Воробйова Наталія Петрівна
Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф.
"Сучасний стан та потенціал розвитку індустрії гостинності
в Україні" (м. Херсон, 23 квітня 2021 р.)
Херсон: ХДАЕУ, 2021. 327 с. C.16-18.
Розвиток рекреаційно-туристичної сфери України в умовах пандемії
Україна в умовах пандемії та значно змінених умов розвитку рекреаційно-туристичної сфери повинна звернути особливу увагу на вигідне геополітичне положення стосовно країн Середньої та Західної Європи, а також з користю для держави використовувати дивовижні рекреаційні ресурси та унікальні бальнеологічні багатства.
Для того, щоб гармонійно увійти у світове господарство і світовий ринок, знайти своє місце у міжнародному поділі праці і послуг, в Україні потрібно прискорити реформування народного господарства, його структурної перебудови, впровадження передових технологій і організації управління, формування маркетингових служб, а також зробити акценти на ті види виробництва і послуг, де наша держава має вагомі шанси на успіх.
Україна має дуже сприятливі умови і багаті рекреаційні і бальнеологічні ресурси для лікування і відпочинку населення, розвитку туризму і спорту. Унікальні ландшафти, чудові краєвиди, національні парки, мінеральні й термальні води, грязеві джерела створюють усі передумови для формування в Україні високо розвинутого, розрахованого навіть на найбільш вибагливих та заможних людей рекреаційно-туристичного комплексу.
Територіальне поєднання природних умов, рекреаційних та бальнеологічних ресурсів дозволяє в перспективі сформувати регіональні рекреаційно-туристичні суперсистеми, кожна з яких може базуватися на місцевих природних умовах та лікувальних ресурсах. Такі регіони, як Карпати, Полісся, окремі райони Лісостепу, Степу, Причорноморсько-Азовського узбережжя в перспективі можуть стати рекреаційними центрами, з високо розвиненою інфраструктурою, рекреаційно-оздоровчими і туристичними комплексами не лише загальноєвропейського, а й світового значення.
Виходячи із ситуації, яка склалася в рекреаційно-туристичній сфері України, необхідно на сучасному етапі розробляти науково обґрунтовані напрями розвитку даної галузі та розпочати розробку проєктів їх втілення.
На думку багатьох дослідників сьогодні концепція розвитку рекреації та туризму повинна базуватися на:
- реконструкції та оновленні у відповідності з найновішими досягненнями санаторно-курортних комплексів, туристичних та спортивних баз;
- освоєнні ще не використаних територій, рекреаційних і бальнеологічних ресурсів для розвитку санаторно-курортного господарства;
- створенні сприятливого рекреаційного і естетичного середовища, завершеної системи національних парків;
- упорядкуванні і відновленні архітектурних, історичних та етнографічних пам’яток;
- створенні сучасної інформаційно-маркетингової служби у сфері рекреаційного бізнесу;
- розвитку спеціальних галузей промисловості для виробництва спеціального обладнання для курортів, туристичних і спортивних баз;
- створенні спеціальної системи побутового обслуговування населення в рекреаційних зонах;
- здійснення комплексу природоохоронних, середовище-формуючих, землеупорядних та декоративних заходів з метою формування найбільш сприятливого курортно-туристичного та спортивного середовища.
В Україні кожний курортно-туристичний комплекс повинен представляти собою укомплектовані групи санаторіїв, лікарень, туристичних і спортивних баз із системою медичного, культурно-побутового і господарського обслуговування. Для забезпечення їх подальшого розвитку необхідно провести широкомасштабні дослідження і пошукові роботи з виявлення і оцінки нових територій, рекреаційних та бальнеологічних ресурсів, з обґрунтуванням основних напрямів їх використання для розвитку рекреації, туризму та організованого відпочинку. Необхідно також створити систему національних та природних парків і заповідників, пам’яток природи, історії та культури з метою їх охорони і формування сприятливого естетичного середовища. З огляду на це, пропонується концепція розвитку рекреаційно-туристичної сфери, яка повинна включати наступні напрями:
- проведення маркетингових досліджень з метою формування привабливості туристично-рекреаційних комплексів і залучення інвестицій в дану сферу діяльності;
- підвищення якості послуг і сервісу обслуговування, що сприятиме зростанню соціальної ефективності оздоровлення та відпочинку населення;
- створення організаційних формувань інноваційного типу у сфері рекреації;
- впровадження ринкових механізмів та нових форм управління в рекреаційній сфері;
- зростання темпів розвитку і доходів рекреаційного господарства та підвищення зайнятості населення;
- розвиток підприємництва та рекреаційного бізнесу, що дозволить забезпечити комплексне освоєння рекреаційних територій, створити сучасну екологічну та соціальну структуру, збільшити грошові надходження від індустрії відпочинку, лікування і спорту;
- розширення масштабів природоохоронної діяльності з метою створення екологічної безпеки і найсприятливіших рекреаційних умов для відпочинку і лікування населення;
- реалізацію великомасштабних заходів щодо відновлення, реставрації та збереження унікальних природних ландшафтів, пам’яток історії, культури, архітектури, відтворення звичаїв і традицій народу.
Реалізації даної концепції повинна включати:
- правові заходи створення сприятливого інвестиційного клімату в туристично-рекреаційній сфері;
- здійснення комплексних ландшафтно-екологічних досліджень території з метою їх використання для розвитку санаторно-курортного господарства;
- визначення норм диференційованого рекреаційного навантаження на них;
- обґрунтування гранично допустимої межі та сумарної місткості рекреаційних об’єктів;
- визначення районів нового будівництва санаторно-курортних комплексів, туристичних баз та спортивних споруд;
- введення в дію норм і правил використання рекреаційних та бальнеологічних ресурсів і охорони природного середовища.
Стратегія і тактика формування рекреаційно-туристичного комплексу повинні починатися з визначення місця й ролі рекреації в економічній структурі регіонів. Цілком природно, що в таких районах, як Карпати, Полісся, Причорноморсько-Азовське узбережжя, розвитку рекреації і туризму повинно надаватися першорядне значення. В них вона має стати пріоритетною сферою перспективного розвитку, оскільки нею може бути забезпечено більшість валютних надходжень, зміцнення національної грошової системи, залучення до цієї сфери додаткової робочої сили. Фінансово-економічне регулювання розвитку рекреації повинно здійснюватися через активну інвестиційну політику та кредитування, удосконалення механізму платежів за використання природних рекреаційних ресурсів, ефективну податкову і цінову політику та інше.
Список літератури
1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування: монографія. К: Київський університет, 2001. 395 с.
2. Врублевська О.О. Клімат України та прикладні аспекти його використання: навчальний посібник. Одеса: ТЕС, 2012. 180 с.
3. Манько А. М. Потенціал природних краєзнавчо-туристичних ресурсів України // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. 2008. Вип.24. С.192-200.
4. Іщенко А. Туризм в Україні: куди їдуть найбільше і які напрями потрібно розвивати. URL: https://ukraine.segodnya.ua/ua/ukraine/pochemu-ukraina-privlekaet-inostrancev-i-kakie-perspektivy-u-mestnogo-turizma-1061426.html.
