Власов О., Омельченко Г.Ю.
Матеріали XIX Міжнар. наук.-практ. конф.
«Управління розвитком соціально-економічних
систем» (м. Харків, 6-7 березня 2025 р.)
Харків: ДБТУ, 2024. Ч.3. 656 с. С.307-310.

Інфлюенсери в туризмі: ефективний інструмент просування чи маркетинговий міф?

У сучасну епоху цифрових технологій та соціальних мереж інфлюенсери стали невід’ємною частиною маркетингових стратегій у багатьох галузях, включаючи туризм. Завдяки своїй здатності формувати думки великої аудиторії та впливати на споживчі рішення, інфлюенсери активно використовуються туристичними компаніями, готелями та туристичними дестинаціями для просування своїх послуг і продуктів. Візуальний контент, персональні рекомендації та емоційно забарвлені історії з подорожей створюють у підписників відчуття довіри та натхнення до нових відкриттів.

Проте разом із ростом популярності інфлюенсер-маркетингу постає питання щодо його ефективності у туристичній сфері. Чи дійсно співпраця з інфлюенсерами сприяє збільшенню туристичних потоків і росту прибутків компаній, чи це лише короткостроковий тренд із обмеженим впливом? З огляду на насичення ринку та зростання обізнаності споживачів, ефективність такого підходу все частіше піддається критиці.

Інфлюенсер-маркетинг у туристичній сфері, попри свою популярність, несе в собі низку потенційних ризиків, які можуть вплинути на ефективність кампаній і репутацію брендів.

• Одним із основних ризиків є невідповідність очікувань і реальності. Інфлюенсери часто створюють ідеалізовані, візуально привабливі образи туристичних дестинацій, що може формувати завищені очікування у потенційних мандрівників. У випадку, якщо реальний досвід туриста не відповідатиме показаному в соціальних мережах, це може призвести до розчарування і негативних відгуків, що, у свою чергу, вплине на репутацію компанії.
• Ще одним ризиком є співпраця з недобросовісними інфлюенсерами, які більше орієнтовані на фінансову вигоду, ніж на створення автентичного контенту. Вони можуть рекламувати послуги чи напрямки, які ніколи не відвідували, використовуючи стокові фото або неправдиву інформацію. Це знижує довіру як до самого інфлюенсера, так і до бренду, який він просуває. Крім того, співпраця з інфлюенсерами часто потребує значних фінансових витрат, але не завжди гарантує очікуваний результат. Наприклад, якщо аудиторія інфлюенсера не відповідає цільовій аудиторії туристичної компанії, кампанія може не мати належного ефекту.
• Існує також ризик репутаційних втрат через поведінку інфлюенсера. Оскільки інфлюенсери є публічними особами, будь-які скандали або неприйнятна поведінка можуть негативно вплинути на імідж бренду. Наприклад, якщо інфлюенсер, який просував туристичну дестинацію, потрапить у скандал через неприйнятні висловлювання або дії, це автоматично кине тінь і на компанію. Крім того, надмірне використання інфлюенсерів для просування одних і тих же місць може призвести до перенасичення ринку та втрати унікальності дестинацій. Це явище, відоме як овертуризм, може не тільки знизити інтерес до місця, але й створити реальні проблеми для місцевої інфраструктури.
• Фейкові підписники та штучна взаємодія - ще один поширений ризик. Деякі інфлюенсери можуть мати накручену аудиторію або купувати лайки і коментарі, що створює ілюзію популярності, але не приносить реальної віддачі для бренду. Туристична компанія може інвестувати у співпрацю з таким інфлюенсером, але не отримати жодного приросту продажів чи бронювань. Додатково існує ризик культурної нечутливості або помилок у контенті. Інфлюенсери можуть ненавмисно образити місцеву культуру чи традиції, демонструючи неповагу до місцевих звичаїв або роблячи помилки у висвітленні культурних особливостей.
• Нарешті, ще одним суттєвим ризиком є непередбачуваність змін трендів у соціальних мережах. Платформи можуть змінювати свої алгоритми або втрачати популярність, що зробить інвестиції в певні формати контенту неефективними. Наприклад, раптове падіння популярності платформи або зміни в її політиці можуть суттєво знизити видимість контенту інфлюенсера, що зменшить ефективність рекламної кампанії.

