Свидрук І.І., Оршанська М.І.
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 31 жовтня - 1 листопада 2018 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2018. 342 с. C.174-176.

Креативні підходи до розвитку транспортної інфраструктури в туристичній індустрії

транспорт у туризмі Однією з основних складових системи конкурентоспроможності вітчизняної туристичної індустрії є транспортна інфраструктура країни.

Посткризова дорожня карта відновлення та подальшого посилення конкурентних позицій галузей реального сектору економіки України повинна стати частиною національної політики розвитку.

Вітчизняна транспортна інфраструктура потребує негайної модернізації на високотехнологічній платформі. Це дозволить забезпечити її ефективне і безпечне функціонування, підвищить конкурентоспроможність на світовому ринку транспортних послуг. Проект глобального лідерства європейської транспортної системи націлений на розробку державно-суспільного партнерства в європейських країнах, спрямованого на розроблення політики сприяння інноваціям в галузі та задоволення суспільних експектацій, пов’язаних з роботою транспортної системи [3].

Зазначимо, що певні напрацювання у цих напрямках креативного оновлення транспортної галузі України вже є. Зокрема, у 2016 р. було здійснено запуск контейнерних перевезень за Транскаспійським міжнародним транспортним маршрутом, ініційовано міжнародний проект «Три моря - сто доріг» для обслуговування мультимодальних перевезень в межах Балтійського, Чорного та Каспійського морів. У квітні 2018 р. в Німеччині відбулась робоча зустріч учасників проекту «Smart Transport and Logistics for Cities (SmaLog)», де українську сторону представляли науковці Національного транспортного університету, німецьку - Університету прикладної науки м. Вісмар.

Епоха глобалізації та інфраструктурної транснаціоналізації вимагає дієвих інструментів структурування креативних розробок, одним з яких і є європейська програма «Smart Specialization», тобто розумна спеціалізація. Цим поняттям фахівці галузі сьогодні об’єднують процеси визначення пріоритетів її розвитку на регіональному, загальнодержавному та міждержавному рівнях та розробку програм залучення інвестицій. Смарт-спеціалізацію сьогодні можна розглядати в якості ключового компоненту міжнародної кооперації в сфері індустріального оздоровлення економіки України. Інтегрування інфраструктурної галузі у європейську Smart Specialization Platform сприятиме ефективній взаємодії інститутів державного управління і бізнес-структур, залучених до реалізації проекту.

Продовжуються також спільні з країнами ЄС проекти розбудови української частини транс’європейської транспортної мережі. В червні 2018 р. українською компанією «Pulsar Expo» було репрезентовано проект футуристичного автобуса-позашляховика. Унікальній цієї креативної розробки, яка зараз знаходиться на етапі сертифікації в ЄС за стандартом «Євро-6», навіть зумовила необхідність спеціального запиту до Єврокомісії щодо відкриття нової сертифікаційної категорії.

Однак, сучасний стан транспортної системи України не відповідає вимогам світових ринків транспортних послуг.

Для подолання існуючого розриву слід ініціювати ряд креативних проектів її оновлення:

  • розробити програми створення «розумного» та смарт-транспорту;
  • упровадити систему мобільних сервісів на транспорті;
  • ініціювати розробку і моделі застосування цифрових технологій для осучаснення логістики і управління трафіком;
  • розробити програми екологізації транспорту.

Фінансовий аспект технологічної перебудови транспортної інфраструктури є доволі складним питанням, зважаючи на сьогоднішній стан вітчизняної економічної системи, адже структурна модернізація галузі потребує значних довгострокових інвестицій. Зокрема, за підрахунками фахівців Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, сума необхідного інвестування оцінюється в 50 млрд. грн. у рік для проектів будівництва та ремонту доріг, понад 30 млрд. грн. у рік - для оновлення залізничної і 7 млрд. грн. портової інфраструктури [1]. Загальнодержавних підрахунків необхідних інвестицій у оновлення міського і міжміського громадського транспорту, шляхопроводів, аеро-інфраструктури взагалі останніми роками не проводилось. Єдиними реальним джерелом інвестування в таких умовах залишається банківське кредитування, адже на долю власних коштів підприємств припадає тільки 5 %, а коштами держбюджету останніми роками покривається не більше 10 % загальних потреб у капітальних інвестиціях транспортної галузі [2].

Отож, системне вирішення проблемних питань креативного розвитку транспортної галузі України можливо лише в рамках розробки і ухвалення національної стратегії розвитку транспортної інфраструктури. Це, в свою чергу, повинно посилити конкурентні позиції вітчизняної туристичної індустрії та сприяти збільшенню потоків в’їзного туризму у всіх регіонах України.

Список використаних джерел

1. Про стан реалізації Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». URL: https://kno.rada.gov.ua/documents/zasid/75091.html.
2. Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році: аналітична доповідь до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України. К.: НІСД, 2017. 928 с.
3. Svydruk I.I., Ossik Yu.I., Prokopenko O.V. Creative Management: Theoretical Foundations: monograph. Chorzów: Drukarnia Cyfrowa, 2017. 144 p.