Стецишин А.І., Миронов Ю.Б.
Матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф.
«Фінансово-економічні механізми розвитку
підприємництва: теоретичний та практичний аспекти»
(м. Дніпро, 25-26 листопада 2021 р.)
Дніпро: НМетАУ, 2021. 310 с. С.92-93.

Напрями розвитку замкового туризму в Україні

Сучасна індустрія туризму - одна з найприбутковіших та найпопулярніших ніш у розвитку галузі світового господарства. Туризм впливає на економічний розвиток не лише на національному рівні, а й зумовлює зміни в розвитку певного регіону країни. За доходами, зайнятістю населення та іншими показниками туризм посідає одне з перших місць у світовій економічній системі.

Безперечно, розвиток замкового туризму є одним з важливих напрямів у туристичній індустрії України. Тому питання з підвищення ефективності даного сегменту ринку туристичних послуг та покращення його на національному рівні є актуальним сьогодні.

Найбільша кількість замків, фортець та оборонних монастирів збереглися до нашого часу на Західній України (за підрахунками різних експертів, приблизно 90% усіх замків і палаців держави) - на Львівщині, Івано-Франківщині, Тернопільщині, Волині, Закарпатті та Хмельниччині. До прикладу, надзвичайно поширеним та популярним як серед вітчизняних, так і серед закордонних туристів є маршрут «Золота підкова Львівщини» - комерційний маршрут замками Львівщини наразі це найприбутковіший туристичний маршрут, пропонований усіма львівськими туристичними фірмами. Проте багато замків України залишається в жахливому, занедбаному стані [1].

Європейський досвід свідчить про те, що понад 2/3 замків країн Європи нині успішно використовується у готельно-ресторанній справі. Замково-готельний бізнес визначається найприбутковішим напрямком використання фортифікаційних пам’яток давнини. В Україні розвиток такого бізнесу також має неабиякі перспективи. Такого роду турпродукт користується широкою популярністю серед європейських туристів, які цікавляться історичною спадщиною та надають перевагу відпочинку у стародавньому середовищі. Проте, на жаль, в нас є лише єдиний такий палац замкового типу, який приймає туристів-рекреантів - це палац графів Шенборнів на Закарпатті, який переобладнаний під санаторій «Карпати» [2].

палац графів Шенборнів на Закарпатті
Палац графів Шенборнів на Закарпатті

На нашу думку, Україні варто почерпнути досвід сусідніх держав у розвитку замкового туризму, щоб сформувати власну стратегію. Це може стати для нас яскравим вказівником для розв’язання проблеми збереження історико-культурної спадщини й підвищення конкурентного статусу на міжнародному туристичному ринку. Окрім того, це сприятиме зміцненню національної економіки (поява нових робочих місць, зростання доходів населення).

У Чехії, наприклад, існує досвід продажу замків у приватні руки. В нашій державі також був такий досвід продажу, але тепер цей замок зачинений для туристів. Тому перед впровадженням таких дій держава в першу чергу повинна заборонити приватним особам використовувати суто у власних цілях такі пам’ятки архітектури.

Створивши вигідні умови для інвесторів, Україна зможе не лише відновити культурні пам’ятки, але й розвинути туристичну галузь шляхом створення належної інфраструктури. Інвесторів повинна зацікавити можливість створення на базі замків готельно-ресторанних комплексів, музеїв тощо.

Однією з форм залучення інвестора є передача йому пакету акцій об’єкта, що відповідає розміру інвестиційного вкладу [3].

Перш за все потрібно створити стратегію по залученню і задоволенню великої кількості відвідувачів. Для цього потрібно домогтися забезпечення певних вимог, зокрема:

  • Доступність. Замок повинен бути відчиненим постійно або працювати за чітким графіком, оприлюдненим на офіційному сайті. Це розв’язує питання спонтанних відвідувачів, які не впевнені, чи буде відкрита ця пам’ятка, коли вони прийдуть, що є загальною проблемою для багатьох об’єктів культурної спадщини зі складним графіком роботи.
  • Паркінг. Наявність біля об’єкта обладнаної стоянки для автомобілів та автобусів, щоб туристи та туроператори не залишали свій транспорт на узбіччі, що може привести до ускладнення руху, або у віддалених до об’єкта місцях.
  • Комфорт і порядок. Наявність достатньої кількості урн для сміття для забезпечення порядку на прилеглій території. На території повинні працювати громадські туалети. Важливо передбачити зону для відпочинку відвідувачів.
  • Наявність брошур, путівників з повною інформацією про об’єкт та місцевість на різних мовах.
  • Регулювання кількості відвідувачів є важливою умовою під час пандемії COVID-19.
  • Адекватна цінова політика, яка б передбачала надання певних знижок пільговим категоріям населення (людям з обмеженими можливостями, дітям-сиротам, учасникам АТО, пенсіонерам, учням загальноосвітніх шкіл, студентам тощо).

Також додаткового розвитку замковому туризму надасть можливість проведення різноманітних фестивалів, вечірок, весіль, культурних заходів на їх території. Як приклад можна навести український проєкт сучасної музики EVE8, у рамках якого українські виконавці виступають у різних історичних місцях України [4]. Такі заходи привертають увагу туристів та усіх зацікавлених осіб до пізнання архітектурної спадщини, просуваючи таким чином внутрішній, зокрема і замковий, туризм. У рамках цього проєкту вже були проведені заходи в таких замках як Олеський, Підгорецький, Невицький, замок Паланок та ін.

Список використаної літератури

1. Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство / за ред. проф. Ф.Д. Заставного. К.: Знання, 2009. 575 с.
2. Рутинський М.Й. Замковий туризм в Україні. Географія пам’яток фортифікаціиного зодчества та перспективи іх туристичного відродження. К.: Центр учбовоі літератури, 2007. 432 с.
3. Довбенко О.М. Податкове стимулювання інвестицій в туристичний комплекс України. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/dovbenko3.htm.
4. Лобинцев Я. Проєкт EVE8 оновився і запускає третій сезон: деталі. URL: https://slukh.media/news/eve8-new-season/.