Смирнов І.Г.
Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах партнерства:
освіта, наука, практика» (м. Львів, 27-29 жовтня 2021 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2021. 202 с. C.59-64.

Музеї Великобританії та їх використання в українсько-британському туризмі (на прикладі Імперського воєнного музею у Лондоні)

Для розвитку українсько-британського туризму велике значення має ознайомлення українських туристів з туристичними ресурсами Великобританії. Серед них важливе місце займають історико-культурні об’єкти, зокрема пов’язані з військовою історією цієї країни, яка у ХІХ - першій половині ХХ ст. була найрозвинутішою економічно і військово-світовою супердержавою. Найцікавіші матеріали з цим пов’язані знаходяться нині в британських музеях, серед них Музей Вікторії та Альберта, Британський музей тощо. Для розвитку воєнного туризму між Україною та Великобританією особливу роль відіграють воєнно-історичні музеї. Для туристів з Великобританії надзвичайно цікаво є відвідати такі музеї в Україні, такі як, насамперед, Музей Другої світової війни та Історичний музей у Києві, Одесі тощо. Відповідником найбільших українських військово-історичних музеїв у Великобританії є Імперський воєнний музей у Лондоні, ознайомлення з експонатами якого, без сумніву, буде вельми цікавим для українських туристів і сприятиме поглибленню українсько-британських туристичних зв’язків.

Імперський воєнний музей у Лондоні

Ще 70 років тому Британія була імперією, над якою ніколи не заходило сонце, оскільки її колонії знаходились на усіх континентах, окрім Антарктиди. Збереження цієї величезної держави було неможливо без постійної участі у різних видах конфліктів, про що і розповідає експозиція Імперського воєнного музею у Лондоні. У наш час Британія - вже не імперія, тому згідно сучасної музейної концепції цей заклад має метою «надати людям інформацію про сучасну війну та її вплив на особистість та суспільство» [1]. Але навесні 1917 р., коли створювався цей музей, сенс у нього закладався саме імперський та мілітаристський у дусі національного гімну Британської імперії «Пануй, Британіє!». Далі у гімні уточнювалось «Пануй, Британіє! Пануй на морях …», що можна вважати абсолютно логічним, оскільки першість англійців на морях ніхто особливо не піддавав сумніву [2, с.130]. Тому не випадково, що перше, що бачать сьогодні відвідувачі, наближуючись до Імперського воєнного музею - дві величезні 15-дюймові гармати з лінійних кораблів «Резолюшн» та «Реміллієс». Однак, якщо не рахувати розміщеної у Лондоні біля Тауерського мосту філії музею - легкого крейсеру «Белфаст», основна частина експозиції Імперського воєнного музею присвячена саме військовим діям на суходолі.

Найбільших втрат в історії британська армія зазнала 1 липня 1916 р. - у перший день наступу на р. Соммі, причому значна частина з 21,5 тис. загиблих та пропалих без вісті військовослужбовців прийшлася не тільки на мешканців Британії, але й на з’єднання, що прибули з колоній та домініонів - Канади, Австралії, Індії, Південної Африки, Нової Зеландії. Відповідно і основний акцент в експозиції музею з самого початку його існування робився саме на Першій світовій війні. Відбір експонатів до музею почався ще перед закінченням війни і здійснювався за чотирма основними напрямками:

  1. історія та озброєння військ у ХХ ст.;
  2. військово-морський флот;
  3. виробництво зброї та боєприпасів;
  4. діяльність тилу.

Урочисте відкриття музею відбулося 9 червня 1920 р. у присутності короля Георга V у Кришталевому палаці Лондона. Але, оскільки, ця споруда звичайно орендувалася під різноманітні виставкові заходи, через 4 роки експозиція переїхала до будинку Імперського інституту у районі Лондона - Південний Кенгсінгтон. Цей район є доволі насичений музеями, але приміщення виявились затісними і 1936 р. відбувся новий переїзд музею - на цей раз до будинку Королевської психіатричної лікарні на Ламбет-роуд, яке первісно передбачалося знести, але потім вирішили його перепрофілювати. Тут може бути виправдання, що війна - це, у певному сенсі, теж вар’ятство.

З початком Другої світової війни працівники музею почали збирати матеріали з поточних подій, але незабаром ця діяльність припинилась. По-перше, країні доводилось думати про виживання, по-друге, війна явно йшла не за планами, а по-третє, 31 січня 1941 р. будинок музею був пошкоджений прямим попаданням німецької авіабомби. Експозицію закрили, а потім відкривали частинами, починаючи з 1946 р. Але оскільки з того часу Британська імперія почала стрімко розвалюватися, то акценти політ коректно змістили в бік впливу війни на людину та суспільство.

