Ягельницька Ю.С.
Матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф.
«Проблеми та перспективи розвитку бізнесу в Україні»
(м. Львів, 25 січня 2022 р.). Львів: Львівський торговельно-
економічний університет, 2022. 536 с. С.528-532.

Стратегії підприємництва у сфері гостинності в умовах пандемії COVІD-19

Пандемія коронавірусу обрушилася на всі сфери національної економіки, зокрема, й індустрію гостинності. Проте, власники готелів могли використати паузу, викликану карантином, з користю для власної підприємницької діяльності за умови, що структури державної влади та банки нададуть їм підтримку.

Спалах коронавірусу став неприємним та несподіваним ударом для національного готельного ринку. Саме 2020 р. мав стати дуже успішним для готельєрів, проте, скасування масштабних заходів, наприклад, Євро-2020, та запровадження карантину поставили цей бізнес під удар. Згідно з висновками аналітиків [2], за підсумками першого кварталу завантаження окремих готелів склало 12-18% проти 53% роком раніше. У містах обласного підпорядкування заповнюваність була на рівні 15% проти 66%, як очікувалося спочатку. За найскромнішими підрахунками, втрати українських готелів за перші два квартали 2021 року склали приблизно 110-120 млн. дол. США [4].

Ситуація ускладнюється тим, що поки що ніхто не знає, скільки триватиме ізоляція і коли відновиться потік гостей після її закінчення. Навіть якщо пандемію вдасться швидко зупинити, ринок не зможе швидко відіграти фінансових та інших втрат. Як мінімум ще два-три місяці після закінчення карантину люди утримуватимуться від подорожей.

Зараз із упевненістю можна говорити лише про наступне - 2021 р. є найскладнішим для сфери готельного підприємництва. Йдеться лише про те, щоб зберегти у найбільш працездатному стані і саму інфраструктуру та об’єкти готельного господарства. Тобто вийти, як іноді кажуть, «в нуль» уже здається гарною стратегією.

Перехід на карантин змушує готельєрів закриватися на консервацію, розривати термінові трудові угоди та перерозподіляти функціонал. Ситуація складна та незвична. Готелі вибирають стратегію максимального зниження можливих витрат. У житті готелів без гостей настає затяжна пауза, яку можна використовувати для внутрішніх змін. Власники готелів в Україні - не лише національних та міжнародних мереж, а й незалежних готельних об’єктів - ще до спалаху коронавірусу планували проводити реновацію, створюючи для цього необхідні резерви.

З усіх засобів розміщення в Україні четверта частина належить до будівель радянського періоду (санаторії, пансіонати, бази відпочинку). Серед них - велика кількість готелів та здравниць в анексованому Криму, багато з яких не проходили реновацію по 10-20 років і до яких, на сьогодні, безпосереднього доступу держави практично немає. Тому за відсутності гостей процес реновації та реконструкції для готелів може стати напрямком, куди можна розподілити ресурси, що вивільнилися, і час, враховуючи той факт, що такі роботи займають від шести до десяти місяців. Якщо провести реновацію готелів під час карантину, то можна уникнути значних труднощів при таких роботах в готелі з гостями і після закінчення пандемії вийти на ринок в оновленому форматі, маючи конкурентні переваги.

Великий плюс - це можливість зберегти робочі місця. Значну частину робіт (розробка архітектурного проєкту, дизайн-проєкт, проєкт інженерії, вентиляції та кондиціювання) можна виконувати за умов віддаленого доступу без порушення карантину. В Україні є професійні компанії, здатні виконувати подібні роботи, що дає шанс для оновлення готельних об’єктів.

Реновація готелів - це можливість завантажити виробництва національних компаній-постачальників і цим підтримати малий та середній бізнес суміжних галузей, скоротити витрати з допомогою роботи з національними товарами (незалежність від зростання курсу валюти), шанс зберегти кваліфікований персонал. Підсумок реконструкції чи реновації - оновлений готельний об’єкт, готовий до прийому гостей, потік яких поступово відновлюватиметься після карантину та спаду пандемії.

Бізнес також чекає на підтримку банків та влади, оскільки проведення реконструкції та реновації в умовах відсутності прибутку неможливе без всебічної підтримки уряду та фінансових інститутів. На сьогодні влада зволікає з підтримкою готельної галузі. Наразі відлік можливостей йде вже не на місяці, а на тижні та дні. Раніше влада озвучила заяви про те, що поки що не необхідно вводити повний пакет пільг, про що просили великі гравці ринку сфери гостинності. Максимум, про що може йти зараз - відтермінування від виплат ПДВ на три-чотири місяці, продовження податкових канікул та субсидування кредитних ставок терміном принаймні до одного року. Це лише мала частина тих необхідних заходів для порятунку та пом’якшення економічного удару від коронавірусу, яких потребує індустрія гостинності. Якщо підтримки не буде, розпочнеться хвиля банкрутств, звільнень та загальна стагнація галузі.

