Скрипченко І.Т.
Науковий часопис Національного педагогічного
університету ім. М.П. Драгоманова. Серія 15:
Науково-педагогічні проблеми фізичної культури
(фізична культура і спорт). 2016. Вип.3К 1(70). С.170-173.

Теоретико-методичні аспекти використання рухливих ігор туристської спрямованості у підготовці майбутніх фахівців з фізичного виховання та спорту до професійної діяльності у сфері дитячо-юнацького туризму

В статті на основі аналізу науково-методичної літератури та анкетування майбутніх фахівців з фізичного виховання та спорту визначено стан професійної готовності до діяльності у сфері дитячо-юнацького туризму. Вивчення на дисципліні «Рухливі ігри» майбутніми фахівцями з фізичного виховання та спорту рухливих ігор туристської спрямованості дозволить імітувати середовище майбутньої професійно-педагогічної діяльності і сформувати їх професійні вміння. Таким чином, при достатній кількості ВНЗ на Україні з підготовки кадрів для сфери дитячо-юнацького туризму спостерігається недостатній рівень знань і умінь випускників, які б відповідали вимогам сьогодення. Таким чином, необхідно удосконалити навчально-методичну роботу, відкоригувати зміст програм навчальних дисциплін, удосконалити практичну підготовку майбутніх фахівців з фізичного виховання та спорту до професійної діяльності у сфері дитячо-юнацького туризму.

Ключові слова: професійна підготовка, дитячо-юнацький туризм, рухливі ігри туристської спрямованості.

Постановка проблеми та актуальність теми. Інтеграція вищої школи України в європейський і світовий простір потребує низки високих вимог до професійної підготовки майбутніх фахівців різних галузей, в тому числі і в галузі фізичної культури і спорту. Оволодіння необхідними знаннями, уміннями й навичками для подальшої професійної діяльності стає пріоритетним напрямом у професійній підготовці фахівців високої кваліфікації, де забезпечення якості професійної освіти слід пов’язувати із покращенням технологій навчання й управління [9]. Сьогодні сфера дитячо-юнацького туризму повинна стати пріоритетною для нашої держави. Проте, реальний стан далеко не відповідає потребам суспільства не зважаючи на те, що проблемам дитячо-юнацького туризму приділяється увага як на державному, так і регіональному рівнях. Освітні заклади сьогодні сильно потребують кваліфікованих фахівців, якіб були озброєні необхідними знаннями професійно-педагогічної діяльності [4]. Саме тому з позиції сьогодення набуває особливої уваги і потребує вирішення проблема якісної підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту для роботи як у шкільних, так і позашкільних закладах, які б володіли навичками викладання туризму. І одним із перспективних шляхів удосконалення підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання і спорту є освоєння і застосування форм і методів активного навчання, серед яких провідне місце посідають рухливі ігри туристської спрямованості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукові дослідження багатьох авторів переконують, що головною метою навчання студентів у вищому навчальному закладі освіти є формування їх готовності до професійної діяльності. Концептуальні засади професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту ґрунтовно досліджувалися в працях вітчизняних учених [1, c.138; 8; 10, c. 83; 12, c.480] та іноземних дослідників [14, c.431; 15; 17; 18, c.57; 19, c.103]. Сьогодні автори розглядають майбутнього фахівця фізичного виховання та спорту як особистість, яка цілеспрямовано здобуває у вищих навчальних закладах кваліфікацію відповідно до певного освітньо-кваліфікаційного рівня в процесі спеціально організованої навчально-виховної діяльності [7]. Варто відзначити, що дослідниками доведено наявність великого взаємозв’язку між якістю професійної підготовки майбутніх фахівців і попитом їх на ринку праці в галузі туризму [13, c.13; 16, c. 34; 20, c.45]. Професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту розглядається як процес, який відображає науково й методично обґрунтовані заходи вищих навчальних закладів, спрямованих на формування протягом терміну навчання рівня професійної компетентності особистості, достатньої для роботи у сфері фізичного виховання з урахуванням сучасних вимог ринку праці [7].

