, які зростають на даній місцевості), коефіцієнт інтродукції дорівнює одиниці (КІнтрод = 1), а коефіцієнт цінності інтродуцентів не застосовується. Елементом декоративного оформлення парків, дендрологічних парків та ботанічних садів тощо є композиція з деревних та чагарникових рослин або декоративна група рослин (декоративна біогрупа). Ця композиція є со-бою сукупність деревних і чагарникових рослин (один або декілька видів), багаторічних і однорічних трав, сформована переважно на відкритому чи напіввідкритому просторі. Оцінка декоративності біогрупи здебільшого визначається виглядом композиції, її візуальним сприйняттям та гармонійним втіленням у загальний парковий ансамбль.
На основі класифікації декоративних груп рослин [4; 7] та врахувавши ще чотири критерії (характер листяного покриву рослин, виразність квітування, тривалість квітування та розташування біогрупи) ми пропонуємо визначати коефіцієнт декоративної групи рослин (біогрупи) КДГР, а при наявності у складі біогрупи інтродукованих деревних та чагарникових рослин - додатко-во коефіцієнт інтродукованості біогрупи КІнтродДГР.
Знаходження коефіцієнтів КДГР та КІнтродДГР вимагає детальної характе-ристики кожної наявної на території чи об'єкті ПЗФ декоративної біогрупи відповідно до критеріїв, запропонованих у табл. 3.
Таблиця 3. Критерії оцінки декоративної групи рослин
| № | Критерій | Характеристика декоративної біогрупи для оцінки | ||
| у 1 бал | у 3 бали | у 5 балів | ||
| 1. | За видовим складом | чисті (з однієї породи) | змішані (з 2-3-х порід) | змішані (з 4-х і більше порід) |
| 2. | За характером листяного покриву рослин | листопадні | змішані (листопадні і вічнозелені) | вічнозелені |
| 3. | За структурою зеленого намету | ажурні (рідке розгалуження гілок та листя) | середньої щільності (середнє розгалуження гілок і листя) | щільні (густе розгалуження гілок і листя) |
| 4. | За конструкцією | прості (крони складових порід утворюють один ярус) | складні (крони складових порід утворюють два яруси) | складні (крони складових порід утворюють три і більше ярусів) |
| 5. | За розміром | малі (2-3 рослини з діаметром про-екції крон до 20 м) | середні (4-7 рослин з діаметром проекції крон до 50 м) | великі (10-18 рослин з діаметром проекції крон до 80 м) |
| 6. | За виразністю квітування | невиразно квітучі (квіти малих розмірів і декоративності біогрупі не підсилюють) | посередньо квітучі (квіти виділяються на загальному фоні зелені або гілок) | гарно квітучі (квіти з високою декоративністю, викликають захоплення у спостерігачів) |
| 7. | За тривалістю квітування | рослини біогрупи квітують одночасно і швидко відцвітають | біогрупа квітує протягом меншої половини вегетаційного періоду | біогрупа квітує протягом майже всього вегетаційного періоду |
| 8. | За розміщенням групи | закрите | напіввідкрите | відкрите |
Після проведення характеристики біогрупи по кожному критерію, підраховується загальна сума балів, яка переводиться у коефіцієнт декоративної групи рослин КДГР, відповідно до запропонованої шкали (табл. 4). Якщо на території чи об'єкті ПЗФ наявні якісно різні декоративні біогрупи відповідно до характеристики, наведеної у табл. 3, і їм відповідають різні коефіцієнти декоративної групи рослин КДГР у табл. 4, у такому разі остаточним значенням КДГР є добуток цих коефіцієнтів.
Таблиця 4. Шкала визначення коефіцієнта декоративної групи рослин (КДГР)
| Сумарний бал за критеріями оцінки декоративної групи рослин |
Кількість декоративних груп рослин | ||||
| 1-2 | 3-4 | 5-8 | 9-11 | 12 і більше | |
| 8-14 | 1,0 | 1,1 | 1,2 | 1,3 | 1,4 |
| 15-23 | 1,1 | 1,2 | 1,3 | 1,4 | 1,5 |
| 24-30 | 1,2 | 1,3 | 1,5 | 1,5 | 1,8 |
| 31-40 | 1,3 | 1,5 | 1,8 | 2,0 | 2,5 |
При наявності у складі декоративної біогрупи інтродукованих деревних та чагарникових рослин доцільним є застосування коефіцієнту інтродукованості біогрупи КІнтродДГР. Його значення пропонуємо визначати залежно від кількості рослин-інтродуцентів у декоративній біогрупі та їх цінності (табл. 5).
