Тхожевський О.В.
Матеріали IX Міжнар. наук.-практ. конф.
«Інновації в управлінні асортиментом, якістю та безпекою
товарів і послуг» (м. Львів, 9 грудня 2021 р.)
Львів: Растр-7, 2021. 280 с. С.224-226.
Сучасні тенденції, проблеми та перспективи розвитку фестивального туризму в Україні
В Україні фестивальний туризм почав розвиватися з 90-х років ХХ ст. і сьогодні представлений широкою гамою культурно-пізнавальних турів, які організовуються для відвідин фестивалів.
Аналізуючи останні 5 років «розквіту» фестивального руху, можна визначити його сучасні тенденції розвитку, а саме: позитивні динамічні зміни кількості фестивалів, зростання чисельності відвідувачів найпопулярніших фестивалів, а також сезонність фестивального руху в країні.
Особливої популярності в Україні набувають музичні фестивалі, як сучасної музики, так і класичної. Так, серед фестивалів сучасної музики найпопулярнішими є «Atlas Weekend», який у 2019 році відвідало рекордні 538 тис. осіб [1], та «Файне місто». Також в Україні проводять фестивалі класичної музики, джазові фестивалі, етнофестивалі, фестивалі історичної реконструкції, кінофестивалі та ін.
Говорячи про сезонність фестивального руху в Україні, щорічні «фестивальні буми» припадають на теплі місяці року (період з квітня по вересень), за рахунок чого велика кількість фестивалів проводиться з мінімальною різницею в часі або ж взагалі відбувається одночасно. У свою чергу, холодні місяці року, а саме період з листопаду по березень цілком можна вважати «низьким сезоном» у фестивальному русі України.
Не менш важливим є питання реклами. Організатори все більшої кількості фестивалів докладають достатньо зусиль, аби їх події набули всеукраїнського і навіть міжнародного визнання. Адже їх маркетингові програми ефективно спрямовані на різноманітні рекламні кампанії з використанням мережі Інтернет, а також зовнішньої реклами, в міському транспорті, на радіо та телебаченні.
Серед нововведень у фестивальному русі України також є тренд екоусвідомленості. Так, відомі українські фестивалі впроваджують екологічні ініціативи, зокрема «Atlas Weekend» наголошує на сортуванні сміття, «Respublica» робить акцент на інклюзивності та екологічності, а «ZAXIDFEST» закликає відвідувачів повністю прибирати після себе наметове містечко
У сучасному фестивальному туризмі в Україні існує чимало проблемних аспектів, які уповільнюють або ж зовсім перешкоджають розвитку цього різновиду туризму. Так, в Україні практично відсутня державна політика стосовно розвитку фестивального туризму. В Законі України «Про Туризм» [2] подієвий туризм не визнаний окремим видом туризму, а словосполучення «фестивальний туризм» та всі аспекти, що його стосуються, й зовсім не зустрічаються. Подієвому туризму приділяється замало уваги як у державній стратегії розвитку туризму, так і в регіональних та міських.
Діяльність суб’єктів туристичної діяльності також певним чином характеризує розвиток фестивального туризму в Україні. Туроператорів, що розробляють та продають фестивальні або «змішані» тури по Україні порівняно мало. Попит на сформовані фестивальні тури серед українського населення майже відсутній. Також у зв’язку з браком навчальних закладів, що забезпечують підготовку фахівців у галузі івент-менеджменту, наразі зафіксована нестача професійних кадрів у сфері фестивального руху. Як наслідок, низький рівень організації та проведення фестивалів погіршує загальні враження гостей від відвідування події та знижує статус фестивалю.
Відсутність або ж нестача обсягів фінансування з боку місцевих органів влади для організації та проведення фестивалів часто є однією з причин переносу або зриву запланованих фестивалів. Як правило, організатори здійснюють пошук спонсорів та намагаються вигравати гранти на організацію та проведення фестивалів, аніж домагаються фінансової допомоги від держави.
Отже, фестивальний туризм в Україні має чимало негативних тенденцій, що перешкоджають його становленню у якості одного з найбільш привабливих різновидів подієвого туризму в країні. Їх вплив необхідно послабити за допомогою реалізації стратегічних напрямків розвитку фестивального туризму у країні.
На основі аналізу проблем можна виокремити стратегічні напрямки розвитку фестивального туризму в Україні. Так, на інституційному рівні, - це внесення змін до Закону України «Про туризм», додавши подієвий туризм та його різновиди, зокрема, фестивальний туризм. Також доцільно внести зміни до Закону України «Про підприємництво», ідентифікувавши та визначивши фестивальну діяльність як економічну та підприємницьку.
З боку влади також необхідно створити умови для надходження інвестицій у фестивальний рух і фестивальний туризм. За рахунок успішної інвестиційної політики рівень інфраструктури збільшиться, задовольнивши сучасні потреби в технологіях та необхідних зручностях як українських, так й іноземних туристів. Фестивальний туризм має бути цікавим й суб’єктам туристичної діяльності. З цією метою необхідно стимулювати туристичні фірми розробляти різноманітні фестивальні тури по всім областям України упродовж усього року, особливо це стосується так званого «міжсезоння», зимових місяців та областей-аутсайдерів у контексті фестивального туризму. Це забезпечить встановлення цілорічного сезону на фестивалі в Україні.
Говорячи про трудові ресурси фестивального туризму, навчальним закладам України доцільно забезпечити підготовку фахівців з організації фестивального туризму та фахівців у галузі івент-менеджменту.
Таким чином, фестивальний туризм є одним із найперспективніших видів туризму в Україні. Такі стратегічні напрямки як державна підтримка та просування фестивального туризму, розвиток інфраструктури, підготовка спеціалізованих кадрів нейтралізуватимуть вплив негативних чинників на розвиток фестивального туризму та сприятимуть його становленню у якості одного з найпопулярніших видів туризму в Україні.
Список використаних джерел
1. Лесишин І. Скільки людей відвідали Atlas Weekend 2019. URL: https://www.the-village.com.ua/village/culture/culture-news/287165-skilki-lyudey-vidvidali-atlas-weekend-2019.
2. Закон України «Про туризм» №324/95-ВР від 16.10.2020 р. URL: https://tourlib.net/zakon/pro_turyzm.htm.
