Тягунова Н.М.
Матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 15-16 травня 2025 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2025. 258 с. C.196-198.

Торгівля як драйвер сталого розвитку туризму: синергія креативних індустрій і локальних брендів

У сучасних умовах глобалізації та постіндустріальної трансформації економіки торгівля набуває нового значення в системі туристичної діяльності. Вона виступає не лише як механізм задоволення попиту на товари повсякденного вжитку, а й як важливий чинник формування інноваційного туристичного простору. Саме торговельна інфраструктура дедалі більше перетворюється на інтегральний елемент туристичних маршрутів, виступаючи місцем комунікації, отримання культурного досвіду та занурення в локальну ідентичність [1; 2].

Інноваційність сучасної торгівлі проявляється у впровадженні нових форматів, орієнтованих на туристів. Зокрема, мова йде про концептуальні магазини та шоу-руми, що презентують локальні бренди, тематичні торгові фестивалі та ярмарки, які поєднують функцію продажу з культурно-дозвіллєвими заходами, а також електронну комерцію, що забезпечує продовження туристичного досвіду після завершення подорожі [3].

Одним із ключових напрямів взаємодії торгівлі та туризму є сприяння розвитку креативних індустрій і локальних брендів. Через торговельні канали на ринок виходять унікальні продукти - дизайнерські вироби, ремісничі товари, елементи гастрономічної культури. Це дозволяє, з одного боку, задовольнити попит туристів на автентичність, а з іншого - підтримати місцевих виробників, створити нові робочі місця та посилити конкурентоспроможність територій [4].

Інтеграція торгівлі в туристичний простір сприяє підвищенню привабливості дестинацій. Наявність розвиненої торговельної інфраструктури стимулює туристів до збільшення тривалості перебування, розширює спектр пропозицій, диверсифікує туристичні потоки та забезпечує додаткові джерела надходжень до місцевих бюджетів. Водночас торгівля відіграє важливу соціальну роль, підтримуючи розвиток малого та середнього підприємництва й сприяючи згуртованості місцевих громад [5].

Разом із тим, слід зазначити існування низки викликів. До них належать необхідність збереження балансу між комерціалізацією туристичного простору та автентичністю культурного середовища, забезпечення відповідальності споживачів, розвиток сталої моделі взаємодії між торгівлею, креативними індустріями та туристичною сферою [6].

У сучасному туристичному просторі торгівля дедалі активніше інтегрується в структуру туристичного продукту, формуючи додану цінність для споживачів і посилюючи соціокультурну функцію дестинацій. Серед ключових механізмів такої взаємодії варто виокремити концепцію торгових хабів, ярмарків і ринків, а також розвиток креативно-торговельних просторів.

Концепція торгових хабів, ярмарків і ринків як туристичних атракцій ґрунтується на перетворенні традиційних торговельних локацій на простори отримання унікального досвіду. Ярмарки, фестивальні ринки та спеціалізовані хаби стають не лише місцями реалізації товарів, а й осередками презентації регіональної культури, гастрономії та мистецтва. Вони виступають точками тяжіння для туристів, забезпечуючи автентичний контакт із локальними традиціями та сприяючи збереженню нематеріальної культурної спадщини [1].

Розвиток креативно-торговельних просторів, таких як крафтові крамниці та шоуруми, відображає тенденцію до персоніфікації туристичного досвіду. Ці формати поєднують комерційну й експозиційну функції, забезпечуючи не лише доступ до продукції місцевих виробників, а й можливість глибше ознайомитися з історією її створення. Крафтові магазини та шоуруми активно впроваджують елементи культурної інтерпретації та арт-складової, що сприяє формуванню емоційно насиченого туристичного враження [2].

Отже, торгівля у формуванні інноваційного туристичного простору виступає не лише економічною категорією, а й важливим соціокультурним явищем, що забезпечує синергію між туризмом, локальними брендами та креативною економікою, сприяючи сталому розвитку територій.

Список використаних джерел

1. Васильєва О.І., Домашенко С.М., Каптюх Т.Ю. Спеціалізований туризм як система креативних індустрій // Економіка та суспільство. 2022. Вип.39.
2. Пархоменко І. Креативна економіка: фестивалі / Український культурний фонд. URL: https://uaculture.ucf.in.ua/texts/kreatyvna-ekonomika-festyvali/.
3. Дичковський С.І. Культурний туризм індустріальної епохи: глобальні та локальні перспективи // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2020. №2. С.17-26.
4. Експортна стратегія України для сектору креативних індустрій на 2020-2024 роки / Міністерство економіки України. URL: https://me.gov.ua/download/48737a5a-5253-40c2-bd79-b02f5a5efa8a/file.pdf.
5. Несторишен І., Петльовий М. Особливості сучасного підприємництва в індустрії туризму та гостинності // Development Service Industry Management. 2023. №3(9). С.62-67.
6. Сидорук А.В., Бортников Є.Г., Кириченко Н.В. Шляхи впровадження інновацій у регіональний розвиток туризму і гостинності // Економіка та суспільство. 2022. Вип.40.