Штанько О.Ф.
Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Перспективи розвитку індустрії туризму
і гостинності в Україні та світі»
(м. Луцьк, 4-5 вересня 2026 р.)
Луцьк: ЛНТУ, 2026. 325 с. С.177-179.

Музейний простір «Окольний замок»: трансформація поняття і сучасний туристичний вимір

Музейний простір «Окольний замок» - сенсовий культурний простір, функціонування якого стало можливим завдяки Програмі транскордонного співробітництва PL-(BY)-UA 2014-2020. Ревіталізовані підземелля Вежі князів Чорторийських і Колеґіуму отців єзуїтів у вимірі сучасного ансамблевого музейного комплексу є потужним інструментом інтерпретації минулого і поступового формування вартісної самоідентифікації українців, як мешканців віддавна європейського, в культурному й ментальному вимірах, простору [1].

У процесі реставраційних робіт під цокольним поверхом Вежі Чорторийських та південно-західного крила Колеґіуму єзуїтів було також виявлено досі невідомі підвальні приміщення, що датуються різними періодами XV-XVIII ст. Увесь простір нині вимірюється 18-ма кімнатами, чотирма коридорами, цокольним поверхом Вежі, Подвір’ям, Внутрішнім двориком й фрагментом Оборонного муру історичного Окольного замку Луцька [2].

Окольний (Нижній) Луцький замок - перше кільце оборони Верхнього (Вишнього) замку, почав формуватися як Окольне місто. За староруською традицією розташовувалося поряд, або навколо княжого дитинця.

З другої половини ХІV ст. Окольне місто розбудувалося передовсім як дерев’яне укріплення з городнями й оборонними вежами. На території Окольника розміщувалися двори наближених до великого князя урядників, духовенства та іншої знаті [3, с.60].

Реконструкція Нижнього замку в цеглі припала на початок XVI ст. Окольний замок окреслювали вісім веж, а також муровані комплекси чернечих орденів (єзуїтів, бриґідок, Катедрального Собору Св. Трійці, пізніше - Святих апостолів Петра і Павла). Чотири з веж Окольника були дерев’яними: Воротня, Перемильська, Пинська, Владик волинських. Інші чотири - мурованими: князів Чорторийських, Свинюська, Івана підскарбія (князів Четвертинських), Архімандрича [3, с.60].

Продовженням у мурі Окольного замку Луцька з другої половини ХVII ст. став Колеґіум отців єзуїтів. Орден розгорнув свою діяльність у місті на початку ХVII ст. Перші отці-єзуїти з‘явилися у Луцькій єпархії між 1600 і 1604 рр. Їх, як богословів і скарбників, брали із собою єпископи Бернард Мацейовський і Станіслав Ґомолинський, у часі відвідин обширної єпархії [5, с.120].

Підземні галереї Колеґіуму отців-єзуїтів і Вежі князів Чорторийських, крізь призму власної автентики й сучасного експозиційного наповнення, стали інструментом для популяризації історії, а також вивільнили поле для певного коригування стереотипних рефлексій щодо нашої минувшини у відвідувачів. Ідеться про підвищення рівня самоцінності в екскурсантів дорослого віку. А, так само - про цілеспрямоване формування сприйняття минулого Луцька як міста, яке до кінця ХVIII ст. розвивалося у питомо європейських вимірах, у школярів і студентства.

За час після відкриття, експозиція простору поповнилася низкою нових експонатів. Так, з допомогою мультимедійного З-D екрану, яким розпочинається огляд інтерактивної частини Окольника, відбувається візуальне ознайомлення візитерів з історією Верхнього та Окольного замків Луцька, динамічних змін у його забудові.

Галерея гербів волинських родів, причетних до історії Окольного замку, як-от: Чорторийські, Четвертинські, Острозькі, Гулевичі, Заславські, Сангушки, Семашки та ін. апелює, у тому числі, й до прізвищ візитерів. Серед них - чимало з подібним звучанням, формами закінчень на -ський, -ська, що із значною вірогідністю дає можливість говорити про імовірне шляхетське походження цих екскурсантів.

Галерею гербів органічно продовжують репродукції портретів представників волинської шляхти - Беати з Костелецьких Острозької, Станіслава Альбрехта Радзивіла, Софії-Єлизавети Острозької, Катерини з Любомирських Острозької, Януша Острозького, Христофора Перуна Радзивіла. Їхня місія полягає в оприявненні вигляду наших предків - питомого волинського нобілітету. Йдеться також про чітке вписання і повернення волинської минувшини у правдивий європейський вимір [4]. Тут також - про наочне порівняння волинян із тими людьми, в чиїй європейськості у загалу сумнівів не виникає.

З нагоди прийдешньої, 600-ї річниці відзначення Зустрічі європейських монархів у Луцьку, експозицію простору доповнили репліки вбрання. Три костюми презентують збірні образи зовнішнього вигляду мешканців Європи першої третини XV ст. Серед них - цісарська мантія майбутнього імператора Священної Римської імперії Сиґізмунда І Люксембурзького, одяг хлопця-гінця (посланця) і жінки-міщанки (Жанни д’Арк).

Іконографічним джерелом для створення реплік стала мініатюра «Король Сигізмунд наказує посланцю, що стоїть на колінах, передати листа «Діві, яка здійснила багато чудес» (свята Жанна д’Арк у бордово-червоній сукні та білому головному уборі). Зображення поміщене до «Книги імператора Сиґізмунда» (1461) авторства Еберхарда Віндека - особистого секретаря й біографа монарха.

Виставка оригінальних артефактів, започаткована з нагоди другої річниці відкриття Окольника, пропонувала оглянути елементи повсякденної культури лучан другої половини ХVII-XVIII ст. Серед них - збережені повністю чорнолощені глеки, керамічні кахлі із символікою Ордену отців єзуїтів.

Музейний простір «Окольний замок» став улюбленою локацією для тематичних фотосесій, урочистих подій та дитячих свят. Простір повниться значною кількістю кінопереглядів, тренінгів, записів подкастів, творчих конкурсів, вистав, театральних читок, вечорниць, модних показів, дегустацій, майстерок та форумів. «Окольний замок» - приклад того як підземелля перетворюються на місце зустрічей цікавих людей, ідей та ініціатив. Таким чином, симбіоз старовини й найновіших наукових досягнень, подієвість у музейному просторі покликані формувати сталий інтерес до історії та культури рідних теренів. Створити у гостей-реципієнтів розуміння вартісної самоідентифікації. Сприйняття себе мешканцями віддавна і нерозривно, питомо європейського простору - культурного, ментального, правового.

Список використаної літератури

1. Башта князів Чорторийських. The Chortoryisky Princes Tower / уклад. О. Котис. Луцьк: Волинська друкарня, 2021. 36 с.
2. Баюк В. Звіт про проведені комплексні наукові археологічні дослідження муру Окольного замку та підземель Башти Чорторийських і Колегіуму єзуїтів у Луцьку в 2020-2021 рр. 257 с.
3. Троневич П. Луцький замок. Луцьк, 2003. 198 с.
4. Шевченко Т. Єзуїтське шкільництво на українських землях останньої чверти ХVI - середини XVII ст. Львів: Свічадо, 2005. 340 с.
5. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини ХVII століття. Волинь і Центральна Україна. К.: Критика, 2008. 472 с.