Ємчук Т.В., Марчук Г.В.
Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф.
«Інновації, тренди та перспективи індустрії
гостинності» (м. Львів, 12 грудня 2019 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2019. 192 с. С.23-26.

Проблеми та перспективи розвитку рекреаційної діяльності на території національного природного парку «Гуцульщина»

НПП «Гуцульщина» - природо-заповідний об’єкт, що функціонує в межах Косівського району Івано-Франківської області, створений Указом Президента України від 14 травня 2002 року на площі 32271,0 га [1]. Територія парку багата на природі ресурси, характеризується унікальною етнографічно-культурною спадщиною, функціональною інфраструктурою та здавна приваблює туристів. Враховуючи той факт, що майже 42% території парку належать до функціональних зон регульованої та стаціонарної рекреації, окреслення перспектив розвитку рекреаційної діяльності та розробка способів усунення проблем, що виникають з уже існуючим рекреаційним продуктом є важливим завданням.

До створення парку туризм у формі піших мандрівок, по облаштованим стежках, був домінуючим туристичним заняттям у регіоні. Мережа піших стежок була спланована від основних туристичних закладів до найближчих туристичних атракцій. Зі створенням парку більшість цих стежок дооблаштована («На гору Михалкову», «На Каменистий хребет»). Важливим кроком є облаштування та популяризація нових, але легкопрохідних маршрутів «На Кичеру Вербовецьку», «У Здвижин», «До пасіки Святого Миколая». Територія парку сприятлива для трасування транскарпатського пішого туристичного шляху Е-13. Зокрема, один з можливих фрагментів цього шляху може бути протрасований від Косова до Космача через хребти Кам’янистий та Карматура до верхів’я річки Пістинька.

Значний потенціал парк має для розвитку велосипедного туризму та бігового лещатарства. Найбільш сприятливим, для розробки велосипедних маршрутів, виступає передгірна частина парку та долини основних рік - Пістиньки й Рибниці, а для лещетарства найбільш придатні території Шешорського і Косівського природоохоронних науково-дослідних відділень (ПНДВ).

Щодо розвитку гірськолижного туризму на території національного парку, то у процесі натурних обстежень визначено п’ять місць, придатних за природними умовами (крутизна, протяжність і експозиція схилів) для спорудження гірськолижних трас локального типу, які потребують також активної маркетингової компанії щодо їх використання, розбудови інфраструктури та сервісних служб. Тому слід створити та забезпечити відповідним спорядженням Центр з обслуговування кваліфікованих туристів, які займаються активними формами рекреаційних занять.

Одним з найважливіших завдань парку на найближчий період, вважаємо, формування основних рекреаційних зон із обслуговування відвідувачів. Вони повинні включати наступні базові об’єкти: візит-центр (інформаційно-освітній осередок), тематичні експозиції, навчальні приміщення та допоміжну інфраструктуру (паркінг, гастрономічно-сувенірні заклади тощо). З точки зору просторової локалізації базових рекреаційних зон парку перспективнішою є територія біля контори Косівського ПНДВ (с. Пістинь) та територія біля Науково-просвітницького центру (с. Смодна). В Пістині розміщений «Маєток Святого Миколая», дитячий майданчик, казкове містечко, місце для ватри з кріслами 12 чеснот та інші рекреаційні й екоосвітні елементи. При відповідному візуально-архітектурному оформленні та усуненні існуючих проблем із окремими представниками громади с. Пістинь, на цій території можна облаштувати також вольєрне господарство [2].

Значні перспективи у парку має водний туризмна річці Черемош. Сплав на плотах важливий з точки зору популяризації традиційного заняття гуцулів - річкового сплаву лісу, що мав місце в кінці ХІХ - на початку ХХ століття.

Кінний туризм у НПП «Гуцульщина» повинен базуватись на широкому використанні традиційної для регіону гуцульської породи коня. З цією метою створюється центр з відтворення гуцульського коня, на базі якого буде функціонувати школа верхової їзди та організовуватимуться кінні маршрути.

Етнографічно-культурний продукт у віддаленій перспективі повинен стати марковим продуктом парку. Цей продукт вимагає розробки відповідних програм з народних ремесел із залученням народних майстрів з килимарства, ткацтва, вишивки, писанкарства, різьбярства з прилеглих до парку сіл. У співпраці з громадами с. Космач або с. Шешори (полонина Рокита) пропонується організувати демонстративне полонинське господарство з можливістю споглядати етапи приготування продуктів з овечого молока та дегустації.

Отже, для посилення рекреаційної діяльності НПП «Гуцульщина», на локальному рівні, необхідно доповнити її екоосвітніми (екомузеї) та освітньо-культурними (тематичні етнографічні парки) елементами. На рівні національного продукту найактуальнішим вбачаємо вирішення проблем із інфраструктурою, підготовку документації та популяризацію «Гуцульського стоун-хенджу» - комплексу мегалітичних святилищ «Терношорська Лада», який набуває ознак потужної туристичної атракції з релігійним підтекстом, тощо [3].

Список використаних джерел

1. Національний природний парк «Гуцульщина» / В.В. Пророчук, Ю.П. Стефурак, В.П. Брусак та ін. Львів: НВФ «Карти і Атласи», 2013. 408 с.
2. Брусак В.П. Перспективи і пріоритети функціонування Національного природного парку «Гуцульщина» / В.П. Брусак, Ю.В. Зінько // Природно-заповідні території: функціонування, моніторинг, охорона: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 30-річчю Карпатського національного природного парку. Яремче; Івано-Франківськ: Фоліант, 2010. С.14-17.
3. Держипільський Л.М. Давні скельні святилища та топоніміка Косівщини / Л.М. Держипільський. Косів: Писаний Камінь, 2015. 140 с.