Скляр Г.П.
Матеріали методологічного міждисциплінарного
Інтернет-семінару "Людина, яка подорожує: постнекласична
парадигма наукових досліджень туризму" (м. Полтава,
17 квітня 2018 р.). Полтава: ПУЕТ, 2018. 156 с. С.15-23.

Особистість та етика туризму: постнекласичні цінності економічної науки

У центрі заявленої теми досліджень знаходиться творча особистість туриста, мандрівника, подорожанина. Глибина людської особистості, її межі і можливості є невичерпними. «Межі кожної особистості є надзвичайно широкими, пересікаючись з межами інших особистостей, глибоко проникаючи, проходячи крізь простір і час, простираючись із простору у безкінечність та із часу - у вічність. Нам не відомо, які ще можливості приховані у людській особистості, які кінцеві межі особистості, що є достеменним справдженням буття особистості» [8, с.136].

На наш погляд, наведені вище слова єпископа Калліста Діоклійського сприяють формуванню позитивного іміджу кожної людської особистості, яка знаходиться у вічній подорожі, у т. ч. у сучасному образі туриста. Разом з тим, знайомство з науковими працями соціологів, політологів, філософів, богословів у деяких випадках вказує на факти спрощено-негативного сприйняття у певному науковому середовищі і поверхової якісної оцінки особистості людини-туриста. В економічних наукових працях переважно аналізуються двомірна біосоціальна природа людини або «виробництво біосоціального продукту-людини» [10, с.119].

Здійснення нами туризмознавчих досліджень на міждисциплінарній основі дозволило виявити певні суперечності використання «туристичних» метафор у текстах науковців. На нашу думку, ці суперечності обумовлені, можливо, з одного боку, полемічним характером текстів і суб'єктивними особливостями авторського образного викладення змісту наукових проблем.

Разом з тим, з іншого боку, подібні висновки на підсвідомому рівні відображають, на наш погляд, стереотипи полегшеного сприйняття у суспільстві певних соціальних практик, у т.ч., на жаль, властиву природі людської особистості практику туризму і рекреації. У зв'язку з цим, нам би хотілося звернути увагу читача на зміст п.1 ст.1 «Внесок туризму у взаєморозуміння і повагу між народами і спільнотами» Глобального етичного кодексу туризму, що дозволить усвідомити високі моральні ідеали сучасного туризму. «Розуміння і розповсюдження загальнолюдських етичних цінностей у дусі припустимості і поваги до різноманіття релігійних, філософських і моральних переконань є одночасно основою і наслідком відповідального туризму; учасники туристичного процесу і самі туристи повинні приймати до уваги соціально-культурні традиції і звичаї усіх народів, включаючи національні меншини і корінні народи, і визнавати їх гідність» [4, с.255].

Туризм, на нашу думку, є виявленням глибинних фундаментально-визначальних властивостей людської особистості, інтегровано-структурний характер якої породжує адекватні проблеми пізнання методологічного формату. Туризм, позбавляючи, на перший погляд, особистість необхідності додержання офіційної нормативності достатньо жорстко детермінованої трудової діяльності, надає, разом з тим, можливість переходу на вищий рівень вільно сприйнятої етичної нормативності, що зобов'язує дотримуватися ціннісно-орієнтованої поведінки сучасно-відповідальної людини. Можливість бути собою не означає відмови від етичних обмежень, а навпаки, як показує практика, особливо туризму у сімейному форматі, шкільного, молодіжного туризму тощо, сприяє сходженню на рівень духовно-людських цінностей пізнання світу, взаємної підтримки, турботи, злагоди, обговорення всезагальних проблем міжособистісного спілкування, що дозволяє піднятися над важливим і необхідним, але так стомлюючим одноманітно-рутинним побутовим повсякденням. Тобто, у методологічному плані формулюється низка проблем етичного руху особистості на полі добра і зла, у процесі подорожі у ціннісно-смисловому універсумі, мандрівки у соціальній реальності. Тому дослідження означених фундаментальних проблем людського буття у форматі постнекласичної науки є своєчасним, а умов усвідомлення і досягнення блага особистістю - людиною-туристом актуальним.

