Сусол Н.Я., Джурик Н.Р.-Й.
Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф.
«Модернізація економіки в умовах зростання
суспільної свідомості: людинорозмірність,
духовність, партнерство, кооперація»
(м. Полтава, 1 листопада 2016 p.)
Полтава: ПУЕТ, 2016. 231 с. C.190-193.

Соціально-економічні аспекти: їх вплив та значення для розвитку ресторанного господарства

Послуги ресторанного господарства є надзвичайно мінливим процесом, що постійно змінюється внаслідок соціально-економічних, культурних та інших умов. Саме система соціально-економічних цінностей, норм і тенденцій галузі ресторанного господарства виступає основою взаємин формуючих пропозиції та технології обслуговування. Щорічно відслідковуємо нові тенденції, вносяться нові пропозиції у комплексі основних та додаткових послуг, застосовуються нові форми обслуговування в харчуванні різних груп населення [1-3].

Послуги ресторанного господарства забезпечують задоволення потреб та гармонізацію інтересів споживачів і підприємств, які надають ці послуги, повинні відповідати вимогам:

- відповідності цільовому призначенню;
- точності і своєчасності надання;
- безпеці і екологічності;
- ергономічності і комфортності;
- естетичності;
- культури обслуговування;
- соціальної адресності;
- інформативності [4].

Соціальну адресність реалізовують шляхом створення доцільних пропозицій послуг, форм обслуговування у відповідних типах закладів ресторанного господарства.

ресторан

До особливостей соціально-економічного характеру в ресторанному господарстві відносимо [5]:

- залежність асортименту продукції підприємства від характеру попиту та особливостей обслуговуючого контингенту, його професійного, вікового, національного складу, умов праці;
- залежність змін попиту на продукцію та послуги закладів ресторанного господарства від пори року, дня в тижні, годин доби;
- підвищення культурного рівня різних верств населення шляхом ознайомлення з основними міжнародними нормами етикету гостинності;
- вивчення особливостей культури різних національностей та етносів шляхом споживання страв етнічних кухонь;
- популяризація регіональної та національної кулінарії шляхом обслуговування іноземних туристів, організації гастрономічних ярмарків, фестивалів та свят;
- надання комплексу послуг закладів ресторанного господарства забезпечує потреби в харчуванні, організації відпочинку, розваг і святкувань, в задоволенні інших соціокультурних потреб.

Проведений аналіз сучасного стану ресторанного господарства України дозволив встановити, що сьогодні за своїми економічними та соціальними показниками підприємства спрямовані на прибуток, і значно рідше ставлять завдання власного розвитку в контексті соціальних потреб населення. Доволі рідко розглядаються соціальні фактори підвищення ефективності функціонування підприємств галузі.

Аналізуючи структуру галузі за різними типами підприємств ресторанного господарства у продовж останніх років зауважено стійку тенденцію зменшення кількості їдалень - закладів, які орієнтовані на потреби соціальних верств населення [6]. На томність ринок насичений ресторанами, де доступність послуг у сьогоднішніх економічних реаліях стає дедалі меншою для середнього класу суспільства. Загалом структура ринку за різними типами закладів ресторанного господарства має деяку деструктуризацію, яка характерна для більшості регіонів країни, що має негативний вплив на забезпечення харчуванням різних груп населення країни і безумовно впливає на стан здоров'я та працездатність населення. Вочевидь, власники та керівники ресторанного господарства недостатньо аналізують ринок, тим сам створюють підвищення конкуренцію в одних нішах цінової категорії закладів, залишаючи поза увагою ймовірний потенційний попит на послуги харчування серед таких груп населення як робітники, працівники корпорацій, студенти та інші.

Сьогодні існує альтернативна концепція виміру соціально-економічного розвитку, яка полягає не у співвідношенні об'єктивних показників, а в суб'єктивній оцінці задоволення населення, яке воно отримує від життя, так званий рівень щастя, яке співвідноситься разом з тривалістю життя до екологічного благополуччя в країні [7]. У тій чи іншій концепція соціально-економічного розвитку ресторанне господарство неодмінно має створювати умови доступного та повноцінного харчування різних груп населення.

Соціально-економічні аспекти, що мають опосередковане та безпосереднє значення, в діяльності закладів ресторанного господарства не мають меж і повинні розглядатись як довгостроковий та нескінчений процес. Потрібно створювати механізми впливу на управління динамікою якісного розвитку галузі за усіма формами організації підприємств, забезпечувати соціальну адресність пропозиції комплексу основних та додаткових послуг. Від цього залежать не лише позитивні зрушення у виробничій та економічно-господарській діяльності підприємства ресторанного господарства, але і можливості забезпечити різні верстви населення харчуванням для повноцінної життєдіяльності.

Список використаних джерел

1. ТОП-16 модних кулінарних фішок 2016 року. URL: https://znaj.ua/content/top-16-modnyh-kulinarnyh-fishok-2016-roku.
2. Шевела Я.С. Інноваційні напрями розвитку ресторанного господарства в Україні / Я.С. Шевела // Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. «Готельно-ресторанний бізнес: інноваційні напрями розвитку» (м. Київ, 25-27 березня 2015 р.). Київ: НУХТ, 2015. С.131-132.
3. Прокопюк А. Сучасні тенденції розвитку ресторанного господарства України та Польщі / А. Прокопюк, Ю.Б. Феленчак // Науковий вісник НЛТУ України. 2015. Вип.25.4. С.259-265.
4. ГОСТ 30523: 1997 Услуги общественного питания. Общие требования. Чинний в Україні від 1998-07-01. Минск: Межгосударственный совет по стандартизации, метрологии и сертификации, 1997. 9 с.
5. Сусол Н.Я. Організація виробничої діяльності в закладах ресторанного господарства: навч. посіб. / Н.Я. Сусол. Львів: Галицька видавнича спілка, 2015. 316 с.
6. Литвиненко Я.В. Напрямки підвищення конкурентоспроможності закладів готельно-ресторанного господарства в Україні / Я.В. Литвиненко, Т.Є. Литвиненко // Економіка ринкових відносин. 2013. №12. С.50-53.
7. Савенко Ю.М. Основні тенденції ринку громадського харчування / Ю.М. Савенко // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. 2014. №4(78). С.31-37.
8. Лебедева Л. Соціально-економічний розвиток та способи його виміру / Л. Лебедева // Конкуренція. Вісник антимонопольного комітету України. 2013. №1(48). С.54-59.