Професійна підготвка майбутніх педагогів засобами гри стала об’єктом досліджень багатьох учених [3; 5, c.61; 6; 21, c.57]. Автори розглядають гру, по-перше, як активний метод навчання, що ставить за мету зробити кожного студента безпосереднім учасником навчально-виховного процесу; по-друге, як імітацію середовища майбутньої професійно-педагогічної діяльності; по-третє, як засіб формування у студентів професійних умінь та здібностей до розв`язання практичних завдань і психолого-педагогічних ситуацій. Аналізуючи позиції цих авторів відзначемо, що гра, залежно від навчальної мети, може бути формою, методом або засобом професійної підготовки майбутніх учителів. Аналіз комплексу наукових досліджень підтверджує важливість застосування ігрових методик у формуванні особистості. За визначенням В.Б. Шапар, гра - це «форма діяльності в умовних ситуаціях, спрямована на відтворення і засвоєння суспільного досвіду,зафіксованого в соціально закріплених способах здійснення предметних дій, у предметах науки і культури» [11, с.79]. В.Т. Бусел визначає гру як «підпорядковане сукупності правил, прийомів або основане на певних умовах заняття, що є розвагою або розвагою і спортом одночасно [2, с.326].

Організація навчального процесу у вишах спрямована на вивчення студентами рухливих ігор з метою їхнього широкого застосування в різних формах роботи з фізичної культури й спорту. У зв’язку з тим, що випускники інститутів фізичної культури повинні бути готові проводити курс рухливих ігор у фізкультурних вишах, на факультетах фізичного виховання в педагогічних університетах, у фізкультурних коледжах, педучилищах і школах важливо бути знайомими із принципами організації занять з даної дисципліни в навчальних заняттях, знати перелік професійно-педагогічних навичок. Методика навчання, таким чином, стає найважливішою складовою частиною професійної підготовки вчителя фізичної культури, а ефективність освоєння методики викладання рухливих ігор прямо залежить від педагогічних технологій, застосовуваних у навчальному процесі [3].

Мета дослідження - довести нагальну потребу впровадження рухливих ігор туристської спрямованості до навчальної дисципліни «Рухливі ігри» при підготовці майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту до професійної діяльності в сфері дитячо-юнацького туризму.

Відповідно до мети було визначено задачі дослідження:

1. визначити готовність майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту до використання рухливих ігор туристської спрямованості у професійній діяльності;
2. обґрунтувати необхідність використання рухливих ігор туристської спрямованості при вивченні дисципліни «Рухливі ігри»;
3. розробити теоретико-методичні засади підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту до використання рухливих ігор туристської спрямованості у професійній діяльності в сфері дитячо-юнацького туризму.

У дослідженнях брали участь студенти 3-5 курсів вищих педагогічних і фізкультурних навчальних закладів України, котрі навчаються за спеціальностями «Фізичне виховання» й «Спорт». Серед них - НУФВіС, ДДІФКіС, ЗНУ, ЛДУФК, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка, Луцький інститут розвитку людини Університету «Україна», Переяслав-Хмельницький університет ім. Г. Сковороди, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Бердянський державний педагогічний університет.

Виклад основного матеріалу. Технологія професійного вдосконалення майбутнього фахівця фізичного виховання та спорту повинна складатися, по-перше, з теоретичної і практичної підготовки, яка міститься у психолого-педагогічних та спеціальних фахових дисциплінах на рівні професіоналізму і творчості. Однією з умов професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання і спорту є викладання таких дисциплін як «Рухливі ігри», «Спортивні ігри (баскетбол, волейбол, гандбол, футбол)», «Туризм», «Плавання», «Гімнастика», «Легка атлетика», «Бокс» тощо, які повинні забезпечити її ефективність. Дисципліна «Рухливі ігри» є обов'язковою для студентів спеціальності «Фізичне виховання», «Спорт», «Фізична реабілітація» у всіх вищих навчальних закладах України 3-4 рівня акредитації фізкультурного та педагогічного профілю, де готують майбутніх фахівців із фізичного виховання та спорту. Цей курс поміж спортивно-педагогічних дисциплін вважається одним із базових як у підготовці вчителя фізичної культури так і інструктора з дитячо-юнацького туризму. Аналіз навчальних програм з дисципліни «Рухливі ігри» різних вишів показав, що за змістом вони є достатньо схожими, складені відповідно до вимог державного стандарту, але мають різну кількість кредитів - від 2 до 3 і у змісті ніде в них не знайдено такого пункту, як навчання рухливим іграм туристської спрямованості.

