Вакуленко О.А.
Матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф.
«Гостинність, сервіс, туризм: досвід, проблеми,
інновації» (м. Київ, 6-7 квітня 2023 р.)
К.: КНУКІМ, 2023. 478 с. С.107-110.

Військовий туризм: перспективи розвитку в Україні

Зважаючи на військову історію та сучасну ситуацію в Україні, тема військового туризму є актуальною та викликає значний інтерес туризмознавців. Україна має довгу військову історію, яка включає у себе багато подій, що мають важливе значення для світової історії. Крім того, з відновленням територіальної цілісності України та зміцненням оборонної спроможності країни, військовий туризм може стати частиною національної стратегії розвитку туризму в Україні. Це може допомогти збільшити кількість туристів та прибуток від туристичної галузі в країні.

Повномасштабна російська агресія проти України - болюча, але при цьому актуальна тема для кожного українця. Наразі ми перетнули межу - рік життя за умов військового стану. Це спонукає кожного зі спеціалістів різних сфер переоцінювати свій вид діяльності та підлаштовувати його під сучасні реалії. Авторка, як майбутній фахівець сфери туризму, вважає доцільним розглядати військовий туризм як перспективний напрям туризму в Україні. Однак, важливо пам’ятати, що військовий туризм має свої ризики та вимагає відповідального підходу. Такі туристичні подорожі повинні проводитись з дотриманням всіх безпечних правил відповідно до законодавства країни.

Передусім, варто зазначити, що на сьогодні у вітчизняному науковому середовищі немає однозначного, усталеного визначення щодо понять «військовий туризм» і «воєнний туризм», дискусії щодо їх трактування продовжуються.

Військовий туризм - це туризм на місцях боїв і історичних битв для всіх зацікавлених, а також ветеранів і рідних загиблих воїнів, відвідання діючих та історичних військових об’єктів і полігонів, підводних човнів, бойових морських кораблів, катання на військовій техніці, участь у військових навчаннях і маневрах, вогнева підготовка на полігонах і в тирах. А перебування на полігонах як глядачів, можна віднести до мілітарі туризму, що також можна назвати і турами з відвідування концтаборів і в’язниць [4, с.18].

Ідея військового туризму полягає в тому, щоб зібрати необхідний обсяг інформації про різні періоди історії, в тому числі воєнних протистоянь і баталій. В Україні до військового туризму відносять також замки та фортеці, і пов’язані з ними військові дії, місця відомих битв, а також такі фортифікаційні споруди, як доти, шанці, бункери, рештки техніки, оборонні лінії часів Першої та Другої світових воєн, місця поховання загиблих воїнів, музеї зброї, військова техніка.

Військовий туризм можна класифікувати на такі підвиди:

• відвідування історичних місць і музеїв - військово-історичний туризм;
• життя в армійських умовах і участь у програмах військової підготовки, скаутинг, польоти на військових літаках і гелікоптерах, відвідання різних об’єктів і полігонів, катання на військовій техніці - мілітарі-туризм;
• стрільба з різних видів зброї, пейнтбол чи стрітбол, відвідання магазинів зброї - зброярський туризм;
• відвідування «гарячих» точок планети та місць бойових дій - воєнний туризм;
• військово-історичні реконструкції бойових дій - відвідування реконструкцій історичних битв [3; 4].

Варто також зазначити, що військовий туризм - це загальне визначення для всіх перерахованих вище підвидів туризму, а воєнний туризм - це підвид військового, що спеціалізується на відвіданні місць чи країн де безпосередньо проходять бойові дії. Тобто, проаналізувавши праці вітчизняних та іноземних науковців, авторка дійшла висновку, що саме термін військовий туризм розкриває ширше та змістовніше розкриває зазначений вид туризму.

Найдинамічніше розвивається військовий туризм у таких країнах, як США, Росія, Ізраїль, Франція, Україна, Чехія, Німеччина. Також за умов російсько-української війни, військовий туризм в Україні має значні перспективи розвитку. Нині Україна є предметом обговорення в кожному куточку світу. І природньо, що багато людей хочуть певною мірою до цього доторкнутися - з різних причин. Хтось переймається ситуацією в Україні та горем українського народу, комусь цікаво побачити розбиті, зруйновані вщент міста та села, для звільнення яких вони докладали і свої зусилля, у формі волонтерської допомоги або коштів для Сил борони України. Для інших це може бути можливість зрозуміти якісь технічні речі, наприклад, як облаштовані позиції, які обставини та дії врятували Україну та ін. Та й просто осмислити феномен українського військового.

