Влащенко Н.М.
Комунальне господарство міст. 2008. №83. С.396-403.

Програмний підхід і завдання фінансування санаторно-курортного комплексу Криму

Аналізуються обсяги і джерела фінансування санаторно-курортного комплексу Криму з цільових програм розвитку регіону, а також пріоритетні напрямки фінансування. Наведено концептуальні положення побудови організаційно-економічної моделі управління розвитком курортного комплексу.

В умовах ринкової економіки загострюються проблеми організаційно-економічної трансформації інфраструктури курортного регіону й виведення її на рівень, здатний забезпечити санаторно-курортному секторові стабільний розвиток і ефективне функціонування. У цій проблематиці на особливу увагу заслуговує інституційний механізм фінансової підтримки курортів, а отже його дослідження є своєчасним і актуальним.

У науковій літературі проблема фінансування санаторно-курортної сфери відображена в роботах Р. Аметова, О. Бикова, Л. Кветенадзе, Н. Вельгоша, П. Гудзя [1-4] та ін. Але незважаючи на детальну розробку питань економічної підтримки курортних регіонів у роботах вітчизняних і зарубіжних авторів, багато напрямків розвитку санаторно-курортної сфери залишаються ще невирішеними.

Метою роботи є виявлення проблем державної підтримки санаторно-курортного комплексу (СКК) Криму і розробка рекомендацій щодо удосконалення структури й методів його фінансування.

Охорона здоров’я і санаторно-курортна сфера традиційно користувалися державною підтримкою. Так, до початку 90-х років надання медичних послуг проводилося переважно на безкоштовній основі за рахунок виділення засобів з бюджетів усіх рівнів. Що стосується санаторно-курортного комплексу Автономної Республіки Крим, то його фінансування здійснювалося з державного бюджету України, а починаючи з 1991 р. додатково з бюджету Автономної Республіки Крим.

У сучасних умовах «плановий» розвиток СКК Кримського регіону проводиться за допомогою прямого й непрямого фінансування за наступними цільовими програмами:

• «Програма розвитку Криму як цілорічного загальнодержавного й міжнародного курортно-рекреаційного і туристичного центру» (2003-2005 рр.);
• «Комплексна програма соціально-економічного розвитку Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення» (1998-2010 рр.);
• «Програма комплексного соціально-економічного розвитку м. Судака та інших населених пунктів, що розміщуються на прилеглій до нього території, на 2005-2010 рр.».

Існують й інші програми розвитку Кримського регіону, наприклад, «Програма економічного й соціального розвитку Автономної Республіки Крим на 2007 р.», проте інтереси підприємств СКК у них практично не враховані.

Реалізація відмічених Програм розвитку проходила незадовільно - в основному в зв’язку з недостатнім фінансуванням. Так, на реалізацію «Програми розвитку Криму як цілорічного загальнодержавного і міжнародного курортно-рекреаційного і туристичного центру» в 2005 р. було виділено тільки 37,9% від засобів, передбачених на реалізацію її останнього етапу [5; 7]. На реалізацію першого етапу (2005-2006 рр.) «Програми комплексного соціально-економічного розвитку м.Судака та інших населених пунктів, які розміщуються на прилеглій до нього території на 2005-2010 рр.» було виділено 95,8 млн. грн. за рахунок усіх джерел фінансування, що склало 35% від запланованої суми. При цьому 51,143 млн. грн. було виділено з державного бюджету України у вигляді субвенції на 2005 р. [6]. План обсягів і джерел фінансування «Програми розвитку Криму як цілорічного загальнодержавного і міжнародного курортно-рекреаційного і туристичного центру» наведено в табл. 1.

Таблиця 1. План обсягів і джерел фінансування «Програми розвитку Криму як цілорічного загальнодержавного і міжнародного курортно-рекреаційного і туристичного

* Програма не виконана і не пролонгована.

Обсяг і джерела фінансування заходів «Комплексної програми соціально-економічного розвитку Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення» з бюджетних джерел виключені (згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2001 р. №126). Таким чином, на сьогоднішній день неможливо ознайомитися з основними напрямами її фінансування. Наші дослідження показали, що в решті програмних документів робиться великий інвестиційний акцент на проведення таких заходів:

• розвиток інфраструктури міст;
• природоохоронні заходи й заходи з екологічної безпеки;
• розвиток інфраструктури туризму;
• створення засобів розміщення і дозвілля туристів;
• рекламно-інформаційне та маркетингове забезпечення реалізації туристських послуг.

У табл.2 наведено основні напрямки і джерела фінансування Кримського регіону у вигляді узагальнених даних (заходи та обсяги фінансування щодо «Програми розвитку Криму як цілорічного загальнодержавного та міжнародного курортно-рекреаційного і туристичного центру» і «Програми комплексного соціально-економічного розвитку м.Судака та інших населених пунктів, що розміщуються на прилеглій до нього території на 2005-2010 рр.»).

Таблиця 2. Основні напрями фінансування цільових програм розвитку Криму

Слід зазначити, що досліджувані програми в деяких пунктах повторюють зміст один одного, наприклад, грошові кошти за статтею «Рекламно-інформаційне забезпечення» виділяються як для «Програми розвитку Криму як цілорічного загальнодержавного та міжнародного курортно-рекреаційного і туристичного центру», так і для «Програми комплексного соціально-економічного розвитку м. Судака та інших населених пунктів, що розміщуються на прилеглій до нього території на 2005-2010 рр.» Зокрема в обох програмах заплановано забезпечення створення єдиної курортно-туристичної мережі в Україні і за кордоном; проведення рекламної кампанії у вітчизняній і зарубіжній пресі, на радіо і телебаченні з метою створення позитивного іміджу та привабливості Кримського курортно-туристського комплексу.

