Сокол Т.Г., Доліч Є.Р.
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Регіональний туризм: сучасний стан та
шляхи оптимізації» (м. Київ, 2 квітня
2021 р.). К.: КРОК, 2021. С.117-118.

Перспективи стандартизації та сертифікації в туристичному бізнесі України

У сучасних умовах ведення туристичного бізнесу багато уваги необхідно приділяти виконанню комплексу заходів, спрямованих на підвищення якості надання туристичних послуг, розроблення дієвих стандартів обслуговування туристів, поліпшення роботи всіх підприємств сфери туризму. З метою вдосконалення організації туристичної діяльності більшість країн світу застосовує спеціальні механізми впливу на суб’єктів підприємництва, які знаходять відображення у запроваджуванні процедур стандартизації та сертифікації туристичних послуг, ліцензування туристичної діяльності, використання яких залежить від певної моделі державного регулювання в галузі туризму [1].

Сьогодні туризм виступає однією з високодохідних галузей господарювання, яка в сучасних умовах глобалізації безперервно та динамічно розвивається, сприяючи вирішенню цілого комплексу соціально-економічних проблем. Розвиток туризму відіграє важливу роль у вирішенні соціальних проблем [2].

В Україні існують всі передумови для розвитку туристичної сфери. Зручне географічне розташування, сприятливий клімат, різноманітний рельєф, унікальне поєднання природно-рекреаційних ресурсів, культурно-історичної спадщини, розгалужена санаторно-курортна база - всі ці фактори зумовлюють конкурентні переваги України в пропозиції туристичного продукту.

Основними перепонами, що перешкоджають розвитку туристичного сектору в Україні, сьогодні є переважно чинники військово-політичного, управлінського, економічного, екологічного та культурного характеру та пандемія [3].

У сучасних умовах господарювання на розвиток туризму в Україні негативно впливає також напружена політична ситуація. На наш погляд, анексія Криму та події на Сході та Півдні України вже сьогодні вплинули на зниження розмірів в'їзних і внутрішніх туристичних потоків та на обсяги виїзного туризму. Адже частина українських туристів, яка надавала перевагу відпочинку біля моря, змушена їхати за кордон або відмовитися від такого виду відпочинку. Також великої шкоди для туризму завдала пандемія COVID-19. Адже, через неї багато туристів відмовилося від туризму навіть на території України.

Сертифікація, як і стандартизація, і ліцензування є способом державного регулювання туристичної діяльності. У нашій країні перші спроби проведення сертифікації продукції здійснювались ще за часи Радянського Союзу.

Світові та європейські структури у сфері стандартизації та сертифікації сприяють приведенню якості вітчизняних туристичних послуг до міжнародних стандартів, гармонізації системи стандартизації й сертифікації підприємств туристичної галузі України з відповідними Директивами ЄС.

Робота з іноземними компаніями засвідчила, що довіра до підприємства виникає тоді, коли в нього є документи, що підтверджують загальноприйняті, міжнародні критерії якості. Звичайно, можна ще якийсь термін працювати без сертифіката ISO (Міжнародна організація по стандартизації), але якщо туристичне або готельне підприємство має намір досягти більшого та динамічно розвиватися, то саме життя змусить його намагатися одержати цей сертифікат. Відсутність такого документа свідчить про те, що якість послуг підприємство не гарантує на зовнішньому ринку. І якщо наші українські замовники до наявності стандарту ISO ставляться поки стримано, то західні партнери - пунктуальні у даному питанні. При відсутності сертифіката, що підтверджує відповідність міжнародним стандартам якості, останні можуть відмовитися від спільних проектів. Не випадково, що сьогодні дуже велика кількість українських підприємств прагнуть його одержати [4].

Отже, підводячи підсумок, слід наголосити, що стандартизація та сертифікація в Україні є способом державного регулювання туристичної діяльності. Але в перспективі поліпшені стандарти у сфері якості туристичних послуг та сертифікація, як інструмент забезпечення їх якості, зможуть забезпечити дієвий контроль загальної якості туристичного продукту.

Цитування

1. Незвещук-Когут Т.С. Проблеми та напрями підвищення ефективності управляння якістю обслуговування на туристичних підприємствах // Ефективна економіка. 2015. №4.
2. Арбузова Ю.В. Яковенко В.Д. Перспективні напрями розвитку зеленого туризму в Україні // Інформаційні технології в освіті, науці та виробництві. 2014. Вип.3(4). С.120-128.
3. Талалай В.В. Сучасний стан та перспективи розвитку туристичної галузі в Україні // Інновації та науковий потенціал світу: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 17.03.2016 р.). Вінниця: Видавництво-друкарня «Діло», 2016. 52 с. C.18-20.
4. Галасюк С.С. Стандартизація, сертифікація туристичних послуг та ліцензування туристичної діяльності: навч. посіб. Одеса: Астропринт, 2011. 234 с.