На першому поверсі музею відвідувачі одразу потрапляють у головну залу - так звану Велику виставкову галерею, заставлену найбільшими експонатами. Серед них дві британські артилерійські гармати часів Першої світової війни (84 - мм британська польова гармата та 9,2 - дюймова гаубиця). Їхній сусід - знаменитий британський танк МkV - відмітився на фінальному етапі військових дій при прориві німецької оборони у Франції. Палубний варіант англійського винищувача «Сопвіч Кемел» нагадує, що авіаносці теж з’явилися у Першу світову, хоча і мали на борту по одному літаку і скромно називалися «авіаматками». Експонований літак, до речі, був учасником бойових дій і збив 18 серпня 1918 р. німецький дирижабль над Північним морем.

Техніка часів Другої світової війни представлена англійським стрілецьким танком «Матильда», німецькою самоходною гарматою «Ягдпантера», британською 25-фунтовою (5,5-дюйма) польовою гарматою, британським винищувачем «Спітфаєр», американським винищувачем «Мустанг» та їх опонентом - німецьким реактивним винищувачем He-162, що був заявлений нацистами, як «диво-зброя», але так і не врятував третій Рейх від розгрому.

Імперський воєнний музей

Пригадали в музеї і про роль Червоної Армії у розгромі Німеччини: про це нагадують танки ІС-2 та знаменитий Т-34, який, до речі, потрапив до музею через треті руки: у дійсності він був виготовлений вже після Другої світової війни у Чехословаччині та проданий єгиптянам, які втратили його під час проведеної британцями 1956 р. операції із здійснення контролю над Суецьким каналом. Але оскільки «тридцятьчетвірки» набули популярності зовсім не в Єгипті, музейники розфарбували танк у кольори 95-ї танкової бригади, яка захоплювала Берлін у травні 1945 р. Біля нього знаходиться міцно пошкоджена вантажівка «Шевроле», що використовувалась у рейдах британських диверсійних груп («щурів пустелі») під час бойових дій у Північній Африці. Боям з військами німецького генерала Роммеля у Північній Африці взагалі приділено особливу увагу, оскільки британці м’яко, але наполегливо натякають, що перелом у Другій світовій війні відбувся саме після розгрому військ цього «Лиса пустелі». Тому не дивно, що на особливо почесному місці знаходиться американський танк М3А3 Grant, на якому їздив переможець Роммеля британський фельдмаршал Монтгомері.

Окремі експозиції присвячено двом світовим війнам та локальним воєнним конфліктам, причому подаються вони під різним кутом та з різних ракурсів, наприклад у розділі «Бліцкріг» ефектно виглядає фрагмент, у якому відтворено обстановку і атмосферу лондонських бомбосховищ [2].

Третій поверх відведено під експозиції, що розповідають про Голокост та нацистські концтабори. У розділі, присвяченому періоду холодної війни та протистоянню між західним та східним блоками, можна побачити зразки радянської техніки - танки Т-55, Т-72М, бойову машину піхоти БМП-1. Повертаючись до центральної зали музею, слід відмітити його домінанту - 19-метрову американську балістичну ракету «Поларіс», якою озброювалися з 1960 р. атомні підводні човни НАТО. А поруч знаходиться її антипод - німецький одномісний підводний човен «Бібер», що виготовлявся з травня 1944 р. Але спроби використання подібних міні-субмарин проти британського флоту в Ла-Манші закінчились повним фіаско. Представлена у музеї також прабабця сучасних крилатих ракет - німецька безпілотна літаюча бомба V-1, оснащена імпульсним реактивним двигуном. Окремі розділи музею присвячено військовій архітектурі та розвідслужбам. До переваг експозиції слід віднести її інтерактивність: відвідувачі можуть залізти до кабіни літака, спробувати різні прилади тощо. Предметний ряд супроводжується демонстрацією кінохроніки та звуковими ефектами.

Імперський воєнний музей у Лондоні має такі філії [3]:

  1. Даксфорд - найбільший авіаційний музей Великобританії (біля Кембріджа).
  2. Крейсер «Белфаст» (у Лондоні, біля мосту Тауер).
  3. Військові кімнати Черчілля (підземний командний пункт часів Другої світової війни - знаходиться у центрі Лондона).
  4. Імперський воєнний музей - Північ (найновіша філія, відкрита у 2002 р., у м. Манчестер).

Крейсер «Белфаст»

Як відомо, перша леді України О. Зеленська започаткувала діяльність з впровадження аудіоекскурсій українською мовою у найбільших музеях світу. У цьому списку з британських музеїв задіяно знаменитий Тауер. Думається, що наступним об’єктом має бути як раз Імперський воєнний музей у Лондоні, адже українці становили значну частину у Збройних Силах СРСР, як держави - однієї з переможниць у Другій світовій війні, так, тільки у танкових військах на українців припадало 2/3 персоналу.

Список використаних джерел

1. Empire War Museum London. URL: https://www.iwm.org.uk/.
2. Yakovenko N. A Concise British History. Lectures for students of English Language Departments of Universities. Kyiv: Bohdana, 1999. 192 p.
3. Імперський воєнний музей. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Імперський_воєнний_музей.
4. Соколов А. Пам’ять почившей империи // Война. 2021. №16. С.38-39.
5. Гирич Я. Пам’ятки заговорили українською // Український тиждень. 2021. №28. С.49.