Готельний бізнес зараз чекає від уряду наступних кроків:

• звільнення від виплати страхових внесків;
• відшкодування оплати праці;
• виділення позик на операційні витрати, які вкрай потрібні в цих умовах;
• погашення відсотків за кредитами;
• значного зниження або взагалі скасування ставки ПДВ;
• канікул зі сплати комунальних платежів;
• відстрочення або скасування сплати земельного та майнового податків за 2019-21 рр.;
• продовження дозволів іноземцям, які збиралися відвідати територію держави до початку пандемії;
• запровадження мораторію на планові перевірки контролюючими органами.

Підприємці сфери гостинності чекають від органів державної влади допомоги у діалозі з банками у питаннях виділення необхідних коштів із мінімальною чи нульовою ставкою або надання кредитних канікул. Без позикового фінансування проведення будь-яких серйозних реноваційних робіт буде неможливим.

Пандемія серйозно вплинула на індустрію готельної нерухомості. Зараз спостерігається зміна кон’юнктури ринку - готелі намагаються адаптуватися до ситуації, що змінюється, змінюють свій формат і сервіс для того, щоб зробити перебування гостей максимально безпечним. При цьому після стабілізації ситуації багато підприємств готельної галузі збережуть введені ними зараз додаткові функції і, таким чином, зроблять цей сегмент більш сучасним та актуалізованим.

Сьогодні багато готельних мереж вже продумують способи, як зробити операційні процеси більш безпечними, цифровими та технологічними. Якихось глобальних змін у проєктуванні готелів або громадських зон усередині них, наприклад, збільшення площі номерів чи ресторанів, не варто очікувати. А завдання підвищення безпеки перебування постояльців у готелі та за допомогою технологій скоротити, мінімізувати або виключити зовсім контакти гостей з персоналом чи іншими постояльцями стає справді дуже актуальним. Так, наприклад, у номерах передбачається встановлення більшої кількості цифрових приладів, що дозволяють гостям зв’язатися з будь-якою службою готелю. Швидше за все, з номерів зникнуть каталоги, меню, рекламні буклети - все це перейде в цифровий формат, щоб дотримуватися заходів безпеки. У готелях можуть з’явитись спеціальні датчики, які вибірково вимірюють температуру тіла постояльців.

Можливо, буде обладнано кімнати або додаткові приміщення для дезінфекції транспорту, людей, продуктів, посилок, які потрапляють на територію готелю. Будуть підвищені вимоги до прибирання номерів та громадських просторів, очищення вентиляційних систем. У поточній ситуації готелі намагатимуться зберегти всі раніше вигадані фішки для соціалізації клієнтів (місця зустрічей у барах, холах, де проводяться концерти, виставки та ін.), але при цьому зробити їх максимально безпечними для всіх.

Процес відновлення готельного сегмента багато в чому залежатиме від тривалості та суворості обмежувальних заходів, а також від термінів відкриття кордонів та відновлення міжнародних рейсів. Цього року представники підприємств сфери гостинності роблять ставку виключно на внутрішній туризм, оскільки у найближчій перспективі не варто очікувати на повернення туристів з Європи та Сходу [1; 5].

Спираючись на викладене вище, можна стверджувати, що для кожної країни є вкрай актуальною необхідність вживання низки заходів щодо мінімізації наслідків карантинних обмежень на діяльність підприємств сфери гостинності. У рамках цього дослідження підкреслюємо важливу тезу, що головним критерієм відновлення цієї сфери має бути досягнення оптимального балансу між питаннями безпеки, охорони здоров’я та економічними інтересами. І хоча влітку 2021 року країни ЄС (що мали динаміку покращення епідеміологічної ситуації та при збереженні всіх необхідних заходів безпеки для охорони здоров’я) відкривали свої кордони та знімали обмеження на пересування, це не призвело до відновлення колишнього рівня туристичних потоків. Як зазначається у дослідженні [3], вакцинація та медичні препарати, на жаль, «... дають невелику надію на відновлення економіки у короткостроковій перспективі, особливо щодо подорожей та туризму».

На нашу думку, предметом подальших досліджень можуть виступати обґрунтування цифрової трансформації процесів функціонування сфери гостинності як одного з напрямків її стабілізації в кризових умовах та умовах пандемій.

Список використаних джерел

1. Ворошилова Г.О. Розвиток міжнародного ринку туристичних послуг в умовах кризи // Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер. Економічні науки. 2014. Вип.7. С.75-78.
2. Зануда А. Коронавірус: скільки втрачає туризм. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-51870285.
3. Оболенцева Л.В., Галицька А.М. Оцінювання впливу туризму як економічного явища // Сучасні тенденції розвитку індустрії туризму та гостинності у конкурентному середовищі: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Харків, 2020. 232 с.
4. Пандемія COVID-19 та її наслідки у сфері туризму в Україні. Оновлення до документа «Дорожня карта конкурентоспроможного розвитку сфери туризму в України». URL: http://www.ntoukraine.org/.
5. Світлична В.Ю. Туристична сфера: пошук шляхів подолання кризи в умовах глобальних карантинних обмежень // Комунальне господарство міст. 2020. Т.5. Вип.158. С.24-31.