Світлична В.Ю., Александрова С.А.
Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції розвитку індустрії туризму
та гостинності: глобальні виклики»
(м. Харків, 15 квітня 2024 р.). Харків:
ХНУМГ імені О.М. Бекетова, 2024. 342 с. С.182-183.

Підвищення ефективності розвитку підприємств гастрономічної сфери шляхом застосування важелів нейромаркетингу

В умовах сьогодення ресторанні заклади України переживають складні часи. Військові події на території нашої країни вкрай негативно на діяльність цих закладів і призвели до: загострення економічної нестабільності, порушення існуючих ланцюгів постачання продукції, переорієнтування споживачами своїх витрат на нагальні життєві потреби (а не відвідування ресторанів), падіння платоспроможного попиту населення.

Незважаючи на такі надзвичайно складні умови, вже із початку 2023 року частина ресторанних закладів стали відновлювати свою роботу. Саме тому і актуалізуються питання запровадження ресторанами якісних та ефективних змін в організацію своєї діяльності, підвищення рівня та якості обслуговування, вдосконалення послуг.

На думку авторів, одним із важливих напрямів запровадження новітніх важелів у свою діяльність виступають заходи нейромаркетингу.

Нейромаркетинг (або сенсорний маркетинг) за своїм змістом є маркетингом, засобами якого намагаються вплинути на органи чуття людей (слух, зір, нюх, тактильні чуття, смак) з метою створення позитивних стійких, тривалих емоцій та запам’ятовуваності продукції, послуг [1; 2]. Практично нейромаркетинг спрямований на вивчення реакції споживачів на рекламу («тригери») з метою виявлення закономірностей цих реакцій на різні види рекламних стимулів та прогнозування поведінки споживача, логіки прийняття ним рішень.

До кола інструментів нейромаркетингу відносяться:

• здійснення візуального впливу. Не можна не погодитися, що перше враження для відвідуваачів рестоорану створює саме характер оформлення його залів, якісний, естетичний дизайн і відповідна атмосфера. Саме ці фактори в подальшому стають базисом формування рівня задоволеності від відвідування ресторанного закладу;
• здійснення впливу через дотик. Ресторанні заклади повинні враховувати, що для кожної людини тактильні враження можуть значно впливати на їх емоційну реакцію від відвідування ресторану, формування відповідного враження від якості блюд, рівня обслуговування, а, отже, й створення їх лояльного ставлення. Ресторани можуть впливати на споживачів через канали дотику шляхом створення позитивного сприйняття відвідувачами якості запропонованих блюд через дотик, сприйняття відвідувачами відповідної атмосфери у ресторані, створення уважного, теплого відношення з боку персоналу ресторану;
• запровадження аромамаркетингу, тобто стимулювання поведінки споживача шляхом впливу на його поведінкові емоції ароматами штучного або природного характеру. Виходячи із властивості запахів вливати на мотиви поведінки споживачів, викликати відповідні асоціації та позитивні спогади, ресторани, тим самим, мають можливість створювати для споживачів відчуття комфорту та емоційного зв’язку із закладом. Для ресторанів аромаркетинг виступає важливою і об’єктивною складовою їх діяльності [3];
• здійснення впливу через смакові канали. Для ресторанних закладів, мабуть, один з найголовніших джерел впливу на своїх споживачів. І це пояснюється психологічними, фізіологічними та соціокультурними аспектами діяльності самих закладів харчування. Саме для ресторанного закладу постає завдання задовольнити смакові уподобання своїх відвідувачів, створити у них тільки позитивну реакцію від отриманих смакових почуттів, і як наслідок - отримати створення позитивного іміджу цього закладу та рекомендації від споживачів
• здійснення аудіального впливу. Завдяки приємній та комфортній акустичній обстановці, звучанню відповідної музики, звукових ефектів ресторанний заклад, тим самим, підсилює смакові асоціації відвідувачів, впливає на спосіб, темп вживання блюд.

Підсумовуючи, можна підкреслити, що вітчизняні ресторанні заклади повинні знаходити нові інструменти, які дозволять якісним чином покращувати організацію їх діяльності, вдосконалювати якість послуг та продукції, підвищувати рівень обслуговування. Незважаючи на важкі обставини, ресторанні заклади повинні продовжувати працювати, адже це є вкладом у підтримку економічної системи країни.

Література

1. Клапчук М.В., Біян В.І., Брухлій Б.В. Інноваційні технології в ресторанному господарстві // Карпатський край. 2015. №1-2. С.92-99.
2. Мітал О.Г. Поведінкова економіка та нейромаркетинг як сучасні засоби підвищення конкурентоспроможності підприємства // Причорноморські економічні студії. 2020. Вип.54. С.126-130.
3. Губарєва Ю.А. Аромамаркетинг як інструмент впливу на поведінку споживача // Науковий вісник Херсонського державного університету. 2015. Вип.14. Ч.1. С.61-64.