Таким чином, в 2005 р. на рекламу туристсько-рекреаційного продукту Криму грошові кошти були заплановані двічі, тоді як основна функціональна діяльність, відповідно до заходів, включених у програми, найменшим чином враховує потреби безпосередньо підприємств СКК. Відзначимо також, що певні фінансові кошти виділяються на відновлення і розвиток інфраструктури санаторно-курортного комплексу Кримського регіону, проте ці заходи мають незначний і непрямий вплив на функціонування окремо взятих підприємств СКК.

Розглянемо склад джерел прямого фінансування підприємств СКК Криму, що виділяються з цільових програм розвитку регіону (табл.3).

Таблиця 3. Пряме фінансування підприємств СКК Криму за рахунок коштів цільових програм розвитку регіону

На території АР Крим зареєстровано 128 установ, що входять до складу СКК державної форми власності, в тому числі 49 санаторіїв.

Але якщо судити за програмними документами, то за період з 2003 по 2007 рр. були враховані потреби тільки 3,9% суб’єктів господарювання, що входять до складу СКК Криму.

На розвиток і оновлення матеріально-технічної бази решти підприємств СКК інвестиційні кошти цільових програм не були заплановані й, відповідно, не виділялися.

У той же час розглянуті програми передбачали будівництво нових пансіонатів, оздоровчих комплексів. Таким чином, СКК Криму недостатньо забезпечений засобами і навіть йдучи екстенсивним шляхом розвитку, не може розглядатися як об’єкт самостійний у функціональному відношенні.

Результати дослідження відносно фінансування СКК Криму з цільових програм розвитку дозволяють зробити висновок про те, що доцільніше було б частину грошових коштів, запланованих на будівництво нових рекреаційних об’єктів, направляти у вигляді адресної цільової допомоги до вже функціонуючих відомчих санаторно-курортних установ з метою оновлення їх матеріально-технічної бази та підвищення ефективності функціонування. З одного боку, це дозволить залучити більшу кількість рекреантів у підприємства СКК регіону, що діють, з іншого - дасть змогу знизити антропогенне навантаження у зв’язку з додатковим введенням в експлуатацію нових будівель у курортних зонах. До того ж у п.7 Додатків до «Програми розвитку Криму як цілорічного й міжнародного курортно-рекреаційного і туристичного центру» передбачено «Удосконалення і модернізацію матеріально-технічної бази здравниць, що належать до сфери управління міністерств й інших центральних органів виконавчої влади й розташовані на території АРК», але фінансування цих заходів Програмою не передбачено.

Внаслідок обмеженого фінансування програм розвитку Кримського регіону і невиконання у зв’язку з цим більшості запланованих заходів, на наш погляд, було б доцільно продовжити їх дію з розробкою плану додаткових заходів щодо їх виконання, що було б альтернативою розробки подальших програм з дублюванням відповідних пунктів.

У плані рекомендацій щодо забезпечення ефективного функціонування СКК Криму пропонується розробка організаційно-економічної моделі управління розвитком СКК (рисунок 1).

Рис. 1. Організаційно-економічна модель управління розвитком СКК

На рисунку виділено: управлінські структури, безпосередньо санаторно-курортний потенціал, дві особливі функції - фінансового й інноваційного менеджменту, центри аналітичного й стратегічного планування, цільові інституції - інвестиційної, кредитної, бюджетної підтримки. У структурі управління розвитком СКК необхідні підрозділи управління проектами й програмами.

Наведена концептуальна модель потребує подальшої розробки організаційних механізмів, проте вже на цьому рівні можна зробити наступні висновки:

1. У програмних документах немає оцінки реальності отримання фінансових коштів.
2. Фінансовий менеджмент сам повинен розглядатися як об’єкт кадрової, проектної і управлінсько-технологічної розробки, а на даній стадії - і як об’єкт досліджень, в тому числі «потенційних ресурсів і можливостей».
3. Невирішеним завданням фінансової підтримки СКК є вибір системи показників оцінки рівня фінансового стану й фінансової стійкості СКК. Розроблена для промислових об’єктів система показників у цій проблематиці вимагає перевірки та адаптації до оригінального за природою об’єкта - санаторно-курортного комплексу. У перспективі - це теж нове науково-практичне завдання.

Література

1. Аметов Р. Социально-экономический механизм развития рекреационной отрасли в регионе // Підприємство, господарство і право. 2002. №9. С.116-119.
2. Быков А.Т., Кветенадзе Л.А. Совершенствование управления организациями и предприятиями курортно-туристского комплекса // Труды Академии туризма. 2000. Вып.3. С.43.
3. Вельгош Н.З. Обоснование экономической эффективности деятельности курортных предприятий Крыма // Экономика и управление. 2006. №2-3. С.110-115.
4. Гудзь П.В. Механізм розвитку курортно-рекреаційних територій у сучасних умовах: Дис... д.е.н.: 08.10.01. Донецьк: Інститут економіко-правових досліджень НАН України, 2003. 450 с.
5. За чей счет развиваем туризм? // Терра-Таврика. 2007. № 12. С.11-12.
6. Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 р. URL: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=56507 - Сайт Міністерства фінансів України.
7. Соціально-економічний і політичний портрет АРК. URL: http://www.ucipr.kiev.ua/modules.php?op=modload&name=news&file=article&sid=5300