Ткач Д.В.
Матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф.
«Проблеми та перспективи розвитку бізнесу в Україні»
(м. Львів, 25 січня 2022 р.). Львів: Львівський торговельно-
економічний університет, 2022. 536 с. С.514-516.

Туристичний бізнес в умовах економічної кризи, викликаної пандемією COVID-19

У 2020 році одним з головних чинників впливу на економічні процеси виявився фактор розповсюдження пандемії COVID-19, яка торкнулася практично всіх країн світу. У результаті пандемії відбулися суттєві зміни у життєдіяльності багатьох держав світу, у тому числі і в Україні:

  • було запроваджено надзвичайний стан в цілому в країнах або в окремих регіонах чи сферах;
  • майже у всіх країнах запроваджено санітарно-епідеміологічні заходи (карантинні зони, перевірка температури, скасування масових заходів, закриття навчальних та культурно-розважальних закладів);
  • встановлено обмеження виїзду/в’їзду до країн та пересування всередині країн;
  • посилено роль державного управління в надзвичайних умовах;
  • встановлені обмеження трудової діяльності;
  • введені нові дистанційні форми праці та освіти.

Туристична галузь - одна з найбільш залежних від зовнішніх чинників. Кліматичні катаклізми, військові та політичні конфлікти, зміна законодавства, епідемії, фінансова криза суттєво впливають на стан і розвиток туристично-рекреаційного комплексу, його інвестиційну привабливість. У 2020 році одним з основних чинників впливу на економічні процеси виявилося розповсюдження пандемії COVID-19. Пандемія коронавірусу - це найбільше випробування, з яким зіткнувся світ із часів Другої світової війни. Під час коронавірусної пандемії саме туризм постраждав найбільше, зокрема, через обмежувальні заходи, які запроваджують держави на пересування громадян, карантин, заборону авіаперевезень тощо. Якщо найближчим часом не буде вжито термінових заходів, сектор подорожей та туризму зіштовхнеться з економічним крахом, з якого буде складно вийти, а мільйони людей, що працюють у туризмі, «потонуть» у боргах. А тому, наразі, існує потреба у розробці шляхів виходу з кризи, спричиненої пандемією COVID-19. Наразі питання: як виходити з ситуації?

туристичний бізнес в умовах пандемії

Одними із найбільш постраждалих внаслідок карантинних обмежень стали туристичні, курортно-рекреаційні та оздоровчі об’єкти (турбази, санаторії, пансіонати, оздоровчі комплекси), які практично повністю припинили свою діяльність.

В Україні від запровадження карантину внаслідок COVID-19 мале підприємництво зазнало значних збитків. За даними Спілки українських підприємців, лише у кризовий березень 2020 року збанкрутіли і закрили свій бізнес приблизно 6% суб’єктів малого підприємництва. Власники малого та середнього бізнесу констатували факт зменшення доходів на 25-50% порівняно з докарантинним періодом і звільнили від 10 до 25% працівників [2, с.73].

Приблизно 80% закладів сфери гостинності - це підприємства малого бізнесу, ФОПи, які можуть не пережити цей карантин. Щодо в’їзного туризму, то тут слід зазначити, що докарантинний рівень в’їзного потоку не був надто високим, адже було величезне падіння після 2014 року. Якщо зовнішні кордони будуть закриті довше, ніж знімуть карантин усередині країни, то буде ріст потоку внутрішнього туризму, яким частково можна перекрити зовнішній потік. За цим потоком прогнозується навіть зростання [1, с.52].

Всеукраїнська федерація роботодавців в сфері туризму України пропонує такі заходи задля пом’якшення наслідків виходу з кризи в Україні:

  • фінансування за рахунок спеціальних фондів державного бюджету України видатків на: фонд заробітної плати, включаючи відрахування, комунальні платежі та інші витрати, пов’язані з використанням та утриманням підприємств туристичного бізнесу;
  • збільшення видатків з державного бюджету на розвиток туризму,
  • надання статусу медичного закладу засобам розміщення та забезпечити підприємства за рахунок держави у достатній кількості тестами, засобами індивідуального противірусного і бактерицидного захисту;
  • проведення за рахунок держави масових кваліфікаційних навчань персоналу в галузі туризму з санітарних вимог та протидії епідемії;
  • розроблення і реалізація електронної туристської карти гостя й аналогічного мобільного застосування в містах;
  • надання прозорої електронної системи оцінки якості пропонованих туристських послуг;
  • забезпечення можливості ознайомлення з культурними та природними пам’ятками, експозиціями музеїв, туристськими маршрутами в он-лайн-режимі;
  • створення і розвиток сервісів доповненої реальності для навігації по містах і об’єктах показу;
  • розвиток системи відкритих даних у сфері туризму;
  • упровадження і розвиток технологій великих даних і штучного інтелекту для збору й аналізу цих даних;
  • розвиток сервісів он-лайн-побудови туристичного маршруту з можливістю покупки квитків і бронювання готелів;
  • створення електронного майданчика для залучення самозайнятих осіб у туристську діяльність;
  • розроблення мультимедійних додатків для об’єктів показу, сервісів аудіо- та відеогід з можливістю інтеграції з GPS-навігацією, використанням QR-кодів для формування запитів.

Нездійснення зазначених заходів може призвести до скорого вивільнення понад мільйона працівників без фактичної виплати вихідної допомоги через відсутність обігових коштів, а також імовірних банкрутств тисяч суб’єктів туризму та сотень тисяч супутніх компаній та постачальників туристичної галузі.

Сьогодні криза, пов’язана з пандемією COVID-19, змусила туристичний бізнес вийти із зони комфорту та шукати інноваційні шляхи розвитку та діяльності. Для того, щоб туризм відновився після кризи, його слід реанімувати впровадженням різного роду новацій. Зробити це можна багатьма шляхами, але основними мають стати державна підтримка туризму та підприємницьких ініціатив у даній сфері, поліпшення сервісу, зокрема, у сфері гостинності, посилення інформаційної кампанії та цифровізація туристичних та відпочинкових закладів.

Список використаних джерел

1. Логунцова И.В. Индустрия туризма в условиях пандемии коронавируса: вызовы и перспективы // Государственное управление. 2020. Вып.80. С.49-65.
2. Шерешева М.Ю. Коронавирус и туризм // Население и экономика. 2020. №4(2). С.72-76.