Стадник Я.Д.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Теорія, практика та інновації розвитку
туристичної і готельно-ресторанної індустрії»
(м. Умань, 27 травня 2026 р.)
Умань: УНУ, 2026. 313 с. С.300-302.
Оцінка туристичної привабливості дестинації
Оцінка туристичної привабливості дестинації - це комплексний аналіз, який дозволяє визначити потенціал території для залучення мандрівників та її конкурентоспроможність на ринку. В сучасних умовах цей процес вийшов за межі простого підрахунку пам’яток і включає оцінку здатності локації задовольнити запит на той самий індивідуалізований та «тихий» досвід, про який ми згадували раніше.
Базові аспекти проведення оцінки території зазвичай містять кілька ключових блоків.
По-перше, аналізується ресурсний потенціал, який поділяється на природний (клімат, ландшафти, наявність водойм чи заповідних зон) та історико-культурний (архітектура, музеї, подієвий календар, гастрономічні традиції).
Однак наявність самих лише ресурсів не робить дестинацію привабливою, якщо до них немає зручного доступу. Тому другим критичним фактором є інфраструктурна готовність: транспортна логістика, якість доріг, наявність різнопланових засобів розміщення (від глемпінгів до п’ятизіркових готелів) та рівень розвитку цифрових сервісів (стабільний Wi-Fi, онлайн-навігація, можливість безготівкової оплати).
По-друге, в епоху після пандемії та глобальної нестабільності на перше місце вийшов фактор безпеки та екологічності. Дестинація оцінюється за рівнем особистої безпеки для туриста, якістю медичного обслуговування та екологічним станом довкілля.
Привабливість території сьогодні прямо залежить від відсутності овертуризму: мандрівники шукають «незаїжджені» локації, де вони можуть відчути автентичність, а не стати частиною натовпу. Також враховується інституційна підтримка - наявність стратегії розвитку туризму, активність місцевих громад та відкритість локального бізнесу до інновацій.
Підтримка високої якості природного середовища є ключовим фактором, що значно підвищує привабливість території, особливо для екологічного та оздоровчого туризму [1, с.379].
Важливим сучасним критерієм є іміджева складова, або бренд дестинації. Оцінка включає аналіз того, як локація представлена в цифровому просторі, які емоції вона викликає та наскільки її «легенда» відповідає реальному досвіду. Економічна доступність (співвідношення ціни та якості) залишається базовим фільтром, проте вона все частіше розглядається через призму унікальності: турист готовий платити більше за ексклюзивний досвід, який неможливо відтворити в іншому місці.
Зрештою, інтегральна оцінка привабливості дозволяє зрозуміти, чи зможе дестинація не просто залучити відвідувача один раз, а перетворити його на лояльного гостя, який забезпечить сталий розвиток регіону.
Актуальність оцінки туристичної привабливості дестинацій досягла свого піку через радикальну зміну глобального ландшафту подорожей.
- По-перше, після років пандемійних обмежень та геополітичних зрушень, споживач став надвимогливим: він більше не купує «просто квиток», він інвестує у свій ментальний стан.
- По-друге, кліматична криза та цифрова трансформація змушують регіони переглядати свої стратегії, адже те, що було привабливим десятиліття тому, сьогодні може вважатися етично застарілим або екологічно небезпечним.
Оцінка дестинації сьогодні базується на трьох складових:
- регенеративність та екологічний слід. Сучасна привабливість визначається не наявністю готелів, а здатністю дестинації відновлюватися. Туристи дедалі частіше обирають локації з низьким вуглецевим слідом, де впроваджено циркулярну економіку та збережено біорізноманіття. Оцінка тепер включає індекс «тиші» та чистоти повітря, що напряму корелює із запитом на ментальне здоров’я. Дестинація, яка потерпає від овертуризму, автоматично втрачає бали привабливості, оскільки натовп руйнує головний продукт - спокій;
- цифрова зрілість. Актуальність оцінки також диктується рівнем діджиталізації. Якщо локація не має «цифрового двійника» (можливості віртуального знайомства, онлайн-бронювання всіх сервісів в одному додатку, безконтактної оплати навіть у віддалених точках), вона випадає з поля зору сучасного мандрівника. Швидкість доступу до інформації та якість 5G-покриття стали такими ж базовими критеріями привабливості, як наявність питної води чи даху над головою;
- автентичність та соціальна стійкість. Сьогодні оцінюється не кількість музеїв, а глибина занурення в локальну культуру. Привабливою є та дестинація, де місцева громада не просто обслуговує туристів, а є активним учасником процесу, зберігаючи свою ідентичність. Це створює ефект «справжнього життя», за яким полює сучасний мандрівник.
Оцінка соціального клімату - наскільки місцеві жителі раді гостям і чи не витісняє туризм їх із власних міст - стала критичним показником довгострокової життєздатності регіону.
Оцінка туристичної привабливості дестинації сьогодні є комплексним процесом, який еволюціонував від кількісного обліку пам’яток до глибокого аналізу здатності території забезпечити індивідуалізований та оздоровчий досвід. В основі цього процесу лежить поєднання природного й культурного потенціалу з високою якістю інфраструктури, де транспортна доступність та рівень сервісу доповнюються розвиненими цифровими послугами.
Отже, у сучасних умовах глобальної нестабільності ключовими критеріями стали безпека та екологічність, що робить «незаїжджені» локації без овертуризму набагато привабливішими за традиційні масові центри.
Економічна ефективність регіону тепер оцінюється через його бренд у цифровому просторі та здатність запропонувати унікальну «легенду», яка відповідає запиту мандрівника на справжність та ментальне перезавантаження. Актуальність такого підходу зумовлена радикальною зміною вимог туриста, який інвестує насамперед у власний емоційний стан, а не просто в зміну локації.
Оновлена оцінка базується на трьох стратегічних «стовпах»:
- регенеративності, що передбачає відновлення екосистеми та мінімальний вуглецевий слід;
- цифровій безшовності, де наявність цифрового двійника дестинації та швидкісного інтернету є базовою потребою;
- а також на соціальній стійкості, що визначає рівень занурення в автентичну культуру через гармонійну взаємодію з місцевою громадою.
Зрештою, оцінка привабливості перетворилася з економічного звіту на інструмент стратегічного управління, який дозволяє перетворити короткочасний візит на довготривалу лояльність гостя, забезпечуючи при цьому сталий розвиток і збереження ресурсів самої території.
Бібліографічний список