Рухливі ігри - важливий засіб всебічного виховання дітей різного віку. Правильно підібрані ігри сприяють гармонійному розвитку організму дітей. Рухливі ігри туристської спрямованості задовольняють потребу організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду. За допомогою ігор у дітей закріплюються та вдосконалюються різноманітні вміння і навички з основних рухів (ходьби, бігу, стрибків, рівноваги), розвиваються такі важливі фізичні якості, як швидкість, витривалість, гнучкість, координаційні здібності.

Для з’ясування актуальності проблеми підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту до використання рухливих ігор туристської спрямованості у професійній діяльності в сфері дитячо-юнацького туризму було проведено анкетування студентів. Результати проведеного анкетування засвідчили, що рівень підготовленості майбутніх фахівців з фізичного виховання і спорту до проведення варіативного модуля «Туризм» згідно з програмою для загальноосвітніх навчальних закладів повністю готові 2,7% респондентів, частково підготовленими себе вважають 10,9% і не підготовленими - 75%. Не змогли відповісти 11,4% опитаних. Визначено, що під час проходження навчальних практик на уроках фізичної культури лише 2,9% студентів включали до змісту ігри з елементами туризму, 4,7% іноді їх використовували, а 92,4 % не використовували взагалі. У професійній діяльності майбутнього фахівця з фізичної культури і спорту велике значення мають рухливі ігри туристської спрямованості, які використовуються для рішення навчальних, виховних й оздоровчих завдань відповідно до вимог програми для дітей 5-9 класів з урахуванням їх фізичного й розумового розвитку й природної підготовленості.

В позаурочних заняттях (спортивний час, рухлива перерва тощо) ігри та естафети з елементами туризму часто використовували 8,6%, іноді використовували 13,5% і 77,9% не використовували взагалі. Не використання рухливих ігор туристської спрямованості у своїй практичній діяльності студенти пояснюють тим, що вони мають низьку теоретичну підготовку з цього питання, у бібліотеках зустрічається обмаль такої інформації, а пошуком даної інформації у Інтернеті студенти себе не обтяжують, бо можна використати найбільш поширені та загально відомі ігри. Також не можна обійти увагою і той факт, що для проведенні ігор туристської спрямованості все ж загальноосвітньому закладу необхідно мати хоч малу матеріально-технічну базу. Бажано щоб у школах була достатня кількість рюкзаків, компасів, мотузок різної довжини та товщини, м’ячі, кеглі, корзини, мішечки, дощечки, колодки, канати, прапорці, лавки тощо.

Рухливі ігри туристської спрямованості можна використовувати у різному віці для виховання у дітей морально-вольової підготовки, активізації уваги й регулювання емоційного стану. Їх широке використання сприяє зниженню гіподинамії, тому що компенсує дефіцит рухової активності і дозволяє отримати навички туристської діяльності. Незначне використання рухливих ігор і естафет з елементами туризму під час навчальних практик обумовлюється тим, що студенти.

По-перше, 91% не задоволені методичним забезпеченням навчального процесу. Лише 9% студентів українських вишів зосталися задоволеними навчально-методичним забезпеченням, яке здійснюється за рахунок видання посібників та методичних розробок професорсько-викладацьким складом таких вишів як Переяслав-Хмельницький університет ім. Г. Сковороди, НУФВіС України, ДДІФКіС, ЛДУФК, ЗНУ. Відмітимо, що це питання нажаль й досі зостається актуальним і не вирішеним завдяки багатьом причинам, про що неодноразово наголошувалося рядом фахівців.

