Страчкова Н.В.
Матеріали доповідей ІІІ науково-практичної конференції
"Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-
рекреаційною економікою". Бердянськ: АУІТ "АРІУ", 2007.
Оцінка привабливості рекреаційних районів АР Крим
Внутрішня неоднорідність регіонального ринку, нерівномірний розподіл рекреаційних ресурсів на території Кримського півострова дають підстави для виділення рекреаційних районів у межах Кримського ринку рекреаційних послуг.
Враховуючи роботи географів та економістів за даною проблематикою, у межах Криму виділяються дев’ять рекреаційних районів:
- Південний (Ялтинська і Алуштинська міськради);
- Південно-Східний (Суданська та Феодосійська міськради);
- Східний (Керченська міськрада, Ленінський та Кіровський райони);
- Центральний (Бахчисарайський, Білогірський та Сімферопольський райони);
- Південно-Західний (Севастопольська міськрада);
- Західний (Євпаторійська міськрада, Сакський район);
- Північно-Західний (Чорноморський та Роздольненський райони);
- Південно-Східний (Ніжне гірський та Совєтський райони);
- Південний (Джанкойський, Красногвардейський, Красноперекопський, Первомайський райони).
Нами проводилася оцінка лише тих рекреаційних районів, які є зараз конкурентоспроможними. Враховуючи це, з кола аналізу виключено Північно-Східний та Північний райони. Також не розглядався Південно-Західний район, що пов’язано з особливим статусом міста Севастополь, а також нестачею статистичної інформації щодо рекреаційного розвитку цієї території.
Для порівняльної оцінки були використані показники, що відображають передумови розвитку рекреаційної галузі і ефективність її функціонування. У зв'язку з тим, що ці показники у натуральному виразі важко зіставити, був застосований метод бальної оцінки. Для переходу від окремих показників до балів був використаний метод первинних показників. При цьому для кожного показника Ф у межах сукупності порівнюваних територій визначають максимальне (Фmax) і мінімальне (Фmin) значення. Різниця Фmax - Фmin є розмахом значень. Він розбивається на 10 інтервалів, кожному з яких привласнюється бал від 1 до 10. Інтегральний бал, що відображає рівень рекреаційної привабливості рекреаційних районів був розрахований як середньоарифметичне за усіма балами. Результати бальної оцінки відображені у таблиці 1.
Таблиця 1. Оцінка привабливості основних рекреаційних районів АР Крим
| Регіон | Південний | Південно-східний | Східний | Західний | Північно-західний | Централь-ний |
| Показник | бал | бал | бал | бал | бал | бал |
| Природно-ресурсний потенціал, % у загальному обсязі АР Крим | 10 | 4 | 1 | 6 | 7 | 5 |
| Територіальна різноманітність природно-ресурсного потенціалу | 10 | 6 | 1 | 9 | 3 | 5 |
| Кількість засобів розміщення, од. | 10 | 2 | 3 | 3 | 1 | 3 |
| Кількість відпочиваючих (громадяни України), осіб | 10 | 2 | 1 | 4 | 1 | 1 |
| Кількість відпочиваючих (громадяни СНД), осіб | 10 | 4 | 1 | 9 | 1 | 2 |
| Кількість відпочиваючих (далеке зарубіжжя), осіб | 10 | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 |
| Кількість працівників у рекреаційній галузі, осіб | 10 | 2 | 1 | 7 | 1 | 1 |
| Коефіцієнт заповнюваної, % | 8 | 10 | 1 | 3 | 8 | 10 |
| Середня кількість днів перебування, дні | 3 | 4 | 3 | 10 | 1 | 5 |
| Обсяг додаткових послуг на 1 особу, грн. | 7 | 10 | 1 | 4 | 1 | 3 |
| Вартість 1-го койко-дня, грн. | 1 | 3 | 10 | 5 | 10 | 6 |
| Платежі до бюджету, тис. грн. | 10 | 2 | 2 | 3 | 1 | 5 |
| Сума балів | 99 | 50 | 26 | 65 | 36 | 47 |
| Середній бал | 8,3 | 4,2 | 2,1 | 5,4 | 3,0 | 3,7 |
Таким чином, можна зробити наступні висновки:
- існують різкі відмінності в рівні розвитку рекреаційної сфери в межах Кримського регіону; найуспішніше її функціонування спостерігається в Південному районі;
- усі проаналізовані райони за результатами оцінки можна розділити на три групи.
До першої групи відноситься лише Південний рекреаційних район (середній бал 8,25), який є безсумнівним лідером практично за усіма показниками. Найбільш сильними боками цього району є найвища частка і розмаїття природно-рекреаційного потенціалу (особливо ландшафтні, кліматичні, приморські ресурси), найбільша величина попиту на послуги регіону, особливо з країн далекого зарубіжжя. Слабкими боками його є порівняно нижча кількість днів перебування рекреантів, що пов’язано з найвищою в регіоні вартістю одного койко-дня, а також обмежений обсяг додаткових послуг.
До другої групи належать Західний, Південно-Східний та Центральний райони (5,4, 4,2 та 3,7 середні бали відповідно). Характерний найвищий коефіцієнт заповнюваності в регіоні у 2005 році для Південно-Східного району завдяки нижчої вартості відпочинку та достатньо розвиненої інфраструктурі. Для Західного району – це найдовше перебування рекреантів (переважають громадяни країн СНД) та високої кількості працівників рекреаційної галузі завдяки чіткої історично сформованої лікувальної спеціалізації. Для Центрального району, який є своєрідним «розподільником» рекреантів по території півострова, характерні середні значення основних показників, слабкими боками його є низький попит населення на відпочинок у регіоні.
Третя група об’єднує рекреаційні райони – «аутсайдери» – Північно-Західний та Східний рекреаційні райони (3,0 та 2,1 середні бали відповідно). Вони відрізняються низькою вартість відпочинку, але ефективність рекреаційної діяльності тут найнижча у регіоні.