Олександра Сідуняк
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Управління розвитком сфери гостинності:
регіональний аспект» (м. Чернівці, 5 травня 2022 р.)
Чернівці: Технодрук, 2022. 352 с. С.88-91.

Сфера послуг гостинності як соціальна категорія

Дослідження сфери гостинності як соціальної категорії зумовлене посиленням ролі соціальної сфери у багатьох розвинених державах. Адже існує безпосередній зв'язок між взаємодією економіки та соціальної задоволеності, що зумовило актуальність даного дослідження.

Гостинність - це сукупність професійних сфер діяльності, функціонування яких, спрямоване на систематичне поліпшення якості в обслуговуванні клієнтів, при наданні їм туристських, готельних, ресторанних, розважальних, екскурсійних, транспортних, сервісних та інших видів послуг [1]. Тобто саме трактування гостинності включає «покращення» різних сфер послуг суспільного життя: транспортних, туристських, готельних, ресторанних, розважальних, екскурсійних та інших, які мають значний вплив на соціальну сферу.

Виділимо складові індустрії гостинності, які можуть мати вплив на соціальну сферу й можуть бути покращенні за рахунок сфери гостинності. Мальська М.П., Пандяк І.Г., Занько Ю.С. до індустрії гостинності відносять сферу обслуговування, розважальні комплекси [2]. Але також сфера гостинності включає комплекс галузей, основне завдання яких пов’язане з обслуговуванням людей під час їхнього перебування поза місцем постійного проживання.

Соціальний ефект від сфери гостинності може мати місце, коли позитивні враження в результаті придбання послуг та продукту гостинності підвищують настрій, створюють певний культурний та морально-етичний клімат в суспільстві, який сприяє якості життя [3, с.75]. Слід зауважити, що ці позитивні враження можна одержати не тільки від самої послуги гостинності, яка надається робітником з відривом від її матеріального забезпечення (доброзичливість, уважність до суб’єкта надання), але й ця послуга повинна мати (якщо потрібно) матеріальне забезпечення у вигляді спеціального устаткування, матеріалів, за допомогою яких вона здійснюється. Все це сприяє підвищенню якості життя населення за рахунок надання послуг гостинності із залученням високорозвиненої матеріальної бази. Тому доцільно розглядати сферу гостинності з позицій секторів:

1. Сектор розміщення. Передбачає індивідуальний підхід до кожного відвідувача та відповідні умови для людей з особливими потребами. Пропозиція такого рівня апартаментів, які відвідувачі не мають у повсякденному житті.
2. Сектор культури, спорту та відпочинку. Залучає та сприяє культурному, психологічному розвантаженню, формує культурні цінності. Це забезпечують музеї, бібліотеки, виставки, клубні установи тощо. Сектор культури також сприяє фізичному й культурному розвитку. Заняття спортом забезпечують басейни, ковзанки, спортивні зали, манежі, ігрові павільйони, спортивні та фітнес-клуби тощо.
3. Сектор харчування. Окрім гастрономічного задоволення, позитивний ефект має зниження цін на обіди небенкетного меню та адаптація меню до потреб людей з особливими.
4. Сектор транспорту. Придбання квитків через електронні системи, додаткові послуги (прокат автомобілів різного класу, безкоштовний трансфер з аеропорту) сприяють спрощенню та доступу суспільства до потреб у пересуванні.

Істотно позитивні соціальний вплив індустрії гостинності на національному та регіональному рівнях можуть проявлятись через:

• створення нових робочих місць, створені завдяки туризму та готельному бізнесу;
• мультиплікативний ефект від отримання доходу малого та середнього бізнесу, що спряє підвищенню рівня життя населення;
• забезпечення культурного розвитку населення;
• сприяння створенню та підтримці музеїв, збереженню та фінансуванню культурно-історичних пам’яток;
• посилення почуття гордості населення за свою культуру та самобутність;
• забезпечення можливостей для існування людей з особливими потребами.

Але для того, що сфера гостинності таки мала цей позитивний соціальний ефект, слід:

• забезпечити високий рівень обслуговування та праці, особисту культуру працівників різних секторів, їх професійне навчання готелю;
• створювати власний позитивний імідж та загальне враження про місце роботи;
• використовувати професійні знання й практичні, співпрацювати з іншими іноземними працівниками у даній сфері, тощо.

Отже, соціальна сторона ефективності сфери гостинності - це характеристика рівня та якості життя людей, зумовлена функціонуванням гостинної системи, що підтверджує доцільність її створення для забезпечення якості життя людей. Вона може бути виражена, наприклад, такими показниками:

• покращення рівня життя населення регіону;
• збільшення зайнятості та поліпшення умов праці;
• покращення(або відсутність погіршення) стану довкілля;
• збільшення кількості вільного часу;
• розвиток видів та форм відпочинку;
• розвиток інновацій у сфері туризму;
• підвищення привабливості регіону як об’єкта туризму і т.д.

Подальшого дослідження вимагає визначення економічного впливу сфери гостинності на мікро-, макро- та мезарівнях.

Список використаних джерел

1. Карпова С.В. Маркетинг в галузях і сферах діяльності. URL: https://stud.com.ua/170670/marketing/ponyattya_struktura_sferi_gostinnosti.
2. Мальська М.П., Пандяк І.Г., Занько Ю.С. Організація готельного обслуговування. URL: https://pidru4niki.com/15941024/turizm/sutnist_osoblivosti_gotelnih_poslug.
3. Мартієнко А.І. Cутність гостинності як економічної категорії // Економіка: реалії часу. 2017. №2(30). С.72-78.

Olexandra Siduniak. Hospitality as a Social Category

The theses describe the social side of the efficiency of the hospitality industry. It is expressed through the level and quality of people's lives and is due to the functioning of the hospitality system. It can be expressed by the following indicators: improving the living standards of the population of the region; increase employment and improve working conditions; improvement (or lack of deterioration) of the environment; increase the amount of free time; development of types and forms of recreation; development of innovations in the field of tourism; increasing the attractiveness of the region as an object of tourism, etc.