Уманський Р.М.
Матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф.
"Актуальні питання економічного розвитку в сучасних умовах"
(м. Херсон, 26-27 березня 2020 р.). Херсон:
ФОП Вишемирський В.С., 2020. 415 с. C.277-280.

Стратегічні основи розвитку сільського зеленого туризму

Розвиток сільського зеленого туризму в Україні має свою специфіку, яка зумовлена комплексним впливом різноманітних чинників - історичних, географічних, етнографічних, культурних, економічних, соціальних та інших, має свої переваги та недоліки. Становлення сільського зеленого туризму на регіональному рівні напряму залежить від використаних методів стратегічного управління. Важливим питанням є розробка комплексних стратегічних заходів, реалізація яких сприятиме вирішенню проблем розвитку сільського зеленого туризму.

Дослідженням питань стратегічного розвитку сільського туризму займались ряд вітчизняних науковців. Так Сімків Л.Є. стверджує, що кооперування ринкових інфраструктурних елементів у галузі сільського зеленого туризму дасть змогу його учасникам вирішити спільні проблеми соціально-економічного, інвестиційно-інформаційного, екологічного та іншого спрямування [1]. Зінько І. зазначає, що розвиток сільського зеленого туризму повинен стати об’єктом прискіпливої уваги обласних та районних адміністрацій, привабливим полем діяльності для передових, дієвих і творчих селянських родин [2]. Проте важливим є дослідження результатів застосованих стратегічних рішень у розвитку сільського зеленого туризму та на подальша розробка нових стратегічних напрямів, що може стати основою подальших досліджень.

Стратегічне планування у сільському зеленому туризмі - системний шлях до управління змінами й досягнення консенсусу в усій громаді, а також створення спільного бачення економічного майбутнього громади, творчий процес визначення проблем та погодження реалістичних цілей, завдань і стратегій, здійснення яких вирішить ці проблеми. Стратегічне планування є також потужним інструментом об’єднання лідерів бізнесу та посадовців місцевої влади для створення публічно-приватних партнерств.

У туристичних дослідженнях останніх років детально розглядають найбільш розповсюджені типи базових стратегій розвитку туризму та пропонується використовувати такі стратегічні підходи (рис. 1).

Типи базових стратегій та стратегічних підходів, які використовують під час формування та розроблення стратегії розвитку сільського туризму в регіоні
Рис. 1. Типи базових стратегій та стратегічних підходів, які використовують під час формування та розроблення стратегії розвитку сільського туризму в регіоні [1]

Стратегія розвитку сільського зеленого туризму обґрунтовує координацію діяльності щодо задоволення всього комплексу ієрархічних потреб, насамперед тих, що впливають на людський розвиток. Причому в процесі розроблення і реалізації цієї стратегії ієрархію інтересів потрібно враховувати на кожному послідовному етапі її життєвого циклу.

Однією із невирішених проблем у стратегічному управлінні сільським зеленим туризмом є низький рівень розповсюдження мережі Інтернет в сільських територіях. Можна стверджувати, що реалії українського сільського зеленого туризму часто пов’язані з відсутністю належного оперативного зв’язку між конкретною садибою та потенційним споживачем туристичного продукту. У зв’язку з цим виникає гостра потреба у налагодженні такого інформаційного забезпечення через поширення інформаційно-рекламних матеріалів про відпочинок на селі та особливо через мережу Інтернет. Доступ до цього джерела різнобічної та постійно поновлюваної інформації для потенційних споживачів такого туристичного продукту як зелений туризм перестав бути особливо проблемним, до того ж така інформація є значно дешевшою і оперативнішою, ніж звичні телефонні дзвінки чи друкована реклама про такі послуги [2].

Стратегічні рішення по створенню територіальних туристичних продуктів дозволить виділити окремі види туризму та відпочинку, відобразити найбільш характерні та важливі для розвитку туризму існуючі й перспективні території та об’єкти, зрозуміти цільові групи користувачів послуг по кожному виду туризму, а також визначити елементи туристичної інфраструктури - їх наявність, готовність до обслуговування, потреби [2].

Тому для проведення ґрунтовного аналізу результатів уже прийнятих стратегічних рішень у сфері сільського зеленого туризму важливим є налагодження оперативного зв’язку із суб’єктами підприємництва даної сфери. Запровадження обґрунтованих стратегічних рішень, які базуватимуться на результатах попередніх рішень є вагомим аспектом успіху загальної стратегії розвитку сільського зеленого туризму в країні.

Література

1. Сімків Л.Є. Теоретичні аспекти стратегії розвитку сільського зеленого туризму в регіоні // Науковий вісник НЛТУ України. 2012. Вип.22.12. С.74-81.
2. Зінько І. Сільський зелений туризм як складова стратегії туристичної політики регіону // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. 2008. Вип.24. C.77-82.
3. Стратегія розвитку туризму на території Яремчанської міської ради на період до 2027 р. Яремче, 2017. 86 с.