Трухачова К.В., Полегенько Д.
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції, проблеми та перспективи
управління розвитком туризму»
(м. Дніпро, 23-24 березня 2023 р.)
Дніпро: ДВНЗ «ПДТУ», 2023. 250 с. С.205-211.
Соціально-економічні та поведінкові атрибути валеотуризму
З точки зору туристичної валеології та курортології базові цілі життя можна співвіднести з видами та формами рекреаційної туристичної анімації і рекреаційними туристичними ресурсами (їх призначенням у туристичному бізнесі і особливостями їх використання на курортах у лікувальних, оздоровчих, профілактичних і релаксаційних (духовне оздоровлення) цілях), що сприяють його формуванню та розвитку «кількості здоров’я».
Треба зазначити, що Амосов М.М. розглядав здоров’я, саме, як динамічний стан організму, увів поняття «кількість здоров’я». Погоджуємося з думкою ученого, що для поширення еталонів здоров’я (здорового стилю життя у табл. 1) у суспільстві, потрібні дві умови: необхідність і мода [1], що виражені в сучасних тенденціях організації світогосподарських відносин у ланцюгу «людина-природа-суспільство-людина».
Таблиця 1. Умови та фактори формування «здорового стилю життя» як поведінки споживача рекреаційних туристичних ресурсів
| Цілі життя (рівні існування) | Види та форми рекреаційної туристичної анімації | Рекреаційні туристичні ресурси | Розумне та доцільне використання рекреаційних туристичних ресурсів |
| Виживання (соматичний рівень) | - увесь спектр культурно-розважальних і спортивних програм у межах рекреаційної системи (курорту); - заплановані організаторами пригоди, масштабні ігрові дії з елементами екстриму, вболівальницькі активізації |
- кліматичні умови, біорізноманіття, рівнинні та гірські рекреаційні ландшафти, річкові та морські пляжі, мінеральні води, лікувальні грязі; - санаторно-курортні (оздоровчі) заклади |
- медична кліматотерапія; - бальнеотерапія та бальнеотехніка; - грязелікування; - фізіотерапія та реабілітаційна фізкультура; - дієтотерапія; - лікувальний масаж |
| Адаптація (психічний рівень) | - вечірні індивідуальні або дрібно-групові тематичні, культурно-пізнавальні програми в межах готелю або курортної зони; - анімація в етноцентрах, етномузеях, етноготелях; - фестивалі, народні свята пізнавально-ігрові, комунікативні та екопрограми; - виставкова анімація експозицій та зооанімація |
- кліматичні умови, біорізноманіття, рівнинні та гірські рекреаційні ландшафти; - санаторно-курортні (оздоровчі) заклади; - підприємства гостинності; - музеї, виставкові центри; - пам’ятки історії, культури, мистецтва; - знакові події в історії певної території (політичні, військові, культурні, економічні та екологічні події) |
- релаксаційна кліматотерапія; - фізіотерапія; - дієтотерапія; - психотерапія та ігрова терапія; - оздоровчій та релаксаційний масаж; - термотерапія; - зоотерапія; - аквамедитація; - стоун терапія; - процедури догляду за тілом і обличчям |
| Самореалізація (духовний рівень) | - карнавали, свята, фестивалі, конкурси, концерти; - релігійні свята, фестивалі і концерти духовної музики, ритуально-обрядові дійства; - культурно-історичні реконструкції; - наукові та ділові ігри; - спортивні ігри та змагання; - обрядова анімація; - споглядання небесних тіл |
- природні умови та фактори; - підприємства гостинності; - знакові події в історії, культурі, релігії, мистецтві певної території (політичні, військові, культурно-історичні, економічні, спортивні та екологічні події); - астрономічні події; - модні події |
- релаксаційна кліматотерапія; - харчова терапія; - таласотерапія; - термотерапія; - аквамедитація; - стоун терапія; - різні техніки та види масажу; - процедури догляду за тілом і обличчям; - естетична хірургія та програми схуднення; - реалізація хобі (катання верхи, гра в теніс, гольф, футбол, серфінг) |
| Пошук та прояв креативного джерела в собі (творчий рівень) | - гастрономічні свята, фестивалі, театралізовані дегустації, ресторанні розважальні заходи; - майстер класи; - фольклорні музично-пісенні, танцювальні програми, вечорниці; - клуби за інтересами; - модні покази |
- природні умови та фактори - підприємства гостинності; - наукові та ділові конференції; - знакові події в історії, культурі, релігії, мистецтві, моді певної території (політичні, військові, культурно-історичні, економічні, спортивні та екологічні події) |
- релаксаційна кліматотерапія; - гурманотерапія та винотерапія; - малювання мандал, пейзажів; - танцювальні етюди та виступи на карнавалах; - демонстрація власного модного луку; - приймання участі на наукових та ділових конференціях; - участь у різного роду спортивних змаганнях |
Складено на основі [2] та доопрацьовано авторами
Якщо перевести ціль і завдання валеології і курортології в площину туризму, то можна зробити висновок, що туризм, з цієї позиції, є сферою життя суспільства, яка створює «модні» тенденції та умови не просто для ведення людиною «здорового способу життя», а до особистісного росту і формуванню «здорового стилю життя»: активно створювати власне здоров’я і відповідати за нього, розкривати власний внутрішній потенціал через реалізацію четвертого рівня особистості - креативну складову.
