Стефанчук І.С.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Туристично-рекреаційна сфера: виклики
сучасності» (м. Хмельницький, 22 квітня 2026 р.)
Хмельницький: Хмельницький: Хмельницький
університет управління та права імені
Леоніда Юзькова, 2026. 231 с. С.24-25.

Роль місцевого самоврядування у розвитку лікувально-оздоровчого туризму під час повномасштабного вторгнення й за умов повоєнного відновлення

Місцеве самоврядування формує економічне, соціальне і культурне осердя держави. Особливості лікувально-оздоровчого туризму зводиться якраз до його важливої ролі в соціальному, економічному та культурному розвитку територіальних громад, зокрема, й держави, загалом.

Більш детально зупинимось на кожному з перерахованих аспектів.

Значимість лікувально-оздоровчого туризму в соціальному розвитку є визначальною, позаяк вона має безпосередній вплив на формування фізичного, психічного й духовного здоров’я людей. Розвинений лікувально-оздоровчий туризм та доступні широким верствам населення лікувально-оздоровчі тури і лікувально-оздоровчі послуги на регулярній основі покращуватимуть здоров’я усіх вікових категорій територіальних громад, регіону та країни в цілому. Позаяк лікувально-оздоровчі послуги зводяться не тільки до сугубо діагностичних, профілактичних, оздоровчих, лікувальних і реабілітаційних заходів, а включають і культурно-розважальну програму, - рекреанти мають можливість збагатити себе духовно й розширити свій кругозір. Хочемо додати, що територіальні громади відіграють і повинні відігравати важливу роль для забезпечення саме цієї соціальної позиції - як за умов повномасштабного вторгнення, так і в повоєнний період. Обґрунтовуємо свою позицію тим, що територіальні громади, в залежності від чисельності населення, є краще обізнаними які категорії найбільше потребують підтримки в наданні рекреаційних послуг - це й учасники бойових дій і їхні родини, внутрішньо переміщені особи, багатодітні сім’ї, особи з інвалідністю тощо. З цього випливає, що територіальні громади, в силу своїх фінансових і матеріальних можливостей, можуть забезпечити названим категоріям регулярне лікувально-оздоровче туристичне забезпечення.

Не менш важливою категорією, яка формує і формуватиме повоєнне відновлення є діти і тому дошкільнята, школярі та студентська молодь територіальних громад обов’язково повинні щорічно відправлятися в рекреаційні тури. Сучасна надскладна ситуація змусила мільйони українців, а особливо дітей виїхати за кордон. Їхнє повернення є більш, ніж сумнівним і тому кожна територіальна громада повинна дбати про здоров’я, культурний і духовний розвиток дітей, формуючи якісний людський капітал і сприятливі умови для його безперервного чисельного та якісного збільшення. Разом із тим, саме територіальні громади мають найповнішу інформацію про свої рекреаційні можливості або про їхню відсутність і, відповідно, це полегшує забезпечення якісного рекреаційного обслуговування для усіх перерахованих категорій. Відтак, територіальні громади, за відсутності достатнього матеріального й фінансового забезпечення, можуть обґрунтовано звернутися за відповідною підтримкою до органів публічного управління на регіональному й державному рівнях, а також налагоджувати взаємозв’язки із іноземними органами місцевого самоврядування та публічного управління.

Значимість лікувально-оздоровчого туризму в економічному розвитку територіальних громад логічно випливає із соціального і водночас є його передумовою та взаємопов’язаним процесом. Кожна територіальна громада, маючи повну інформацію про свої економічні можливості повинна ранжувати їх за реальним ступенем ефективності і за перспективами розвитку на майбутнє. Лікувально-оздоровчий туристичний потенціал і лікувально-оздоровча туристична діяльність тут не є винятком, оскільки надання лікувально-оздоровчих туристичних послуг може стати такою ж підприємницькою активністю, як і будь-яка інша форма господарювання зі створення матеріальних і нематеріальних благ задля задоволення потреб споживачів та з метою отримання прибутку. Відтак, якщо такі можливості є і вони об’єктивно оцінені з підприємницької та споживацької точок зору - тоді варто розгортати діяльність зі створення та надання лікувально-оздоровчих туристичних послуг. І тут територіальна громада може посприяти розвитку лікувально-оздоровчої туристичної діяльності, важливість якої за умов повномасштабного вторгнення і повоєнного відновлення обґрунтована.

Роль лікувально-оздоровчого туризму в культурному розвитку територіальних громад випливає з самої сутності і призначення рекреаційних послуг. Як було сказано вище, лікувально-оздоровче туристичне обслуговування, окрім спрямованих на покращення здоров’я людей процедурних заходів - також включає культурно-розважальну програму, яка духовно збагачує кругозір. Саме ця обов’язкова та важлива частина лікувально-оздоровчого туристичного туру стимулює територіальні громади (як ті, де є рекреаційні підприємницькі потужності, так і ті, які межують чи географічно близькі до них) подбати про наявні культурні й історичні об’єкти - позаяк вони повинні стати елементами культурно-розважальної програми лікувально-оздоровчого туру.

Таким чином, вкладені кошти територіальних громад (у тому числі із залученням бюджетної підтримки регіонального, державного й міжнародного рівнів, а також вітчизняних і зарубіжних інвестицій) у рекреаційний розвиток сприятиме позитивній економічній, соціальній і культурній динаміці та покращенню й розширенню національного людського потенціалу і капіталу.