Тимошенко Д.В., Перерва П.Г.
Матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф.
«Маркетингові та організаційні механізми повоєнного
розвитку галузі гостинності та туризму України»
(м. Харків, 26-27 листопада 2024 р.)
Харків: НТУ «Харківський політехнічний
інститут», 2024. Ч.1. 680 с. С.352-354.

Економічна характеристика туристичного продукту

З точки зору виробництва туристичний продукт (послуга) - це сукупність певної кількості і якості товарів і послуг переважно рекреаційного характеру, підготовлених в даний момент для продажу споживачем. Для споживачів туристичний продукт (послуга) не має матеріального вираження: це потенційна можливість, абстрактний споживчий продукт, що складається з товарів, джерела яких зустрічаються в природі як в матеріальній (туристичні товари, споруди, інфраструктура), так і в нематеріальній (послуги, соціальне середовище) формі. Об’єднання всіх цих благ в одне поняття є об’єктивною необхідністю, так як споживач не може задовольнити свої різноманітні потреби у відновленні життєвих сил тільки за рахунок одного виду туристичних товарів або послуг, а тільки в комплексі і в той же час в певній ситуації. Таким чином, можна говорити про подвійність туристичного продукту (послуги), який має характеристики як матеріальних благ, так і послуг.

Туристичні послуги мають відмінні риси. Розглянемо деякі з них.

• Незбереження туристичного продукту визначається тим, що він не може бути законсервований для повторного використання. Крім того, послуги зберіганню не підлягають. Готель на сто номерів, в якому сьогодні заповнено лише 60 номерів, не може завтра здати в оренду 140 номерів.
• Надання туристичної послуги (невідчутність) виражається в тому, що ми можемо уявити результат, який ми отримаємо після отримання послуги, але жодна послуга не може бути випробувана до її отримання. Ні одержувач послуги, ні той, хто її надає, не можуть повністю передбачити або гарантувати отримання будь-якого запланованого результату. Він шукає щось відчутне, що вказує в якійсь мірі на якість цих послуг: зовнішній вигляд компанії, персоналу і т.д.
• Варіативність якості тієї чи іншої туристичної послуги визначається тим, що якість послуги може змінюватися в кожен момент її виконання, тобто послуга може бути дуже різною за якістю навіть якщо вона однорідна. Причин такої варіативності кілька:
  • по-перше, послуги такого роду надаються і споживаються одночасно, що обмежує можливості контролю за їх якістю;
  • по-друге, тимчасова нестабільність попиту робить проблематичним збереження якості сервісу в періоди надання послуг. коли попит стає підвищеним.
• Невіддільність споживача від особи або фірми, що надає туристичну послугу. Ця характерна особливість сервісу полягає в тому, що комплексний туристичний сервіс складається з декількох складових. Тур як комплексна туристична послуга повинна мати ті ж властивості, що і окрема послуга: бути споживчою і міновою вартістю, тобто бути товаром. Продається і купується тур як товар, представлений комплексом туристичних послуг. Грошовим вираженням мінової вартості туру є його ціна. Також необхідно пам’ятати, що ресурси будь-якої туристичної організації (як і суспільства в цілому) обмежені. Отже, його діяльність у сфері надання послуг обмежена. Людина, як потенційний споживач туристичних послуг, має необмежені потреби.

Економічна характеристика туристичного продукту включає сукупність показників, які визначають його ринкову вартість, доступність, а також вплив на економіку регіону або країни. Туристичний продукт можна розглядати як комплексну послугу, що включає транспортні, готельні, екскурсійні, розважальні й інші послуги, спрямовані на задоволення потреб туристів.

В процесі проведеного дослідження виявлено та обґрунтовано основні економічні характеристики туристичного продукту, до яких пропонується віднести наступні.

• Цінова політика. Ціна туристичного продукту залежить від вартості складових послуг, сезону, попиту, витрат на рекламу та маркетинг. Наприклад, туристичні продукти високого сезону значно дорожчі, ніж у міжсезоння. Цінова політика також може враховувати конкуренцію на ринку та купівельну спроможність цільової аудиторії.
• Попит і пропозиція. Туристичний попит формується під впливом економічних, соціальних, екологічних та політичних факторів. Наприклад, стабільність у країні сприяє збільшенню попиту на внутрішній туризм. Пропозиція ж залежить від наявності та якості туристичних ресурсів (культурних пам’яток, природних парків, інфраструктури тощо).
• Собівартість туристичного продукту. Собівартість включає витрати на організацію туру, оплату праці персоналу, рекламу та адміністративні витрати. Визначення собівартості є важливим для встановлення конкурентної ціни, яка дозволить отримувати прибуток і водночас залишатися привабливим для туристів.
• Прибутковість і рентабельність. Прибутковість визначає успіх туристичного продукту на ринку та його спроможність генерувати додатковий дохід. Рентабельність показує співвідношення між прибутком та витратами, що дозволяє оцінити ефективність бізнесу в туристичному секторі.
• Економічний вплив на регіон. Туристична галузь приносить значний внесок у розвиток регіонів через створення робочих місць, збільшення доходів місцевих підприємств, розвиток інфраструктури. Також вона впливає на суміжні галузі – харчову, торгівлю, транспорт та інші.
• Сезонність. Сезонний характер туристичних потоків впливає на стабільність доходів. Для збільшення стійкості доходів деякі туристичні компанії розробляють сезонні пропозиції або акції в міжсезоння, що допомагає знизити ризики.
• Класифікація та сегментація. Туристичний продукт може бути орієнтованим на різні сегменти ринку, що дозволяє компаніям гнучко підходити до ціноутворення та пропонувати продукти з урахуванням потреб певних груп (молодь, пенсіонери, бізнес-туристи тощо). Вілповілно, в кожному з наявних сегментів туристичного ринку підприємство може встановлювати різні ціни, орієнтуючись на можливості та потреби споживачів.

Таким чином, економічна характеристика туристичного продукту (туристичних послуг) охоплює комплекс аспектів, які дозволяють оцінити його ефективність і рентабельність на ринку, а також його роль у розвитку економіки регіону або країни загалом.