На вітчизняному ринку туризму вже можна побачити низку пропозицій військового туризму - тур до Чорнобаївки, що пропонує огляд спаленої російської техніки та містичні, але, водночас, і трагічні історії. Та ці тури сьогодні можна лише забронювати, оскільки, нажаль, зважаючи на вимоги безпеки (так, як населений пункт постійно перебуває під обстрілами) екскурсії поки що не проводяться. Але якщо сьогодні тури до Чорнобаївки - це лише символічна підтримка Херсонщини та Сил оборони, то надалі вони можуть стати цілком реальними і, до того ж, перспективним напрямом. Різні країни, що пережили в минулому страшні події, активно практикують військовий туризм, який нерідко тісно переплітається з темним туризмом, тобто з відвідинами місць, пов’язаних зі смертю та трагедією [1].

В Україні вперше побачили туристів саме після звільнення Київської області. Люди поїхали до Бучі, Ірпеня, Бородянки та інших понівечених окупантами міст і сіл, щоб на власні очі побачити жахливі наслідки тих днів - обгорілі, чорні будинки, в яких ще до 24 лютого 2022 р. вирувало життя.

Громадська організація Visit Ukraine вирішила офіційно запустити такі тури. Та, нажаль, українське суспільство поки не готове ділитись своїм болем і демонструвати наслідки війни через туризм. Тому це викликало значне обурення серед українців [1].

Війна лякає, але водночас вона інтригує. Тому неодмінно після перемоги України певній частині потенційних туристів буде цікаво відчути її на собі серед стін зруйнованих будинків, вирв від бомб, ракет, снарядів, мін тощо.

Водночас, у розвитку військового туризму є певні бар’єри, що перешкоджають його активізації на території України. Серед них:

• недостатнє державне фінансування зазначеного виду туризму;
• проблеми збереження та відновлення визначних історичних, військових і культурних пам’яток;
• недостатня кількість закладів розміщення та харчування туристів;
• зруйновані та пошкоджені транспортні комунікації: заслабка розробленість військових турів;
• відсутність реклами військового турпродукту;
• брак екскурсоводів і гідів, що спеціалізуються на мілітарі-туризмі та ін. [2, с.84-85].

Здійснивши аналіз зазначених вище перешкод, що гальмують розвиток військового туризму, авторці видається доцільним запропонувати низку заходів, які позитивно вплинуть на активізацію вітчизняного військового туризму:

• залучення іноземних інвесторів;
• проведення агітаційних і рекламно-інформаційних заходів, спрямованих на популяризацію та пропагування заходів військового туризму;
• розроблення маршрутів військового туризму;
• залучення колишніх військовослужбовців до організації мілітарі турів;
• висвітлення питань про майбутню перспективу військовослужбовців та їх кар’єрні можливості в сфері туризму;
• переконання місцевих громад і керівництва держави у необхідності та результативності розбудови туристичної інфраструктури.

Отже, розвиток військового туризму дозволяє висвітлити проблему російсько-української війни, ознайомити світ з наслідками війн і жахами через які довелось пройти українцям. Це, у свою чергу, може позитивну вплинути на політичні взаємини між країнами та народами, виховання у молодого покоління гордості за власну державу, патріотизму, мотивувати його на захист територіальної цілісності України та збереження пам’яті про героїчних захисників і захисниць.

Список використаних джерел

1. Корольова Є. Dark-тури та екскурсії до Чорнобаївки: яким буде туризм в деокупованих містах України після війни. URL: https://thepage.ua/ua/business/yakim-bude-turizm-v-deokupovanih-mistah-ukrayini-pislya-vijni.
2. Корсак Р., Ільницький В. Сучасні тенденції розвитку військового туризму в Україні // Тенденції розвитку туристичної індустрії в умовах глобалізації: матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Ужгород, 27-28 квітня 2017 р.). Ужгород: ПП «Інвазор», 2017. 182 с. С.84-86.
3. Кушнарьов В., Поліщук О. Мілітарі-туризм як інноваційний напрямок екстремального та пізнавально-розважального туризму // Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Туризм. 2018. Вип.1. С.107-118.
4. Кляп М.П., Шандор Ф.Ф. Сучасні різновиди туризму: навч. посіб. К.: Знання, 2011. 334 с.