Ємченко І.В., Бойко С.Я., Заяць В.Г.
Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф.
«Інновації, тренди та перспективи індустрії
гостинності» (м. Львів, 12 грудня 2019 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2019. 192 с. С.116-120.

Культурні цінності як об’єкт митних формальностей у туризмі

Туризм для багатьох країн світу став однією з найбільш важливих галузей. Київ і Львів, де спостерігається найбільший приплив вітчизняних та іноземних туристів навіть зі зменшенням туристичного потоку, продовжують бути лідерами за розміщенням найвідвідуваніших музеїв та інших пам’яток архітектури [1]. Розбудова в Україні туристичної галузі, яка б успішно інтегрувалася до міжнародних туристичних взаємовідносин, є одним з провідних напрямів структурної перебудови економіки країни.

Найбільше значення для державного контролю за переміщенням туристів мають прикордонні та митні процедури, що є основою здійснення закордонної поїздки. Туристичні формальності держави запроваджують з метою державної безпеки. Від того, наскільки спрощені митні процедури для туристів, скільки часу вони тривають та інших обставин, пов’язаних з особливостями прикордонно-митного режиму, залежить певною мірою і кількість туристів, що прибувають в Україну та кількість країн, які вони представляють. Необхідність туристських формальностей зумовлена відмінностями у соціально-економічному розвитку держав, розходженням в поняттях цивілізованості і культури, етнічними традиціями і звичаями, ставленням до самої турпоїздці і відвідуваною країні, її святинь, флорі і фауні, природно-історичної спадщини. До туристичних формальностей серед інших належать і митні. Ще у 1954 р. була ухвалена Конвенція про митні пільги для туризму. Проте у цій галузі спостерігається багато правопорушень, зокрема митних та контрабанди. Одним з об’єктів порушень митних правил є культурні цінності.

Реформування державної митної справи з метою інтеграції в митну спільноту Європейського Союзу спрямовані на захист економічних інтересів та митної безпеки України. Збереження національних культурних цінностей і запобігання їх незаконному вивезенню за межі держави є одним з пріоритетних завдань ДФС України [2].

Культурні цінності - це об’єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства [2].

культурні цінності

Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» регулює відносини, пов’язані з вивезенням, ввезенням та поверненням культурних цінностей, і спрямований на охорону національної культурної спадщини та розвиток міжнародного співробітництва України у сфері культури [3]. У статті 11 Закону України передбачено, що заявлені до вивезення (тимчасового вивезення) та повернуті в Україну після тимчасового вивезення культурні цінності, підлягають обов’язковій державній експертизі, порядок проведення якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Державна експертиза культурних цінностей - це всебічний аналіз і вивчення культурної цінності об’єктів, заявлених до вивезення, тимчасового вивезення та повернутих в Україну після тимчасового вивезення, за результатами яких складають експертний висновок. Особливістю проведення експертизи культурних цінностей є те, що до неї залучаються експерт та мистецтвознавець. Експертом може бути працівник державного сховища культурних цінностей, музею, бібліотеки, реставраційної або науково-дослідної організації, архівної установи, а також інший фахівець, який має високу кваліфікацію, спеціальні знання і несе персональну відповідальність за достовірність і повноту аналізу та обґрунтованість рекомендацій [3].

Експертиза призначається за умови, якщо для з’ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо.

Експертиза є доволі специфічним видом діяльності, який з ускладненням технологій, розвитком науки і техніки, і як наслідок розширенням і ускладненням завдань, набуває значної актуальності.

Під час вивезення з України іноземні туристи вдаються до різних способів приховування справжнього призначення та характеристик товарів - сувенірів, які можуть бути прикриттям для культурних цінностей. За таких обставин інспектор митниці не володіє спеціальними засобами контролю, а також спеціальними знаннями для їх ідентифікації [4].

Експертиза культурних цінностей є важливою ланкою в системі обліку та контролю за збереженням пам’яток національної культури, їх переміщенням через митний кордон України, а також у сфері регулювання правовідносин розпорядництва, пов’язаних з ними майновими комплексами усіх форм власності. Експертиза культурних цінностей набуває особливого значення, оскільки Україна стала східним кордоном ЄС, що передбачає необхідність приведення до загальноєвропейських стандартів наявних методів контролю за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України. Під час ввезення культурних цінностей на територію України органу доходів і зборів подається свідоцтво на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності. За відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню митними органами до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. Таке доручення має бути підтверджене дипломатичним представництвом або консульською установою країни, громадянином якої є власник культурних цінностей [5].

Слід зазначити, що не потребують дозволу на вивезення (тимчасове вивезення) сувенірні вироби, предмети культурного і ужиткового призначення серійного і масового виробництва.

Перед вивезенням за межі митної території України проводиться попередня експертиза та оформляється право на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей або для здійснення контролю за вивезенням, тимчасовим вивезенням та поверненням в Україну культурних цінностей в пункті пропуску через митний кордон України.

Наказом №267 від 31.03.2017 р. затверджений Перелік держаних закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей».

У багатьох іноземних туристів виникають проблеми при зворотному вивезенні культурних цінностей з митної території України через відсутність координації вітчизняної системи контролю з європейською та зі світовою системами.

Отже, здійснення експертизи культурних цінностей є дуже важливим питанням, яке постає з нагальних практичних потреб розвитку туристичної індустрії і потребує детальної правової регламентації в аспекті провадження митних формальностей.

Список використаних джерел

1. Бєлікова М.В. Основи музеєзнавства: навчальний посібник / М.В. Бєлікова, В.М. Зайцева. Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2015. 180 с.
2. Митний кодекс України: Закон №4495-VI // Відомості Верховної Ради України. Редакція 22.09.2019. URL: https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17.
3. Закон України №1068-XIV від 21.09.1999 р. «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/1068-14.
4. Ємець А.В. Концептуальні напрями подальшого розвитку експертної роботи в митній справі у контексті забезпечення митної безпеки держави. / А.В. Ємець // Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2019. Вип.1(18). С.37-47.
5. Карпенко Г.Л. Організаційно-правовий механізм митних експертиз / Г.Л. Карпенко // LEX PORTUS. 2017. №6(8). С.105-111.