Важливою методологічною позицією є використання нами духовної спадщини, творчого надбання авторів, чий життєвий шлях та духовно-творча діяльність починалися та перетиналися у певному локальному просторі. До цього вибору нас спонукають по-перше, визнаний науковцями локальний вектор туристичних подорожей, які пов'язані з певними локаціями, туристичними центрами, дестинаціями; по-друге, наявність прикладів успішної наукової діяльності вітчизняних мислителів, які культурно-генетичним корінням пов'язані зі своєю малою батьківщиною; по-третє, існування соціокультурного феномену історичної Полтавщини, яка подарувала світу більш як 800 пасіонарних особистостей у духовно-творчій сфері науки, техніки, літератури, мистецтва, громадської діяльності, державотворення, релігії тощо. У цьому контексті актуальним для сучасної науки є повернення до методологічної спадщини економіста зі світовим ім'ям М.І. Туган-Барановського [1865-1919], мати якого, Анна Станіславівна (уроджена Шабельська), походить родом із поміщиків Полтавської губернії [3, с.31].

Для нашого дослідження важливим є використання методологічного інструментарію видатного економіста, у тому числі подвійного синтезу [14, с.62]. Дослідник творчого спадку, відомий сучасний економіст В.М. Тарасевич зазначає, що М.І. Туган-Барановський «послідовно дотримувався цивілізаційно-національного тренду вітчизняної науки та збагачував її з огляду на критичне та творче сприйняття економічних реалій та досягнень світової економічної думки. В його теоріях ... з одного боку, активно розвивається доробок вітчизняної економічної науки, а з іншого - здійснюється сміливий синтез її традицій та авторських інновацій, які, у свою чергу, є синергією системних авторських досліджень провідних на той час теорій» [14, с.62]. В.М. Тарасевич підкреслює, що «зазначений подвійний синтез був би неможливим, якби не живився зі світоглядних і філософських національних джерел, які наповнювали національні економічні пошуки багатим універсумним змістом» [14, с.62]. На думку В.М. Тарасевича «погляд М. Туган-Барановського спрямований не на homo oeconomicusa неокласичного «зразка», а на людину-особистість, її багатовимірну економічну діяльність». Для М. Туган-Барановського «моральність та духовність є ендогенними економічними змінними, не зовнішнім, а внутрішнім змістом економічної діяльності» [14, с.63].

Тому, на наш погляд, важливою проблемою у формуванні постнекласичного прикладного туристичного знання є його синтез з урахуванням феномену філософсько-економічної традиції, який має, як ми вже відмічали, полтавський вимір. Власне філософську традицію започатковує найбільш відомий (у т.ч. для широкого загалу) мандрівний (що важливо в розкритті означеної нами теми дослідження) український філософ Г.С Сковорода (1722-1794), який народився в с. Чорнухи (зараз районний центр Полтавської області). В Полтавській губернії народився і отримав освіту в Полтавській семінарії найвизначніший український філософ XIX ст. П.Д. Юркевич (1827-1874). Дослідники вказують на вплив П.Д. Юркевича на формування світогляду знаного філософа B.C. Соловйова, який, до речі, вважав П.Д. Юркевича своїм вчителем [15, с.3]. Сам В.С. Соловйов (1853-1900) походив по матері з української шляхетної родини Романових, а двоюрідним прадідом його по цій лінії був Г.С Сковорода [13, с.3].

Оригінальним внеском в економічну науку є філософія господарства С.М. Булгакова (1871-1944) - великого філософа, економіста і богослова. В київський період свого життя і творчості (1901-1906) С.М. Булгаков викладав в Політехнічному інституті і Київському університеті, а також виступив з циклом лекцій публічного характеру. Серед них - лекція «Про філософські погляди Володимира Соловйова», яка була прочитана у 1903 р. в Києві, Полтаві і Кишиневі [1, с.571; 2, с.6]. На основі переробленої лекції ним підготовлений і опублікований у 1903 р. нарис «Що дає сучасній свідомості філософія Володимира Соловйова?» [1, с.571-637]. Особливо слід звернути увагу на творчий доробок Г.В. Задорожного, уродженця Полтавської області (с.м.т. Опішне Зіньківського р-ну) та О.Г. Задорожної. Обґрунтована у їх роботах особистісна методологія господарствознавства [5-7] дозволяє нам сформулювати наукову проблему генезису прикладного туристичного господарствознавства з метою поглиблення сучасного постнекласичного знання.

Таким чином, нами розглянута можливість імплементації певних положень філософії господарства до розвитку туризмознавства. При цьому сприйняття ідеї прикладного туристичного господарствознавства та її реалізація в процесі господарство-творення туризму пов'язане з усвідомленням наступних висновків-завдань подальших досліджень:

1. геокультурний потенціал історичної Полтавщини персоніфікується в особистісному вимірі;
2. взаємодія особистостей в процесі розвитку ідеї господарствознавства у часі носить нелінійний характер;
3. погляди мислителів Полтавщини у цивілізаційно-православному релігійно-філософському форматі знаходяться під впливом західноєвропейської філософської традиції;
4. партнерство виступає основним механізмом господарствотворення туризму;
5. феномен адаптації до туризму має всезагальний характер;
6. освітній вектор господарствотворення спрямований на розвиток творчості лідерів туризму;
7. пріоритетними напрямами досліджень є людиномірність, духовність, партнерство і кооперація у сфері туризму.