По-друге, студенти недостатньо володіють спеціальної термінологією. Так, 54,7% зовсім не володіють спеціальними туристичними термінами, 26,1% володіє частково і 10% вважають свій рівень достатнім. 9,2% респондентів не змогли відповісти.

По-трете, студенти недостатньо мають базових знань з основ орієнтування на місцевості. Так, 67% мають низький рівень володіння, 22% - середній і 6,5% високий рівень. 4,5% респондентів не змогли відповісти.

Четверте, це недостатньо знань з підготовки спортивного спорядження та обладнання, яке необхідного до проведення занять туристської спрямованості.

П’яте, це невисокий рівень знань про забезпечення техніки безпеки при організації занять з елементами туризму, недостатні знання з техніки подолання туристський перешкод.

Висновки та перспективи подальших досліджень. На сучасному етапі при достатній кількості ВНЗ в Україні з підготовки туристських кадрів спостерігається недостатність рівня знань та вмінь випускників, які б відповідали вимогам сьогодення у сфері дитячо-юнацького туризму. Це потребує удосконалення навчально-методичної роботи, перегляду навчальних планів та програм, удосконалення практичної підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання та спорту до професійної діяльності у сфері дитячо-юнацького туризму. Сьогодні вища школа, виходячи з потреб і вимог часу, має не тільки закласти міцний фундамент знань, але й навчити студентів поповнювати, оновлювати свої знання та впроваджувати їх у практику роботи шкільних та позашкільних навчальних закладів освіти.

Література

1. Балахнічова Г., Завацька Л., Заремба Л. Професійна підготовка фахівців фізичної культури і спорту // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2008. Т.1. С.138-142.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. 1440 с.
3. Гальченко Л.В. Деякі аспекти підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання рухливих і національних ігор у професійній діяльності // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. 2015. Вип.129(2). С.121-125.
4. Гарбар Г.А. Підготовка фахівців сфери туризму у вищих навчальних закладах України // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Філософія. 2013. Вип.41(1). С.246-257.
5. Дьяченко Е. Влияние целенаправленного использования подвижных игр на процесс освоения навыков плавания студентами // Cultura fizică şi sportul într-o societate bazată pe cunoaştere: Conferinţă Ştiinţifică Internaţională (Chişinău, 6-7 noiemb. 2015). Chişinău: USEFS, 2015. Р.61-65.
6. Корносенко О. Аналітичні аспекти використання гри у системі освіти // Педагогічні науки. 2012. Вип.54. С.36-41.
7. Міцкевич Н.І. Підготовка майбутніх фахівців фізичної культури та спорту. URL: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/18218/1/5.pdf.
8. Однолеток Т.В., Лянной М.О. Профессиональная подготовка будущих учителей физической культуры как педагогическая проблема. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/professionalnaya-podgotovka-buduschih-uchiteley-fizicheskoy-kultury-kak-pedagogicheskaya-problema
9. Плачинда Т. Фахова підготовка майбутніх фахівців у контексті євроінтеграції. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/.
10. Стратий Н. Профессиональная подготовка специалиста по физическому воспитанию // Cultura fizică şi sportul într-o societate bazată pe cunoaştere: Conferinţă Ştiinţifică Internaţională (Chişinău, 6-7 noiemb. 2015). Chişinău: USEFS, 2015. Р.83-85.
11. Шапар В.Б. Психологічний тлумачний словник. Х.: Прапор, 2004. 640 с.
12. Ярошик М., Мартин П. Зміст підготовки бакалаврів фізичного виховання у вищих навчальних закладах фізичного виховання і спорту України // Освіта регіону. 2011. №3. С.480.
13. Airey D. Growth and Change in Tourism Education // Rethinking of Education and Training for Tourism. Zagreb: Graduate School of Economics & Business, University of Zagreb, 2002. Р.13-22.
14. Bartoluci М., Marsanic H. Tourism Education and Training of Professionals in Sport // Rethinking of Education and Training for Tourism. Zagreb: Graduate School of Economics & Business, University of Zagreb, 2002. Р.431-439.
15. Botterill D. Making Connections between Industry and Higher Education in Tourism. London: NLG, The Tourism Society, 1996. Guideline 5.
16. Cooper C., Shepherd R. The Relationship Between Tourism Education and the Tourism Industry: Implications for Tourism Education // Tourism Recreation. 1997. Research 22(1). P.34-47.
17. Lisitzina T.B., Pavlova A.V., Khanmurzina R.R. et al. Features of the Professional and Motivating Training Content Design for Students Majoring in "Tourism" // Asian Social Science. 2015. Vol.11. No.1.
18. Goodenough R.A., Page S.J. Planning for Tourism Education and Training in the 1990s: Bridging the Gap Between Industry and Education // Journal of Geography in Higher Education. 1993. No.17(1). P.57-72.
19. Jasic Z. Education as a Factor of Efficiency in Tourism // Rethinking of Education and Training for Tourism. Zagreb: Graduate School of Economics & Business, University of Zagreb, 2002. Р.103-111.
20. Ladkin A. The Relationship Between Employment and Tourism Education: Issues for Debate // Rethinking of Education and Training for Tourism. Zagreb: Graduate School of Economics & Business, University of Zagreb, - 2002. Р.45-56.
21. Polucha I. Turystyka jako gra - innowacje w aktywizacji turystycznej // Ekonomiczne Problemy Turystyki. Szczecin: Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Szczecin´skiego. 2015. №1. S.57-71.

