Ткач Д.П., Поколодна М.М.
Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції розвитку індустрії туризму
та гостинності: глобальні виклики»
(м. Харків, 15 квітня 2024 р.). Харків:
ХНУМГ імені О.М. Бекетова, 2024. 342 с. С.278-279.
Сучасна організація віртуальних екскурсій
Після пандемії COVID-19 набули популярності онлайн-музеї, віртуальні виставки та галереї. Такі можливості виникають завдяки використанню різноманітних IT-технологій. Вивченням питань щодо застосування IT-технологій, зокрема віртуалізації екскурсійного обслуговування, займалися такі науковці як: К. Вельтман, О. Ліпута, К. Верес, О. Сущенко, О. Коваленко, О. Лебедів, Я. Гаврилова, О. Шликова та інші.
Основними перевагами віртуальних екскурсій є:
- можливість перегляду у зручний час;
- перегляд із дому;
- для здійснення екскурсії не потрібно брати відпустку чи вихідний день;
- більш сучасне подання інформації;
- можливість багаторазового перегляду;
- можливість не витрачати кошти;
- розвиток екскурсійної справи у новому форматі спричиняє подальший поштовх для застосування віртуальних технологій в екскурсійному обслуговуванні;
- залучення необмеженої кількості екскурсантів.
Раніше віртуальні технології у туристичному бізнесі знаходили своє застосування першочергово для просування та рекламування туристичних продуктів у вигляді віртуальних турів. Ці тури містилися на веб-сторінках підприємств і слугували засобом стимулювання продажів реальних турпродуктів.
Проте під час пандемії велика кількість музеїв, галерей, виставок взяли цей інструмент для залучення до віртуального перегляду своїх експозицій в режимі онлайн, тим самим маючи на меті підтримку морального стану людей, але й як маркетинговий інструмент для залучення більш широкого контингенту споживачів на майбутній період, тобто формування відкладеного попиту.
Взагалі, віртуальна екскурсія - це комбінація панорамних фото з переміщенням по зонах або точках. Можливе доповнення звуками, відео, поясненнями, контактною інформацією.
Проте, у віртуальних екскурсій є свої недоліки:
- немає прямого контакту з екскурсоводом, від чого збіднюється емоційний бік сприйняття екскурсійної інформації;
- неможливість поставити запитання, від чого розуміння сутності екскурсійних об’єктів може бути неповним;
- відсутнє спілкування з іншими екскурсантами, що унеможливлює відчути спільні переживання від побаченого;
- обмежений кут огляду екскурсійних об’єктів, що не дає можливості побачити повну картину дійсності;
- неможливість задіяти повний спектр відчуттів екскурсантів, адже на таких екскурсіях відсутні тактильні та нюхові відчуття.
Наразі, українські музеї та виставки приєднуються до ініціативи створення віртуальних екскурсій. З-поміж них можна виділити такі:
- Музей архітектури та побуту в Ужгороді;
- Музей народної архітектури та побуту «Шевченківський гай» у Львові;
- «Мамаєву Слободу» в Києві;
- Національний музей народної архітектури та побуту України в Києві;
- Музей народної архітектури та побуту середньої Наддніпрянщини в Переяслав-Хмельницькому;
- Резиденцію Богдана Хмельницького в Чигирині;
- Запорізьку Січ [1].
В Україні після початку повномасштабного вторгнення, а саме після деокупації територій почали створювати віртуальні тури, 3D-моделі та панорами 360°, які показують жахливі наслідки російських злочинів. Багато музеїв зараз не приймають відвідувачів через війну, тому долучаються до використання віртуальних екскурсій.
Таким чином, віртуальні екскурсії - це нові можливості для організації дозвілля, освіти без переміщення до об’єктів показу. Ще однією перевагою для таких екскурсій в умовах воєнного стану є безпечний перегляд. Такий вид екскурсій має великий потенціал не тільки у світі, але і в Україні та вже має своє практичне застосування.
Список літератури
1. Поперечна Д. 45 віртуальних подорожей Україною. Куди відправитися онлайн, якщо засумували за мандрами. URL: https://life.pravda.com.ua/travel/2021/01/29/243805/.
