Верещака Д.С., Щеглов Б.А.
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 31 жовтня - 1 листопада 2018 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2018. 342 с. С.46-49.

Сучасні тенденції розвитку сфери лікувально-оздоровчого туризму Закарпатської області

Закарпаття - єдина з областей України, яка межує з чотирма країнами Карпатського Єврорегіону - Угорщиною, Польщею, Словаччиною, Румунією. Завдяки геополітичному розташуванню і природно-кліматичним особливостям, область має надзвичайно сприятливі умови для розвитку туризму і оздоровлення людей. Для Закарпатської обл. актуальні всі види курортів залежно від наявності природних лікувальних чинників - кліматичні та бальнеологічні. Ніде більше на теренах колишнього СРСР, окрім Закарпаття, немає такої кількості джерел з унікальними властивостями мінеральних вод. За хімічним складом і лікувальними властивостями вони не поступаються, а часто навіть перевершують відомі води Кавказу, Польщі та Франції.

Закарпатська обл. володіє значним туристсько-рекреаційним потенціалом, представленим багатими природними ресурсами, але для успішного розвитку лікувально-оздоровчого туризму в регіоні не менш важливе значення мають колективні засоби розміщення. Порівняно з 2011 р. кількість колективних засобів розміщування в області зросла з 216 од. у 2016 р. на 40 од. (18,5%), незважаючи на загострення внутрішньополітичної та економічної ситуації, проведенням військових дій на частині території України. У той же час динаміка чисельності спеціалізованих засобів розмішування у період з 2011-2015 рр. мала незначні коливання, а 2016 р. їх кількість скоротилася порівняно з 2015 р. на 10 од. (21%). Аналогічна ситуація спостерігається щодо кількості осіб розміщених у колективних засобах розміщування у період з 203,54 тис. осіб у 2011 р. зросла до 269,25 тис. осіб (32,3%). У той же час динаміка чисельності розміщених у спеціалізованих засобах розмішування у період з 2011-2016 р. має стійку тенденцію до падіння з 71,9 тис. осіб у 2011 р. до 64,9 тис. осіб у 2016 р.

Санаторно-курортні та оздоровчі заклади Закарпатської обл. становлять ядро сфери лікувально-оздоровчого туризму, оскільки передусім у них реалізується унікальний регіональний рекреаційний продукт. На протязі 2000-2005 рр. динаміка санаторіїв та пансіонатів з лікуванням має стабільний характер, тобто не зазнала суттєвих змін, а їх кількість залишилася на рівні 15-16 од., як відповідно і кількість у них ліжок у середньому 3,3 тис. од. У 2006 р. кількість санаторіїв та пансіонатів з лікуванням зросла до 20 од. і дана тенденція зберігалася до 2016 р. Динаміка санаторії-профілакторіїв та баз, інших закладів відпочинку за період 2000-2016 рр. носить спадаючий характер з 14 до 0 та 35 до 22 закладів відповідно. Динаміка будинків і пансіонати відпочинку за період 2007-2016 рр. має зростаючий характер з 1 до 4 закладів [1-4]. Такі неоднозначні тенденції в туристичній галузі значною мірою продиктовані суспільно-політичними та економічними обставинами в нашій країні протягом останніх чотирьох років.

Одним із найважливіших стратегічних завдань нашої держави в забезпеченні соціального захисту дитинства є реалізація права дітей, юнацтва та молоді на оздоровлення та відпочинок. На сучасному етапі розвитку України одним із вагомих напрямів забезпечення реалізації державної політики є поліпшення стану здоров’я дітей, відновлення їх життєвих сил, створення відповідних умов для продовження навчального та виховного процесів, розвитку їх творчих здібностей. Адже питання оздоровлення та відпочинку дітей є показником рівня життя населення та розвитку держави в цілому, а для країни мають важливе соціальне та економічне значення [5]. Тому доцільною буде оцінка динаміки кількості дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, які працювали влітку в Закарпатській обл.