Під «здоровим стилем життя» слід розуміти - усвідомлену узгодженість цільових життєвих настанов особистості, що керуються вищим - творчим проявом власної свідомості, який проявляється через «кількість здоров’я» і забезпечує динамічну збалансованість її системи життєздатності.
На підставі даного висновку можна сформулювати концепцію валеотуризму - формування «здорового стилю життя», а саме: зміна вектора уваги від простого споживання туристичних ресурсів на створення особистісного образу «Я є Світ» - «Піраміди особистості» у рис. 1.
а) Суб’єктивна система життєздатності - «Піраміда особистості»
б) Детермінанти формування «здорового стилю життя»
Рис. 1. Детермінанти формування «здорового стилю життя» у суб’єктивній системі життєздатності - «Піраміда особистості»
Авторська розробка.
Особистісний образ створюється через:
- побудову гармонійних відносин між людьми, культурами, народами;
- розширення меж світогляду, світосприйняття;
- екологізацію свідомості.
І тоді туристичні ресурси стають інструментом освіти і формування «кількості здоров’я» людини.
Отже, валеотуризм пропонує цілеспрямовані методи формування «кількості здоров’я» і сприяє:
- утворенню позитивного простору, виникненню позитивних емоцій, відчуттів і, як наслідок, бажання створювати радість собі та іншим;
- зниженню рівня напруженості і агресії;
- зниженню страху допустити помилку, покарання;
- появі можливості і бажання висловлювати свої почуття;
- появі стійкого позитивного ставлення до самого себе, людям, природі і світу в цілому. Валеотуризм справляє позитивний вплив:
- на мотиваційну сферу, прагнення до підвищення рівня знань, умінь, навичок, успішності в обраній професійній діяльності, творчої самореалізації;
- для створення відносин, заснованих на взаєморозумінні, взаємотурботі, взаємоповазі, створює передумови для зміцнення дружби і любові;
- для стійкого духовного розвитку, дає можливість шукати і знаходити сенс життя, будувати своє життя і відносини на основі гуманних, загальнолюдських цінностей.
Валеотуризм є принципово новим напрямком для оздоровлення та поповнення інформацією, справляє позитивний вплив на «кількість здоров’я» людини і його всебічний розвиток. Валеотуризм доступний і унікальний у створенні умов для розвитку людини, формування екологічної усвідомленості, фактора позитивного, активного і відповідального способу життя. Що стосується курортологічної складової, то сьогодні провідні курорти світу прагнуть розвиватися як полі функціональні, багатоцільові тур-центри, що спеціалізуються на задоволенні інтересів оздоровчого туризму [3].
Для комплексного розвитку оздоровчого туризму, до якого можна віднести валеотуризм, у конкретному регіоні з курортним спрямуванням соціально-економічного розвитку, актуальним є поєднання загального інфраструктурного розвитку території та спільних зусиль баз відпочинку, санаторіїв, приватних садиб і господарств, сфери гостинності та сфери обслуговування туризму, місцевих жителів створює резерви для модернізації всієї ресурсної бази туризму.
Література
1. Амосов Н.М. Энциклопедия Амосова. Алгоритм здоровья. Человек и общество. Донецк: Сталкер, 2002. 464 с.
2. Валеология как теоретическая основа туристской анимации. URL: https://ozlib.com/1006532/iskusstvo/valeologiya_teoreticheskaya_osnova_turistskoy_animatsii.
3. Рутинський М.Й. Класифікації та типології курортів // Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2007. Вип.34. C.236-246.