Інфлюенсер-маркетинг у туризмі є дійсно ефективним інструментом просування туристичних дестинацій, але його успішність залежить від правильного підходу до реалізації кампаній і вибору відповідних інфлюенсерів. У той же час, без продуманої стратегії, цей інструмент може перетворитися на маркетинговий міф, що не приносить очікуваних результатів.

Приведемо декілька аргументи на користь ефективності інфлюенсер-маркетингу:

1. Велике охоплення та цільова аудиторія. Інфлюенсери мають доступ до широкої аудиторії, яка їм довіряє. Рекомендації від авторитетних осіб часто сприймаються як особисті поради, що робить вплив на рішення потенційних туристів значно ефективнішим, ніж традиційна реклама. Наприклад, платформи як Instagram, TikTok і YouTube стали головними джерелами натхнення для вибору туристичних напрямків серед молоді.
2. Візуальний контент і емоційний зв’язок. Туризм - це емоційний досвід, і інфлюенсери майстерно використовують візуальний контент, щоб передати атмосферу місця, показати його унікальні сторони і викликати бажання відвідати локацію. Фотографії мальовничих пейзажів чи захоплюючі відео можуть значно вплинути на спонтанні рішення про подорож.
3. Автентичність і довіра. Правильно підібраний інфлюенсер, який щиро ділиться своїм досвідом, здатний створити довіру до дестинації. На відміну від звичайної реклами, автентичні відгуки та персональні історії підвищують рівень залученості аудиторії. Особливо це важливо для маловідомих або нових туристичних напрямків.
4. Успішні приклади на міжнародному рівні. Деякі кампанії, як-от VisitDubai або Inspired by Iceland, демонструють реальне зростання туристичних потоків завдяки співпраці з інфлюенсерами. У цих випадках використання інфлюенсерів не лише підвищило впізнаваність брендів, але й сприяло економічному зростанню регіонів.

Розглянемо аргументи на користь того, що це може бути маркетинговим міфом.

• По-перше, перенасичення ринку та втрата унікальності, бо з кожним роком кількість інфлюенсерів зростає, що створює перенасичення контентом. Туристичні дестинації, які часто з’являються в соцмережах, можуть втратити свою унікальність і привабливість через банальність або овертуризм.
• По-друге, сумнівна автентичність і втрата довіри. З розвитком інфлюенсер-маркетингу багато підписників стають обізнаними щодо рекламної природи контенту. Якщо аудиторія відчуває, що пости надто комерційні або нещирі, це може викликати недовіру не тільки до інфлюенсера, але й до бренду, який він просуває.
• По-третє, високі витрати при відсутності результатів. Сама співпраця з відомими інфлюенсерами може бути дорогою, але не завжди гарантує повернення інвестицій. Якщо кампанія погано спланована або інфлюенсер не відповідає цільовій аудиторії бренду, результати можуть бути мінімальними або взагалі відсутніми.
• І на останок, короткостроковий ефект, бо ефект від інфлюенсер-кампаній часто є миттєвим, але недовготривалим. Без комплексної маркетингової стратегії та додаткових інструментів просування залучення туристів може бути нестабільним.

Як бачимо, інфлюенсер-маркетинг у туризмі може бути надзвичайно ефективним, але лише за умови грамотної реалізації стратегії. Це включає правильний вибір інфлюенсерів, створення автентичного контенту, таргетинг на відповідну аудиторію та інтеграцію інфлюенсер-маркетингу в ширшу маркетингову кампанію. В іншому випадку він може стати лише частиною модного тренду, який не приносить очікуваних результатів і сприймається як маркетинговий міф.

Література

1. Бурачок О.І. Роль бренд-амбасадорів у просуванні бренду в умовах цифрової трансформації // Концептуальні проблеми розвитку сучасної гуманітарної та прикладної науки. 2020. С.96-101.
2. Кулиняк І.Я., Іваницький Н.Б. Тенденції розвитку маркетингових комунікацій туристичних підприємств в умовах цифровізації // Механiзм регулювання економiки. 2023. Вип.4(102). С.29-34.
3. Петрішина Т.О., Немировська О.В., Лошенюк О.В. Маркетингові комунікації в умовах цифровізації: актуальні тенденції використання соціальних мереж // Інтернаука. Серія: Економічні науки. 2022. №12. С.55-62.