Ваховський Н.А.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Туристично-рекреаційна сфера: виклики
сучасності» (м. Хмельницький, 22 квітня 2026 р.)
Хмельницький: Хмельницький: Хмельницький
університет управління та права імені
Леоніда Юзькова, 2026. 231 с. С.5-7.

Правове забезпечення сталого розвитку туристично-рекреаційної сфери в Україні в умовах євроінтеграції

Сучасний розвиток туристично-рекреаційної сфери України відбувається в умовах глибоких соціально-економічних трансформацій та реалізації євроінтеграційного курсу, що зумовлює зростання ролі туризму як чинника економічного розвитку, регіональної активізації та формування міжнародного іміджу держави. Водночас наслідки війни актуалізують необхідність переосмислення підходів до правового регулювання галузі на засадах сталого розвитку. За цих умов ключового значення набуває формування ефективного правового забезпечення, яке інтегрує екологічні, економічні та соціальні складові, сприяє раціональному використанню ресурсів і підвищенню конкурентоспроможності туристичного продукту в умовах європейської інтеграції [1, с.137; 2, с.58-59].

Актуальність теми зумовлена необхідністю гармонізації національного законодавства у сфері туризму з правом Європейського Союзу, що є однією з ключових умов євроінтеграції. В умовах післявоєнного відновлення туристична галузь потребує створення нових правових механізмів, які забезпечать інвестиційну привабливість, безпеку туристів та ефективне управління ресурсами. Крім того, існує потреба у вдосконаленні інституційного середовища, яке часто характеризується недостатньою узгодженістю та ефективністю [3].

Метою роботи є аналіз правових засад сталого розвитку туризму та рекреації в Україні в умовах євроінтеграції та визначення основних напрямів їх удосконалення.

Проблеми сталого розвитку туризму та його правового регулювання вивчали як вітчизняні, так і іноземні науковці. Г.О. Горіна обґрунтовувала баланс складових сталості, а Н.В. Павліха, І.О. Цимбалюк та А.Ю. Савчук розглядали туризм як об’єкт державної політики. Екологічні аспекти висвітлювали І.П. Соловій, О.М. Адамовський та І.А. Дубовіч, а європейський досвід - Н.І. Гончаренко та Я.Я. Скляренко [3]. Сучасні науковці, зокрема І.Я. Антоненко, А.Г. Охріменко, О.Р. Роїк та ін., розвивають ці підходи в умовах євроінтеграції та післявоєнного відновлення [1-4; 6; 7].

Нормативно-правове регулювання сталого розвитку туристичної галузі України формується на основі системи нормативно-правових актів і механізмів, що регулюють діяльність суб’єктів ринку. Закон України «Про туризм» визначає загальні засади функціонування галузі, але не містить положень щодо сталого розвитку, що потребує його оновлення. Суттєве значення в цьому контексті відіграють нормативно-правові акти у сфері охорони довкілля та збереження культурної спадщини. Окрему роль посідають положення законодавства щодо оцінки впливу на довкілля, які забезпечують раціоналізацію використання природних ресурсів і сприяють мінімізації негативних наслідків туристичної діяльності для навколишнього середовища [4; 5].

Інституційний підхід до забезпечення сталого розвитку туризму передбачає огляд системи органів державної влади та механізмів реалізації державної політики у цій сфері. До них належать Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, а також центральні й місцеві органи виконавчої влади. Ефективність їхньої діяльності значною мірою визначається ступенем узгодженості між різними рівнями управління [4].

Євроінтеграційний вектор розвитку України передбачає гармонізацію національного туристичного законодавства з нормами ЄС, що визначено Угодою про асоціацію, зокрема розвиток конкурентоспроможної туристичної галузі та захист прав споживачів (ст.399, 401 Угоди) [6, с.200-201]. Імплементація Директиви Ради Європейських Співтовариств № 90/314/ЄС щодо пакетних турів забезпечує фінансовий захист туристів і підвищує довіру до ринку [6, с.201; 7, с.164]. Досвід ЄС показує ефективність багаторівневого управління, координації держави, бізнесу й громадськості, стратегічного планування та моніторингу сталого розвитку.

В умовах війни та післявоєнної відбудови пріоритетного значення набуває інтеграція правових та економічних механізмів управління туристичною сферою, зокрема створення сприятливого інвестиційного клімату, впровадження державно-приватного партнерства та забезпечення безпеки туристів [1, с.139-140]. Одночасно актуальним є розвиток цифрових технологій та формування єдиних реєстрів туристичних ресурсів. Недостатня ефективність державної політики, зумовлена відсутністю цілісної стратегії та інноваційних підходів, потребує комплексного реформування галузі з урахуванням міжнародного досвіду [1, с.138-140; 2, с.60].

Таким чином, нормативно-правове регулювання сталого розвитку туристичної галузі України є багаторівневою системою, що потребує подальшого вдосконалення в умовах євроінтеграції. Гармонізація законодавства з нормами ЄС, розвиток інституційного середовища та впровадження сучасних управлінських механізмів є ключовими передумовами формування конкурентоспроможної туристичної галузі. Інтеграція правових, економічних та організаційних інструментів сприятиме сталому розвитку туризму, економічному зростанню України та зміцненню її позицій на міжнародному ринку туристичних послуг.

Література

1. Антоненко І.Я., Охріменко А.Г. Економіко-правові засади розвитку туристичного потенціалу України в умовах поствоєнної трансформації // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (економічні науки). 2025. №2. С.137-141.
2. Роїк О.Р. Напрямки сталого розвитку туризму України в умовах післявоєнного відновлення // Економічний простір. 2023. Вип.184. С.58-61.
3. Мажута В.В. Концептуальні положення сталого розвитку туризму в Україні // Економіка та суспільство. 2026. Вип.83.
4. Почерніна Н.В., Петрова Н.О., Чіп Л.О. Організаційно-правові засади впровадження інноваційних моделей сталого туризму в процесі посткризового відновлення регіонів: компаративний аналіз української та європейської практики // Економіка та суспільство. 2025. Вип.79.
5. Про туризм: Закон України від 15.09.1995 р. №324/95-ВР. URL: https://tourlib.net/zakon/pro_turyzm.htm.
6. Худавердієва В.А. Правові засади євроінтеграційних процесів в Україні в контексті імплементації законодавства ЄС у галузі туризму // Нове українське право. Спецвипуск. 2022. Т.2. Вип.6. С.197-206.
7. Лебедєв І.В. Сталий розвиток туризму: досвід Європейського Союзу і завдання для України // Вісник соціально-економічних досліджень. 2018. №3(67). С.162-173.