Особливо важливим, на наш погляд, є трансфер теоретичного знання для наступних поколінь. Необхідність розвитку особистості молоді є суспільно-необхідним і природнім вектором розвитку соціуму. Дослідження нами практики організації шкільного і молодіжного (студентського) туризму дозволило сформулювати висновок щодо необхідності розвитку не тільки духовної і соціальної, але також і біологічної (фізичної) компоненти особистості молодої людини - туриста. Тобто структура сприйняття блага туризму і рекреації обумовлена інтегральною духовно-біосоціальною природою особистості. Заняття студентів з фізичного виховання під час підготовки до туристичних подорожей можливо віднести, на нашу думку, до однієї з основних форм педагогічної реабілітації. На думку сучасних дослідників - Таубера Р.Д. та Тарасової Л.В., які аналізують загальне поняття термінів «реабілітація» і «рекреація», педагогічна реабілітація спрямована на організацію фізкультурно-спортивних заходів і підвищення рухової активності молоді, що вчиться, завдяки позаурочним формам занять, організації відпочинку, підвищення емоційного і мотиваційного інтересу у сфері фізичної культури, спорту, туризму, адаптивної фізичної культури. Ці заходи тісно пов'язані з культурою, вихованням, фізичною і духовною гігієною, піклуванням про здоров'я [19, с.11]. Ми також притримуємося останньої тези і вважаємо необхідним в організації занять студентів з підготовки до туристичних подорожей додержуватися гармонії тілесного і духовного здоров'я.

Вивчення наукових праць сучасних вчених дозволяє зробити висновки, що для молоді важливим є набуття навичок фізичного самовдосконалення, здорового способу життя, виховання у них витривалості, використання в самостійній роботі вправ з атлетичної гімнастики, з підготовки до туристичних походів. Так, в публікаціях польських дослідників значна увага приділяється наявності, умовам і формам використання вільного часу студентів і студенток, у тому числі фізичній активності молоді, що навчається в університетах Польщі, Великої Британії, Сполучених Штатів, Данії та України [17; 18], а також фізичній активності представників хіп-хоп руху [16].

Цікавими є факти появи нових, популярних серед студентів, форм фізичної активності - паркур (parkour), стрітмувмент (streetmovement), скейтбордінг (skateboarding), а також форм, пов'язаних з розвитком комп'ютерних технологій - дане дане революшн (dance dance revolution) або ейр софт (air soft). Крім того, серед представників молодіжного хіп-хоп руху значне розповсюдження отримав брейк-данс (breakdance).

Залучення сучасних форм фізичної активності студентів має поєднуватися зі збереженням і передачею молоді вітчизняного духовно-творчого спадку попередніх поколінь. Тому, на наш погляд, перспективною є ідея створення туристичного кластеру «Мислителі Полтавщини». У Полтавській області створені інституційні умови формування означеного кластеру. Діє низка музеїв (Чорнухинський літературно-меморіальний музей Г.С Сковороди, Полтавський літературно-меморіальний музей І.П. Котляревського, садиба І.П. Котляревського, Великосорочинський літературно-меморіальний музей М.В. Гоголя, заповідник-музей М. В. Гоголя в с. Гоголево), функціонує Полтавське регіональне громадське об'єднання «Обласний туристичний кластер». Створюється туристичний маршрут, присвячений життю і творчості Г.С Сковороди. Для цього використовується формат міжрегіонального партнерства співробітників відповідних підрозділів Полтавської обласної і Харківської обласної державних адміністрацій. Наукова підтримка проекту створення кластеру можлива завдяки співробітникам Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та дослідникам з університетів.

Отже, туризм є виявленням глибинних фундаментально-визначальних якостей людської особистості, чия природа має духовно-біосоціальний характер. Тому у методологічному плані формулюється низка наукових проблем етичного руху особистості на полі добра і зла, у процесі подорожі у ціннісно-смисловому універсумі, мандрівки у соціальній реальності. Крім того, визначена методологічна позиція щодо використання духовно-творчого надбання мислителів історичної Полтавщини. Підкреслена необхідність трансферу набутого теоретичного знання для наступних поколінь, а також обов'язковість гармонійного розвитку духовної, соціальної і біологічної (фізичної) компоненти особистості молодої людини-туриста. Подальші дослідження пов'язані з формуванням постнекласичного економічного туристичного знання.

