Войтенко Д.О.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
"Стратегічні перспективи туристичної та готельно-
ресторанної індустрії в Україні: теорія, практика та
інновації розвитку" (м. Умань, 30-31 жовтня 2019 р.)
Умань: Візаві, 2019. 350 с. С.105-107.

Формування та розвиток спеціалізованого туризму в Україні

Створенням туристичного продукту в індустрії туризму успішно займаються ті туристичні компанії, що установили формальні процедури для розробки, точніше - це великі корпорації, що мають системні програми розробки туристичного продукту.

Згідно із Законом України «Про туризм», туризм - тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання з оздоровчою, пізнавальної, професійно-діловою чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування [1].

Культурно-етнографічний туризм являє собою подорожі, направленні на відвідання специфічних туристичних об'єктів, таких як музей і культурно-етнографічні центри, народні музеї, музеї під відкритим небом, ознайомлення з традиційною культурою (кухня, фольклор, національні свята), відвідання краєзнавчих музеїв.

Збережені донині в багатьох районах світу традиційні способи ведення господарства й основи життєвого укладу минулих поколінь обумовлюють привабливість цих регіонів з погляду культурного й етнографічного туризму. Проживання в безпосередньому сусідстві на локалізованій території декількох етносів з різноманітними і колоритними культурами сприяє розвитку на таких територіях мозаїки традиційних культурних ландшафтів. Наприклад, в музеях під відкритим небом усе ще можна в «живому середовищі» побачити добротні хатинки, колодязі-журавлі. Особливо актуальним етнографічний напрямок туризму стає останнім часом, що сприяє відродженню традицій, зв'язаних із загубленими звичаями і забутими ритуалами.

Загально відомо, що одним з найяскравіших регіонів України для розвитку етнографічного туризму є нині окупований Кримський півострів. Тут зосереджено не тільки найбільше туристичних ресурсів України, а й збереглися найбільш яскраві пам'ятки етнографічного характеру. Які щорічно притягують в цей регіон туристів набагато більше ніж в інші місця. У перспективі можуть бути створенні природно-історико-етнографічні рекреаційно-туристичні комплекси «Гуцульщина», «Бойківщина», «Лемківщина», «Закарпаття», «Буковина» та ін. У цих районах ми маємо унікальне поєднання неповторних ландшафтів, історичних і етнографічних пам'яток, а також пам'яток природи, культури, побуту населення. При їх проектуванні мають бути відображені історичні особливості розвитку різних етнічних груп, а також міжетнічні зв'язки українців, поляків, чехів, словаків, угорців, румунів, які протягом багатьох століть спільно проживають у Карпатах, і, звичайно, їх культура та побут. Насамперед, заслуговує на увагу створення природно-історико- етнографічного комплексу «Бойківщина», територія якого окреслюється берегами річки Лімниця на сході, верхів'ям Сану - на заході, північною межею передгір'я Карпат - південніше Дністра та Полонинським хребтом - між верхів'ям річок Уж і Тересва на Закарпатті.

Нині стрімко розвивається діловий туризм. Відповідно до змісту індустрії ділового туризму зустрічі являють собою організовані заходи, що поєднують людей для обговорення різних питань і можуть приймати різноманітні форми, мати різні назви. Наприклад, конгрес - формальна зустріч делегатів, що звичайно належать визначеній сфері людської діяльності чи залучених у спеціальне дослідження у визначеній області для обговорення різних питань. Конференція має на увазі формальний обмін думками на зустрічі чи збори для обговорення загальних для всіх учасників питань. Саміт - та ж конференція за участю високих посадових осіб, аж до керівників держави. З'їзд - зустріч людей, що мають загальні цілі зокрема, збори делегатів політичних партій з метою формування політики і виборів у керівні органи. Симпозіум - захід, що супроводжується бесідами в невимушеній обстановці, чи формальна зустріч, коли фахівці роблять короткі повідомлення на визначену тему чи зв'язаних з нею питань. Семінар - лекція, що супроводжується обміном думок учасників.

Діловий туризм, засідання, заохочувальні поїздки, конгреси і конференції, виставки і ярмарки грають усе більш важливу роль в економці великих міст, і той час як деякі з них уже багато років пожинають успіх на цій ниві, для інших ці форми туризму тільки починають виявлятися як сприятлива можливість для бізнесу.

В умовах глобалізації економіки міста конкурують один з одним за залучення інвестицій і бізнесу, і в цьому зв'язку вони зацікавлені в підвищенні свого рейтингу, поліпшенні іміджу і посиленні привабливості. У цьому відношенні міжнародний діловий туризм, у т.ч. конгресний і виставочний, відіграє важливу роль, не тільки залучаючи туристів, витрати яких перевищують середні, але і є важливим чинником підвищення рейтингу відповідного міста і може допомогти позиціонувати його і навколишній регіон як центр якості у визначеному секторі економіки.

Бібліографічний список

1. Про туризм. Закон України №324/95-ВР від 15.09.1995 р.
2. Смаль В.В., Смаль І.В. Світовий досвід розвитку екологічного туризму // Український географічний журнал. 2013. №4. С.58-64.
3. Рожко І.М. Ландшафтна зумовленість розвитку туризму в Українських Карпатах // Вісник ЛНУ. Серія географічна. 2014. Вип.26. С.108-109.