Таблиця 5. Шкала визначення коефіцієнта інтродукованості декоративної групи рослин (КІнтродДГР)
| Кількість рослин-інтродуцентів у декоративній групі рослин, шт. | Цінність інтродуцентів | ||
| Інтродуковані з регіонів СНД | Інтродуковані з інших регіонів | Червонокнижні, рідкісні та унікальні | |
| 1-2 | 1,0 | 1,1 | 1,2 |
| 3-4 | 1,1 | 1,2 | 1,3 |
| 5-8 | 1,2 | 1,3 | 1,5 |
| 9 і більше | 1,3 | 1,5 | 1,8 |
Вагоме місце серед факторів, які впливають на економічну оцінку рекреаційного використання територій та об'єктів ПЗФ, займає географо-естетична оцінка їх ландшафтів. Відомі нам методики естетичної оцінки насаджень, проведені Л.М. Рожковим [6], С.А. Генсіруком, М.С. Нижником, Р.Р. Возняком [2], О.П. Бідним та Б.В. Веселиним [1], акцентують увагу на рослинній компоненті території, оцінюючи об'єкти бальним методом та встановлюючи класи естетичності. Всі вони розроблені для насаджень рекреаційного призначення лісового типу, до яких належать міські ліси, заміські і міські лісопарки, ліси лісопаркових частин зелених зон 1-го та 2-го округів зон санітарної охорони курортів, зелених зон лікувально-оздоровчих установ (будинків відпочинку, санаторіїв, пансіонатів) тощо. Щодо територій та об'єктів ПЗФ, естетичну оцінку насаджень варто поєднати з географією місцевості, оцінюючи ландшафт за сукупною географо-естетичною цінністю.
Певні методичні розробки щодо ступеню естетичної цінності окремих компонентів ландшафту та їх сукупності проводилися Державною службою заповідної справи Мінекоресурсів України при підготовці методичних рекомендацій щодо проведення естетичної оцінки території з метою заповідання [5]. Взявши за основу визначені цими методичними рекомендаціями географо-естетичні критерії оцінки ландшафтів (табл. 6), ми пропонуємо шкалу визначення коефіцієнтів географо-естетичної цінності ландшафтів КГЕЦЛ (табл. 7).
Таблиця 6. Географо-естетична група критеріїв для оцінки ландшафту
| № | Критерій | Умови оцінки місцевості | ||
| у 1 бал | у 3 бали | у 5 балів | ||
| 1. | гармонія природних та антропогенних об'єктів | є антропогенні об'єкти, які сильно порушують ландшафт | є антропогенні об'єкти, які незначно порушують ландшафт | усі антропогенні об'єкти гармонійно вписуються в ландшафт |
| 2. | наявність на ділянці мальовничих урочищ, затишних куточків, де приємно відпочивати, насолоджуючись красою природи | мальовничі урочища відсутні | є декілька (2-3) мальовничих урочищ | є більше 3-х мальовничих урочищ (або, якщо ділянка невелика, вона сама по собі є мальовничим урочищем) |
| 3. | наявність на ділянці визначних пам'яток, таких, як химерні скелі, водоспади, вікові дерева, скупчення чарівних рослин, квітів, пам'ятники історії і культури тощо | визначні пам'ятки відсутні | незначна кількість визначних пам'яток | багато різноманітних визначних пам'яток (або, якщо ділянка невелика, вона сама по собі є визначною пам'яткою) |
| 4. | наявність на ділянці оглядових майданчиків, з яких відкриваються гарні краєвиди | оглядові майданчики відсутні | є один оглядовий майданчик | є декілька оглядових майданчиків у різних місцях з різними краєвидами |
| 5. | виразність рельєфу місцевості | місцевість рівнинна | горбиста або пересічена місцевість | рельєф сильно горбистий чи гірський |
| 6. | виразність водних об'єктів | водні об'єкти відсутні або споглядання їх утруднене (у разі сильного заростання узбережжя очеретом) | присутні (або межують з ділянкою) здебільшого невиразні водні об'єкти з каламутною водою, рівним узбережжям тощо | більшість присутніх (або тих, що межують) водних об'єктів виразні, тобто мають мальовничі береги, чисту воду тощо |