Список використаних інформаційних джерел

1. Булгаков С.Н. От марксизма к идеализму. Статьи и рецензии. 1895-1903 / Сост., вст. статья и комментарии В.В. Сапова. М.: Астрель, 2006. 1008 с.
2. Булгаков С.Н., Куделко С.М., Проценко М.В. История экономических и социальных учений / Вступ. статья, сост. и примеч. В.В. Сапова. М.: Астрель, 2007. 988 с.
3. Давидов О.I., Куделко С.М., Проценко М.В. Роль Харківщини та Харківського університету у формуванні світогляду М.І. Туган-Барановського // М.I. Туган-Барановський: творча спадщина та сучасна економічна наука: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. до 150-річчя з дня народження М.І. Туган-Барановського (м. Харків, 15-16 жовтня 2015 р.). Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2015. С.30-34.
4. Жарков Г.Н. Правовое обеспечение международного туризма: учебно-практическое пособие. К.: Кондор, 2004. 486 с.
5. Задорожный Г.В., Задорожная О.Г. Человекомерная экономическая наука: проблемы методологии. Харьков: ВННОО имени В.И. Вернадского, 2015. 416 с.
6. Задорожна О.Г. Постнекласичні методологічні засади дослідження сучасного господарства: монографія. Харків: Точка, 2017. 452 с
7. Задорожный Г.В., Задорожная О.Г. Человечное мирохозяйственное видение (Очерки новой личностной методологии). Харьков: Точка, 2017. 261 с.
8. Каллист Диоклийский. По образу и подобию: тайна человеческой личности // Пути просвещения и свидетели правды: Личность. Семья. Общество / Сост. К. Сигов. К.: Дух і літера, 2004. С.128-145.
9. Модернізація туризмознавства: теорія і практика партнерства: монографія / Аавт. кол.; за заг. ред. Г.П. Скляра. Полтава: ПУЕТ, 2015. 372 с.
10. Никитенко П.Г. Антикризисная модель жизнедеятельности Беларуси. Минск: Право и экономика, 2009. 379 с.
11. Проблеми розвитку туристичного бізнесу: монографія / за заг. ред. Г.П. Скляра, В.Г. Шкарупи. Полтава: ПУЕТ, 2013. 233 с.
12. Скляр Г.П., Дробиш Л.В. Формування показників розвитку туризму в умовах модернізації економіки // Financial-Economic and Innovative Support of Entrepreneurship Development in the Spheres of Economy, Tourism and Hotel-Restaurant Business: collective monograph / V. Yatsenko, S. Pasieka et al. Coventry: Agenda Publishing House, 2017. P.88-101.
13. Соловьев В.С. Философское начало цельного знания. Минск: Харвест, 1999. 912 с.
14. Тарасевич В.М. Синтез М. Туган-Барановського та загальна теорія цінності // М.I. Туган-Барановський: творча спадщина та сучасна економічна наука: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. до 150-річчя з дня народження М.І. Туган-Барановського (м. Харків, 15-16 жовтня 2015 р.). Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2015. С.62-69.
15. Юркевич П.Д. Философские произведения. М.: Изд-во «Правда», 1990. 672 с.
16. Dabrowski A., Grochowski J., Dabrowski B. Forms of Activity Undertaken During Free Time by Youth Hip-Hop Culture Participants // Hotelarstwo, rekreacja, turystyka kierunki przemian w swiecie postindustrialnym. Poznan: Wydawnictwo Wyzsza Szkola Hotelarstwa і Gastronomii w Poznaniu, 2005. S.319-322.
17. Molewski M., Wieczorek A., Wieczorek J., Adrian J., Jadczak L., Pietrzak M., Rachwalski K., Sliwowski R. Free Time Budget and its Relation to the Physical Activity Undertaken by Female Students in Selected Countries // Contemporary Trends in the Hotel Industry and International Tourism. Poznan: Scientific Publishing of The Academy of Hotel Management and Catering Industry, 2013. P.299-308.
18. Molewski M., Wieczorek A., Wieczorek J., Rachwalski K., Adrian J., Pietrzak M., Jadczak L., Sliwowski R. The Variety of Forms of Activities Undertaken by Male and Female Students in Selected Countries // Spoleczno-kulturowe studia z turustuki, rekreacji hotelarstwa і zywienia. Poznan: Wydawnictwo Naukowe Wyzszej Szkoly Hotelarstwa I Gastronomii, 2012. P.67-79.
19. Tauber R.D., Tarasowa L.W. Praktyka masowej rehabilitacji і rekreacji: Porecznik dla studentiw szkol wyzszych. Poznan, 2003. 122 s.