Скрипченко И.Т. Теоретико-методические аспекты использования подвижных игр туристской направленности в подготовке будущих специалистов по физическому воспитанию и спорту к профессиональной деятельности в сфере детско-юношеского туризма

В статье на основе анализа научно-методической литературы и анкетирования будущих специалистов по физическому воспитанию и спорту определено состояния профессиональной готовности к деятельности в сфере детско-юношеского туризма. Изучение на дисциплине «Подвижные игры» будущими специалистами по физическому воспитанию и спорту подвижных игр туристской направленности позволит имитировать среду будущей профессионально-педагогической деятельности и сформировать их профессиональные умения. Таким образом, при достаточном количестве ВНЗ на Украине по подготовке кадров для сферы детско-юношеского туризма наблюдается недостаточный уровень знаний и умений выпускников, которые бы отвечали сегодняшним требованиям. Сегодня необходимо усовершенствовать учебно-методическую работу, откорректировать содержание программ учебных дисциплин, усовершенствовать практическую подготовку будущих специалистов по физическому воспитанию и спорту к профессиональной деятельности в сфере детско-юношеского туризма.

Ключевые слова: профессиональная подготовка, детско-юношеский туризм, подвижные игры туристской направленности.

Skrypchenko I.Т. Theoretical and methodological aspects of the use of active games with elements of tourism in the preparation of future experts in physical training and sports for professional work in the sphere children's-youthful tourism

On the basis of the analysis of the scientific and methodological literature and questioning the future experts in physical training and sports to determine the state of readiness for professional work in the sphere children's- youthful tourism. Analyzed the training of future professionals by means of games. It is shown that the active game with elements of tourism at the same time provide physical, mental, moral and labor education. They can be used in work with children of all ages in school and secondary extracurricular institutions. Questioning the future experts in physical training and sports showed their low willingness to be held in the school of variable module "Tourism". During training students practice 92% do not use in physical education classes games with elements of tourism, and in extra-curricular activities - 78%, respectively. The reasons are as follows: 91% of students are dissatisfied with training and methodological support, 54.7% of students are proficient enough special terminology, 67% of students have low basic knowledge of orienteering, lack of knowledge and training in the sports equipment, safety and technology to overcome the obstacles of tourism. The study of the future experts in physical education and sport in the discipline "Active games" active gaming with elements of the tourism environment will allow simulate future professional and educational activities, and shape their professional skills. Thus, a sufficient number of higher educational establishments in Ukraine training for the sphere children's- youthful tourism there is an insufficient level of knowledge and skills of graduates that would meet modern requirements. Today it is necessary to improve the educational works, edit the content of programs of academic disciplines, improve the practical training of future specialists in physical education and sport for professional work in the sphere children's-youthful tourism.

Key words: professional training, children's-youthful tourism, active games with elements of tourism.