Теплякова О.В.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
"Стратегічні перспективи туристичної та готельно-
ресторанної індустрії в Україні: теорія, практика та
інновації розвитку" (м. Умань, 30-31 жовтня 2019 р.)
Умань: Візаві, 2019. 350 с. С.92-94.

Стратегія розвитку сучасного туристичного підприємства в умовах глобалізації

Зміни, яких зазнає сучасна вітчизняна економіка та економіка світу в цілому в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів, вказують на необхідність вирішення такої проблеми, як розробка нових управлінських схем пристосування основної ланки економіки - підприємств та організацій до участі в глобальному економічному просторі. Удосконалення стратегічного управління вітчизняними підприємствами в умовах глобалізації світової економіки є важливим науковим та практичним завданням, вирішення якого дозволить прискорити вхід України в світовий економічний простір.

Найбільш актуальними як у теорії менеджменту, так і в практиці управління є визначення впливу глобальних змін в економічному просторі на організації, їх структури, системи управління, організаційні культури та передусім на формування стратегії розвитку підприємств.

Все більш очевидним стає те, що головною характеристикою нових систем внутрішньо-фірмового управління повинні стати орієнтація на довгострокову перспективу, проведення фундаментальних досліджень, підвищення рівня якості, розширення сфери послуг, інноваційну діяльність, максимальне використання творчої активності персоналу. Децентралізація, скорочення рівнів управління, просування робітників і їх оплата в залежності від реальних результатів стануть основними напрямками змін в апараті управління [1, с.45].

Кожна загальна стратегія має принципово інший підхід до створення та підтримки конкурентних переваг та досягнення за її допомогою головної стратегічної мети. Зазвичай туристичне підприємство повинне обрати серед всього різноманіття стратегій одну або дві, або вона не буде розвиватися. Переваги оптимізації стратегії туристичного підприємства для певного цільового сегмента (фокус) неможливо отримати, якщо підприємство одночасно обслуговує широкий спектр сегментів (лідерство за витратами або диференціацію). Іноді туристичне підприємство може створювати два відокремлених бізнес - підрозділи з однією юридичною особою, кожна з яких має іншу загальну стратегію [2, с.224].

Вибір стратегії може здійснюватися за допомогою використання методу матриць. Матриці як інструмент наочного представлення даних застосовуються у проектному менеджменті, економіці, соціології, в аналізі політики тощо. Так, серед класичних маркетингових інструментів виокремлюють, зокрема, матрицю І. Ансоффа і матрицю Маккінзі (GE - McKinsey Matrix). Матрицю 4x4 використовують у логіко-структурному підході (Logical Framework (LogFRAME) Methodology), яку вважають аналітичним інструментом для планування, моніторингу і впровадження проектів [3, с.364]. Стратегії, які вибираються на основі матриці, є дуже добрим орієнтиром для планування діяльності, але не повинні сліпо реалізовуватись. Спеціалістам треба зробити ретельну оцінку їх відповідності реальності, що прогнозується, і потім розробити комплекс конкретних дій. Більшість вчених і науковців виділяють наступні стратегії, що можуть бути використані на туристичних підприємствах сучасності в умовах глобалізації: лідерство за витратами; диференціація; фокусування; проникнення на ринок; розвиток продуктів чи послуги; розвиток ринку; диверсифікація; вертикальна та горизонтальна інтеграція.

Серед стратегій, що орієнтовані на маркетингові заходи варто виділити стратегію оновлення туристичного продукту, стратегію високих цін, договірну цінову стратегію, стратегію диференційованих ставок, а також дисконтну та бонусну стратегію.

Вибір того чи іншого стратегічного підходу в якості базового залежить від результатів, отриманих на стадії стратегічного аналізу і визначення мети. Формування ефективної системи стратегічного планування розвитку туристичного підприємства в рамках його комплексного розвитку є тривалим процесом, що пов'язаний з вдосконаленням всієї системи управління і підвищенням рівня його організаційної культури [4, с.254].

Сьогодні глобалізацію необхідно сприймати як один із напрямів світового розвитку інтеграційних процесів в економіці, як об'єктивний чинник інтернаціоналізації сучасного туристичного бізнесу при забезпеченні права країни на розвиток національних інтересів і пріоритетів в економічній політиці. Такий підхід повинен стати основою при формуванні єдиної глобальної теорії економічного розвитку, стратегічних цілей в діяльності вітчизняних туристичних підприємств.

Бібліографічний список

1. Кузьмін О., Гайдук А. Кооперування на світовому туристичному ринку // Журнал Європейської економіки. 2015. №2. С.45-56.
2. Портер М. Конкурентные преимущества: создание и поддержание высокой производительности. М.: Альпина Паблишер, 2016. С.224-276.
3. Савицька О.П. Вплив стратегії розвитку на ефективність діяльності туристичних підприємств // Глобальні та національні проблеми економіки. 2016. №13. С.364-369.
4. Бут Т.В. Визначення напрямків розвитку ринку туристичних послуг в Україні // Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2018. №4(15). С.254-261.