На протязі досліджуваного періоду (2000-2017 рр.) максимальна кількість становила 611 закладів відпочинку, у т.ч. 27 закладів оздоровлення складала у 2013 р. порівняно з 2000 р. 50 та 12 закладів відповідно. З різних причин (відсутність фінансування, застаріла матеріально-технічна база, невідповідність закладів вимогам державного соціального стандарту оздоровлення і відпочинку дітей, використання закладів для тимчасового проживання переселенців) з 2014-2017 рр. загальна кількість закладів скоротилася до 175 закладів (3,5 рази). У т.ч. дитячих закладів оздоровлення до 10 закладів (1,8 разів). Що стосується кількості дітей, які перебували у даних закладах, динаміка має наростаючий характер з 2000 р. до 2013 р. з 16,156 тис. осіб до 95,933 тис. осіб., а 2014 р. динаміка набула тенденцію до падіння та у 2017 р. сягнула 27,929 тис. осіб, у т.ч. дітей, які перебували у закладах оздоровлення - 3,329 тис. осіб з причин зазначених вище.

Варто також зазначити, що на початку червня 2017 р. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо організації оздоровлення та відпочинку дітей та збереження мережі дитячих оздоровчих закладів» [6], яким внесено зміни до Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» [7]. Даним законом надається можливість охопити послугами оздоровлення та відпочинку дітей, які на сьогодні потребують особливої соціальної уваги та підтримки. У цьому законі визначено коло посадових осіб, на яких покладається відповідальність за якість послуг, які надає дитячий заклад оздоровлення та відпочинку дітей, збереження життя та здоров’я дітей, які перебувають у такому закладі. Станом на 1 січня 2018 р. було проведено атестацію 25 дитячих закладів Закарпатської обл. (5 закладів комунальної та 20 закладів приватної форми власності, у т. ч. 2 з яких, її не пройшли) [8].

Отже, можна стверджувати, що небагато регіонів світу мають у своєму розпорядженні таку розмаїтість природних лікувальних ресурсів, джерел мінеральних вод різного хімічного складу зі широким діапазоном лікування різних захворювань, які є на Закарпатті, що створює передумови до ефективного розвитку сфери лікувально-оздоровчого туризму. Сьогодні на ринку світових туристичних послуг особливим попитом користуються бальнеокурорти. Оскільки на території Закарпаття наявна значна кількість бальнеоресурсів, тому перспективним є створення на її території бальнеологічних курортів для усіх верств населення.

Список використаних джерел

1. Закарпаття: санаторії та туризм-2012: статистичний збірник / За ред. Г.Д. Гриник. Відп. за вип. О.А. Рябцева. Ужгород: Головне управління статистики у Закарпатській області, 2013. 100 с.
2. Закарпаття: санаторії та туризм-2013: статистичний збірник. Ужгород: Головне управління статистики у Закарпатській області, 2014. 109 с.
3. Закарпаття: санаторії та туризм-2014: статистичний збірник. Ужгород: Головне управління статистики у Закарпатській області, 2015. 105 с.
4. Закарпаття: санаторії та туризм-2015: статистичний збірник. Ужгород: Головне управління статистики у Закарпатській області, 2016. 111 с.
5. Домище-Медяник А.М. Дитяче оздоровлення в Україні як тренд: діагностика та стратегічні аспекти / А.М. Домище-Медяник // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Економіка. 2016. Вип.1(47). Т.2. С.193-201.
6. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації оздоровлення та відпочинку дітей, збереження мережі дитячих оздоровчих закладів: Закон України від 04.09.2008 р. №2081-19. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2081-19.
7. Про оздоровлення та відпочинок дітей: Закон України від 04.09.2008 р. №375-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/375-17.
8. Державний реєстр дитячих закладів оздоровлення та відпочинку дітей. URL: http://drdz.mlsp.gov.ua/msm/.