| 7. | різноманітність і чергування рослинних угруповань | ділянка вкрита одноманітною деревною або трав'янистою рослинністю (голий степ, луки, суцільний сосновий ліс) | рослинність на ділянці представлена щонайменше двома угрупованнями, які чергуються між собою (березові гайки в хвойному лісі) | декілька (більше 2-х) рослинних угрупувань (хвойний ліс з березовими гайками та галявинами) |
| 8. | різноманітність тваринного світу ділянки | можна зустріти тільки комах, дрібних звірів і птахів | можна зустріти великих звірів і птахів | можна зустріти групи крупних звірів і птахів, а також хижаків |
Таблиця 7. Шкала визначення коефіцієнтів географо-естетичної цінності ландшафтів
| Сумарний бал за географо-естетичними критеріями | Коефіцієнт географо-естетичної цінності ландшафтів КГЕЦЛ |
| 8-14 | 0,8 |
| 15-23 | 1,1 |
| 24-30 | 1,5 |
| 31-40 | 2,0 |
Запропонована шкала передбачає 4 групи географо-естетичної цінності ландшафтів і, відповідно, 4 різні коефіцієнти, причому один з них (КГЕЦЛ = 0,8) є таким, що понижує економічну оцінку рекреаційного використання територій та об'єктів ПЗФ. Його застосування вважаємо доцільним для територій з рівнинною місцевістю, вкритою одноманітною рослинністю, без водних об'єктів, визначних пам'яток, оглядових майданчиків, мальовничих урочищ тощо.
Враховуючи запропоновані коефіцієнти, позначимо їх добуток через загальний коефіцієнт рекреаційної привабливості територій та об'єктів ПЗФ (Кпривабливості):
Кпривабливості = КІнтрод • Кцінності • КДГР • КІнтродДГР • КГЕЦЛ
При цьому КІнтрод, Кцінності та КІнтродДГР застосовуються тільки при наявності на території чи об'єкті ПЗФ деревних та чагарникових рослин-інтродуцентів.
Значення коефіцієнта рекреаційної привабливості показує у скільки разів є вищою економічна оцінка рекреаційного використання територій та об'єктів ПЗФ порівняно з аналогічним лісовим масивом рекреаційного використання завдяки широкому застосуванню високодекоративних деревних та чагарникових порід-інтродуцентів, вдало підібраним декоративним групам рослин та поєднанню різноманітних ландшафтів з високою географоестетичною цінністю. Даний коефіцієнт може бути використаний при встановленні нормативів плати за спеціальне використання природно-заповідних територій у цілях рекреації.
Література
1. Бедный О.П., Веселин Б.В. Технико-экономическая оценка загородных рекреационных насаждений // Лесн. хоз-во. 1974. №4. С.10-14.
2. Генсирук С.А., Нижник М.С., Возняк Р.Р. Рекреационное использование лесов. К.: Урожай, 1987. С.169-208.
3. Закон України "Про природно-заповідний фонд України"// Відомості Верховної Ради України. 1992. №34. С.502.
4. Лесная энциклопедия: В 2 т./ Под ред. Г.И. Воробъева. М.: Сов. энциклопедия, 1985. Т.1. С.241.
5. Методичні рекомендації щодо проведення естетичної оцінки території з метою заповідання. К.: Фітосоціоцентр, 2003. С.10-11.
6. Рожков Л.Н. Методика эстетической оценки пейзажей // Лесн. хоз-во. 1978. №12. С.23-26.
7. Українська енциклопедія лісівництва / Під ред. С.А. Генсірука. Львів: Місіонер, 2003. Т.1. С.199-200.
Shlapak A.V. The Estimation of Geographic and Aesthetic Factors' Effect on Recreational Use of Territories and Objects of Nature Conservation Fund
The system of estimation of geographic and aesthetic factors' effect on recreational use of territories and objects of nature conservation fund is worked out. The suggested system of coefficients determines a nature reserves territory or object attraction on the ba¬sis of geographic and aesthetic estimation of nature reserved landscapes, presence of deco¬rative plant groups, introducted trees and bushes within their territories, and their value.