Влащенко Н.М.
Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції сталого розвитку індустрії
туризму та гостинності: європейські практики та
національні реалії» (м. Харків, 15 квітня 2026 р.)
Харків: ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2026. 605 с. С.17-19.

Сучасні виклики, тенденції та напрями розвитку туризму в Україні в умовах війни

Сучасний туристичний сектор України функціонує в умовах безпрецедентних викликів, спричинених воєнними діями. Повномасштабна війна суттєво трансформувала умови ведення туристичної діяльності, вплинула на структуру попиту, географію туристичних потоків та пріоритети споживачів. У таких обставинах туризм не припинив існування, а адаптувався, змінюючи форми та зміст.

туризм в Україні в умовах війни

Воєнний стан спричинив системні зміни в туристичній галузі, серед яких:

  • різке скорочення в’їзного туризму;
  • зменшення обсягів виїзного туризму через обмеження та ризики;
  • переорієнтація на внутрішній туризм;
  • зміна поведінки споживачів (зростання значення безпеки, гнучкості та короткострокових подорожей).

Особливої актуальності набули питання безпеки туристів. Вибір дестинацій нині визначається не лише їх привабливістю, а й рівнем захищеності території, наявністю укриттів, стабільністю інфраструктури та транспортної доступності.

В умовах воєнного стану сформувалися нові тенденції попиту:

  • переважання внутрішнього туризму - подорожі в межах відносно безпечних регіонів;
  • скорочення тривалості поїздок - популярність коротких турів і вікенд-подорожей;
  • зростання інтересу до природних територій - гори, ліси, рекреаційні зони;
  • попит на психологічне відновлення - туризм як засіб зниження стресу;
  • індивідуалізація подорожей - менші групи, сімейний відпочинок [1].

У період воєнного стану відбувається суттєва зміна туристичної географії. Активізація туристичної діяльності спостерігається у відносно безпечних регіонах, зокрема на заході України. Натомість території, наближені до зон бойових дій, фактично втратили туристичну привабливість через високі ризики та руйнування інфраструктури.

Західні регіони виконують подвійну функцію: туристичну (організація відпочинку) та соціальну (прийом внутрішньо переміщених осіб), що створює додаткове навантаження на інфраструктуру, але водночас стимулює її розвиток.

Розвиток туризму в умовах воєнного стану стримується низкою взаємопов’язаних факторів. Насамперед, суттєве зниження платоспроможності населення обмежує попит на туристичні послуги, оскільки витрати на відпочинок відходять на другий план порівняно з базовими потребами.

Водночас нестабільна безпекова ситуація формує високий рівень ризиків як для туристів, так і для суб’єктів туристичного бізнесу. До цього додаються кадрові втрати, спричинені міграцією та мобілізацією, які зменшують кадровий потенціал галузі та ускладнюють забезпечення належного рівня сервісу.

Ще одним стримуючим чинником є зниження інвестиційної активності, адже в умовах невизначеності бізнес уникає довгострокових вкладень. Відповідно, це породжує труднощі у стратегічному та оперативному плануванні діяльності підприємств туристичної сфери.

Окремо варто відзначити вплив психологічного стану населення: підвищений рівень стресу, тривожності та невизначеності знижує мотивацію до подорожей і загалом туристичну активність. У сукупності ці фактори формують складне середовище функціонування туристичної галузі в умовах війни.

Водночас, попри значні виклики, туристична галузь демонструє стійкість до кризових умов: у 2025 році надходження від туристичного збору до місцевих бюджетів склали 359 млн. грн., що майже на третину більше порівняно з попереднім роком і у 1,5 рази перевищує довоєнний рівень [2].

Незважаючи на складні умови функціонування, туристична галузь демонструє здатність до адаптації та пошуку нових шляхів розвитку. Одним із ключових напрямів є диверсифікація туристичного продукту, що передбачає розширення пропозицій внутрішнього туризму та орієнтацію на актуальні потреби споживачів.

Водночас особливого значення набуває впровадження безпекових стандартів, які включають інформування туристів, підготовку персоналу та забезпечення належного рівня захисту під час подорожей. Паралельно з цим активно розвивається цифровізація послуг, що охоплює використання онлайн-бронювання, віртуальних турів і сучасних інструментів цифрового маркетингу.

Крім того, важливим напрямом є розвиток локального туризму, який сприяє підтримці місцевих громад та стимулює регіональну економіку. У цьому контексті також формується патріотичний туризм, що передбачає створення маршрутів пам’яті та популяризацію історичних локацій.

Зрештою, спостерігається інтеграція туристичної діяльності з волонтерськими ініціативами, що надає туризму додаткового соціального значення та відповідає сучасним суспільним запитам.

Список літератури

1. Зарубіна А.В., Сіра Е.О., Демчук Л.І. Особливості туризму в умовах воєнного стану // Економіка та суспільство. 2022. Вип.41.
2. Григоренко М. У 2025 році туризм в Україні не просто вижив, він знову почав приносити гроші, - Опендатабот. URL: https://www.unian.ua/tourism/news/u-2025-roci-turizm-v-ukrajini-ne-prosto-vizhiv-vin-znovu-pochav-prinositi-groshi-opendatabot-13299315.html.